справа№380/11650/23
10 липня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 з 01.04.2023 щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Як вказує позивач, ГУ ПФУ у Львівській області в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14.07.2021 припинило щомісячну доплату у розмірі 2000 грн., а на звернення позивача відмовило у поновленні здійснення відповідних виплат. Позивач звертає увагу, що перерахунок його пенсії після 01.03.2018 здійснено не з підстави винесення постанови Уряду щодо проведення перерахунку пенсії чи зміни складових грошового забезпечення, а для відновлення порушеного права на отримання пенсії у повному обсязі на виконання рішень суду.
Ухвалою від 31.05.2023 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 31.05.2023 та примірник позовної заяви відповідач отримав 01.06.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" до пенсії позивача було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн.
У подальшому на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 380/17022/22 позивачу було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пенсія у цьому розмірі виплачується з 01.04.2023.
При цьому відповідач припинив виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., що підтверджується протоколом за пенсійною справою.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо позбавлення щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На реалізацію ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас 14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713).
У преамбулі Постанови № 713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Відтак, із наведених приписів слідує, що Постановою № 713 для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.
Водночас абзацом 3 пункту 1 Постанови № 713 обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Отже, для вирішення питання про наявність права у позивача для здійснення нарахування та виплати доплати у розмірі 2000 грн. потрібно з'ясувати чи застосовуються положення абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під час перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення.
Так, встановлюючи з 01 липня 2021 року щомісячну доплату в сумі 2000 гривень тим особам, пенсію яким призначено до 01 березня 2018 року відповідно до Закону №2262-ХІІ, Уряд в пункті 1 Постанови № 713 передбачив, що така щомісячна доплата повинна враховуватись під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому положення Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45 пов'язують перерахунок пенсій із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Відтак, на думку суду, у розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під переглядом (перерахунком) пенсій мається на увазі перегляд або перерахунок пенсій, що здійснений Пенсійним органом саме на виконання вимог Закону № 2262-ХІІ (у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), а не на виконання судового рішення.
Суд встановив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 380/17022/22 нарахування та виплату пенсії позивача здійснено з урахуванням підвищення основного розміру пенсії більш ніж на 2000,00 грн., через що відповідач припинив виплату позивачеві доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн.
Поряд із тим, з огляду на матеріали справи, виплата позивачу доплати до пенсії була припинена саме з 01.04.2023, коли позивач вперше отримав новий розмір пенсії, розрахований ГУ ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду у справі № 380/17022/22.
Оцінюючи правомірність таких дій пенсійного органу, суд зауважує, що у даному випадку мало місце поновлення прав позивача на отримання належного розміру пенсії, призначеної до 01.03.2018, а не проведення перерахунку пенсії в розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713, який полягає у перерахунку пенсії у зв'язку із зміною будь-яких складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Відтак, оскільки після 01.03.2018 перерахунок пенсії позивача проводився на виконання судового рішення з метою захисту його порушених прав, суд вважає, що пенсійний орган неправомірно припинив позивачу виплату щомісячної доплати, що передбачена постановою № 713.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за аналогічних правовідносин у постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі №380/25987/21, від 18.04.2023 у справі №560/6528/22.
Так, у постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 Верховний Суд зазначив, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також необхідно звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відтак, з огляду на викладене суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо припинення виплати позивачу з 01.04.2023 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача, відповідача належить зобов'язати з 01.04.2023 поновити виплату, тобто нараховувати та виплачувати позивачу вказану доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн., з урахуванням вже виплачених сум.
Таким чином, позов позивача необхідно задовольнити повністю.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 30 Закону №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
За вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).
Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі “Лавентс проти Латвії” (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії:
- договору про надання правової допомоги від 30.08.2022 № 496;
- ордеру серії ВС №1158411 від 02.09.2022;
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000876;
- акта виконаних робіт від 23.05.2023;
- платіжної інструкції №24/05/2023 від 24.05.2023.
Відповідно до умов договору № 496 від 30.08.2022, укладеного між позивачем (клієнт) та адвокатським об'єднанням “Мицик, Кравчук і Партнери” (виконавець), в особі керуючого партнера Мицика Олега Володимировича, виконавець зобов'язується надати клієнту правову допомогу на умовах і порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Судом встановлено, що ордер від 02.09.2022 видано на підставі договору №№ 496 від 30.08.2022 адвокату Реверу С.В.
Зі змісту акта виконаних робіт від 23.05.2023 з'ясовано, що адвокат надав такі послуги із зазначенням витраченого часу на їх реалізацію:
- надання консультацій та узгодження правової позиції - 0,5 год.;
- написання заяви про перерахунок пенсії - 0,5 год.;
- пошук в Єдиному державному реєстрі судових рішень, практики в аналогічній категорії справ, опрацювання нормативно-правових актів з приводу соціального і правового захисту військовослужбовців, а також пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби - 1 год.;
- складання та оформлення позовної заяви - 2 год.
Також у вказаному акті зазначено, що розрахунок здійснено відповідно до розміру погодинної ставки за надані послуги, що становить: вартість 1 год. - 1000,00 грн.; сума до оплати за виконану роботу становить 4000,00 грн. за 4 год. виконаної роботи.
Вказані послуги адвоката позивачем оплачено в повному обсязі, а саме в сумі 4000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 24/05/2023 від 24.05.2023.
Отже, витрати в розмірі 4000,00 грн. на професійну правничу допомогу адвоката дійсно понесені позивачем та підтверджено належними і допустимим доказами.
Дослідивши вказані вище письмові докази суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваних судових витрат.
Предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один типовий епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч. 5 ст. 134 КАС України, виходить із такого:
- дана справа відноситься до справ незначної складності;
- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;
- позов носить немайновий характер;
- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;
- по аналогічних правовідносинах наявна численна судова практика.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відтак, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому належить зменшити до 700,00 грн.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 139, 162, 244-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення з 01.04.2023 виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) поновити з 01.04.2023 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та виплатити перераховану пенсію із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 700 (сімсот) гривень рівно витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 10.07.2023.
Суддя Потабенко В.А.