10 липня 2023 р. № 400/3094/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
29 березня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, у 2022 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов обґрунтовано позивачем тим, що позивач перебуває на обліку як учасник бойових дій, а отже, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком у відповідності до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ). Водночас, відповідач протиправно виплатив йому в 2022 році грошову допомогу у неповному розмірі, а саме: в розмірі 3906,00 гривень.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення проти позову, аргументувавши свою позицію тим, що:
враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини другої статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, у зв'язку з дією з 24.02.2022 в Україні воєнного стану у 2022 році виплата щорічної разової допомоги до 5 травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 (далі - Порядок № 540);
позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він мав змогу дізнатися щомісяця при отриманні пенсійних виплат.
30.03.2023 Миколаївським окружним адміністративним судом постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 400/3094/23.
13.04.2023 позивач подав до суду клопотання про зупинення розгляду справи, яке обґрунтував тим, що 16.03.2023 Верховний Суд постановив ухвалу про передачу на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав справу № 560/8064/22.
14.04.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 560/8064/22.
21.06.2023 позивач подав до суду клопотання про поновлення провадження у справі № 400/3094/23, яке аргументував тим, що 13.06.2023 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 560/8064/22.
04.07.2023 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі № 400/3094/23 та продовжено його зі стадії, на якій воно було зупинено.
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ отримує щорічну разову грошову допомогу до 5 травня. Вказане підтверджується копією посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, що міститься в матеріалах справи.
У 2022 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3906,00 грн, що підтвердив відповідач у відзиві на позовну заяву.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та не виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком позивач звернувся до суду з цим позовом. Так, позивач переконаний, що вказаною бездіяльністю порушено його право на отримання зазначеної грошової допомоги у належному розмірі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон № 3551-ХІІ.
01 січня 1999 року набрав чинності Закон України від 25.12.1998 № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким:
статтю 12 Закону № 3551-XII доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком»;
статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи - десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком; ІІІ групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 3551-ХІІ, а саме:
підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ частину п'яту статті 12 Закону № 3551-ХІІ викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України»;
підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ частину п'яту статті 13 Закону № 3551-ХІІ викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.
Законом України від 28.12.2014 № 79 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», що набрав чинності 01.01.2015, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого, зокрема, норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у підпункті 2.2 пункту 2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 вже було відновлено дію:
частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІІ, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІІ, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Водночас, у додатку до Порядку № 540, встановлено розміри виплати у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня, які є значно нижчими, ніж вони передбачені Законом № 3551-ХІІ.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли два нормативно-правових акта, що встановлювали різні розміри цієї допомоги, а саме: Закон № 3551 і додаток до Порядку № 540.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не додаток до Порядку № 540, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
Тому разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ, у розмірах, встановлених цими статтями у редакції Закон України від 25.12.1998 № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд також зазначає, що вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до першого речення частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Абзацом 8 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2022 року в розмірі 1934 гривні.
Згідно з частиною четвертою статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою-третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Закон № 1058-IV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону № 1058-IV.
Вказана позиція повністю узгоджується зі змістом рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
Таким чином, у 2022 році позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, належало було виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 15472,00 грн (1934,00 грн (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, установлений з 1 січня 2022 року)*8 (кількість мінімальних пенсій за віком)=15472,00 грн), а не в розмірі 3906,00 грн, як виплатив відповідач.
Поряд з цим, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву відповідач акцентує увагу на тому, що у зв'язку з дією з 24.02.2022 в Україні воєнного стану відповідно до статті 64 Конституції України, частини другої статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України виплата щорічної разової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку № 540.
Згідно з частиною п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у пункті 91 мотивувальної частини постанови від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22 сформував такі правові висновки у спірних правовідносинах:
« 91. З урахуванням наведеного, Судова палата Верховного Суду вважає, що висновки, викладені в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 щодо правомірності нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком № 540, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак вважає за необхідне відступити від його висновків щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах, та дійшла висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах в такий спосіб:
1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;
(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;
(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи - 3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;
(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:
I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
III групи - сім мінімальних пенсій за віком.»
З огляду на наведену правову позицію Верховного Суду, суд відхилив як необґрунтоване твердження відповідача про правомірність його дій щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році в розмірах, установлених додатком до Порядку № 540.
Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 8 Порядку № 540 отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 101 і 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 5 травня поточного року включно, яким не виплачено грошової допомоги станом на 1 липня, мають право звернутися щодо її виплати до місцевого органу соціального захисту населення за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання та отримати її до 30 вересня поточного року.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був виплатити позивачу зазначену грошову допомогу у повному обсязі до 30 вересня відповідного поточного року. Тобто про виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у неповному обсязі позивач міг дізнатися лише зі спливом цієї дати. Відповідно саме з цієї дати обраховуються строки звернення до адміністративного суду в цій справі, який закінчується 30.03.2023.
Позовну заяву позивач подав до суду 29.03.2023, тобто в межах строку звернення до адміністративного суду. А тому аргументація відповідача про протилежне є необґрунтованою.
З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008; ЄДРПОУ: 13844159) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати до Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008; ЄДРПОУ: 13844159) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.
4 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 10 липня 2023 року