07 липня 2023 р. № 400/4754/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому проввдженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив суд:
визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 протиправною щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку із поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 02.02.2023 року по 17.02.2023 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку із поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 02.02.2023 року по 17.02.2023 року, з урахуванням правової оцінки наданої у рішенні суду та фактично виплачених сум;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) подати до суду звіт про виконання рішення суду впродовж 15 днів з дня набрання його законної сили.
стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правову допомогу адвоката.
Ухвалою від 05.05.2023р. суд відкрив провадження за вказаним вище позоовм та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного провадження без виклику сторін в судове засідання.
В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем протиправно не нараховується та виплачується додаткова винагорода визначена Постановою №168 від 28.02.2022р., пов'язана з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), із захистом Батьківщини за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я. Отримавши 07.10.2022р. вогнепальне поранення під час захисту Батьківщини, позивач прозодив стаціонарне лікування, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2022р. та встанволено причинний звязок між пораненнямми отриманими 07.10.2022р. та розладами здоровя, зя яких позивач проходив лікування в лютому 2023 року в КНП "Міська лікарня №9" Запорізької міської ради. Під час проходження відповідного лікування, відповідач мав би нараховувати і виплачувати позивачу за період з 02.02.2023р. по 17.02.2023р. додаткову винагороду розраховану до 100000грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, тобто за 15 днів 53571,30грн. бе вирахування податків згідно Наказу Міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018р. Проте, відповідачем виплачено лише за лютий місяць лише 33997,15грн., з чим позивач не погоджується. Відмова відповідача в виплаті відповідної винагороди в повному обсязі митивована тим, що командиром підрозділу не подавався рапорт на додаткову винагороду солдата ОСОБА_1 . Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, тому звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що позовні вимоги є необгрунтовнаими, безпідставними та такими, що задоовленню не підлягають. Після отримання поранення, позивач перебував на лікуванні, за період якого отримав додаткову винагороду передбачену Постановоою №168 від 28.02.2022р. в розрахунку 100000грн. на місяць, що підтверджується довідкою від 16.05.2023р. № 0989/10/1931 про нараховану додаткову винагороду (за жовтень та листопад зараховано на рахунок позивача 98500грн.), після чого позивач вибув з 13.12.2022р. по 05.01.2023р. у відпустку за станом здоровя., а вже з 01.02.2023р. прибув на лікування до ВЧ НОМЕР_4 в АДРЕСА_4 . Позивач важає, що він повинен отримати відповдіну винагороду за пеірод лікування в КНП "Міська лікарня №9" Запорізької міської ради з 03.02.2023р. по 17.03.2023р., проте факт потрапляння позивача на лікування у звязку з раніше отриманим пораненням піддіається сумніву, так як у виписці із медичної картки хворого №1037 відстуні оюєктивні та беззаперечні докази на підставі яких можна втсановити причинно-наслідковий звязок між погіршенням стану здоровя позивача та отриманим ним раніше пораненням. Крім того, відповідач вважає, що на стаціонарне лікування у медичний заклад позивач потрапив вдруге, через майже 4 місяці після отримання поарнення. Ані в Постанові №168, ані в наказі Міністерства Оборони України від 07.06.2018р. №260 не вказано як діяти військовій частині у разі повторного потрапляння на лікування військовослужбовця. Висновок позивача про набуття ним права на допомогу передбачену постановою КМУ №168 за пеірод стаціонарного лікування з 02.02.2023р. по 17.02.2023р., базується лише на його суб'єктивному тлумаченні, є його припущенням і наслідком неправильного тлумачення п.10 розділу ХХХІV Порядку №260, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги, а доводи відповдіача викладені у відзиві вважає необгрунтованими.
Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .
07.10.2022 року під час захисту Батьківщини позивачем було отримано вогнепальне осколкове поранення грудної клітки, обох верхніх кінцівок, голови, щелепи, лівої нижньої кінцівки; відрив лівої вушної раковини; мінно-вибухову травму; закриту черепно-мозкову травму. Вказане підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) виданою військовою частиною НОМЕР_1 від 31.10.2022 р. № 2679.
За наслідками вказаного поранення було проведено часткове лікування позивача.
Виходячи з матеріалів справи, після отримання відповідних поранень, позивача в подальшому позивача було направлено на лікування на підставі діагнозів: «Хронічна сенсоневральна приглухуватість І ст. праворуч. Суха перфорація б/ перетинки ліворуч. Кондуктивна приглухуватість ІІст. ліворуч. Уламковий перелом 4- 5 п'ясних істок лівої кисті в стадії консолідації. СПО МОС (07.10.2022 р.). Запалення спиць.», де лікарями було встановлено причинний зв'язок між пораненнями (захворюваннями, травмами) отриманими 07.10.2022 року та тими розладами здоров'я за яких позивач проходив стаціонарне лікування у лютому 2023 року.
В період з 02.02.2023 р. по 17.02.2023 р. позивач проходив стаціонарне лікування в КНП «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради, що підтверджують випискою із медичної карти хворого № 1037 відділення м/х ока з ЛОР-койками КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, перевідний епікриз із медичної карти хворого № 1037 відділення кістково-гнійної інфекції КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, виписний епікриз із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1012 виданий військовим госпіталем НОМЕР_5 .
Позивач вважає, що у зв'язку із тим, що він проходив стаціонарне лікування після отриманого поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, відповідач мав нарахувати і виплатити позивачу за період з 02.02.2023р. по 17.02.2023р. додаткову винагороду визначену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року (далі Постанова № 168) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, з розраховану до 100000 гривень на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.
На думку позивача, відповідач мав би нарахувати і виплатити позивачу за період з 02.02.2023р. по 17.02.2023р., тобто за 15 днів, 53571,30 грн. без вирахування податку. Дана сума вирахувана позивачем наступним чином: 100000 грн / 28 днів лютого = 3571,42 грн за один день стаціонарного лікування 3571,42 грн * 15 днів ст.лік. = 53571,30 грн
Позивач вважає, що він мав отримати зазначену суму додаткової винагороди в березні 2023 року.
Відповідно до банківської виписки з карткового рахунку позивача судом встановлено, що останній отримав всього в березні 2023 року за лютий місяць 2023 року - 33997,15 грн.
На адвокатський запит позивач отримав листа від відповідача № 1537 від 09.04.2023р. за яким повідомив, що командиром підрозділу не подавався рапорт на додаткову винагороду солдата ОСОБА_1 , таким чином виплата не нараховувалась.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, що й стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 р. (далі - Наказ № 260).
Пунктом 2 Наказу № 260 вказано, що включає в себе грошове забезпечення, зокрема винагороди.
Відповідно до п. 3 Наказу № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 3 Наказу № 260 визнчено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Тобто, з урахуванням вказаного вище, суми грошового забезпечення отримані позивачем від відповідача у вересні та жовтні 2022 року і викладені в цьому позові включають як основні, так і додаткові виплати, проте детального тлумачення таких виплат матеріали справи не містять, а відповідачем у відзиві про це нічого не вказано.
Згідно п. 8 Наказу № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Пунктами 8 та 9 розділу XXXIV Наказу № 260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV. Наказу № 260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виплата додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень за обставин описаних вище, передбачає підстави для виплати такоє винагороди позивачу.
Отже, з урахуванням наявних у справі доказів, суд вважає, що Військова частина № НОМЕР_6 зобов'язана нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р. в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку із поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 02.02.2023 року по 17.02.2023 року, з урахуванням правової оцінки наданої у рішенні суду та фактично виплачених сум.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання рішення суду впродовж 15 днів з дня набрання його законної сили, суд вказує слідуюче.
Частиною 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею передбачено право, а не обов'язок суду зобов'язати суб'єкт владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.
Виходячи з викладеного вище, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом встановлення для відповідача строку для подання звіту про виконання судового рішення.
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог ст.139 КАС України.
Інших доказів понесення судових витрат позивачем, в тому числі витрат на професійну правову допомогу адвоката, станом на час розгляду справи, до суду не надано.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) задовольнити частково.
2. Визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 протиправною щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р. в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку із поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 02.02.2023 року по 17.02.2023 року.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р. в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку із поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 02.02.2023 року по 17.02.2023 року, з урахуванням правової оцінки наданої у рішенні суду та фактично виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 858,88грн., сплачений квитанцією від 29.04.2023р. №Н6ТР-В826-7МТ6-А5СР.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов