18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
15 червня 2023 року м. Черкаси справа № 925/1183/22
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Ібрагімовій Є.Р., за участі представників сторін: позивача (у відеоконференції) - адвоката Хоботні І.О., відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсофуд" (Республіка Білорусь) про стягнення 17638,74 доларів США,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсофуд" (Республіка Білорусь) (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки № 07/04/20 від 07.04.2020 року, 17638,74 доларів США боргу та відшкодування судових витрат.
Позов мотивований порушенням відповідачем порядку та строків оплати за товар, отриманий за договором поставки № 07/04/20 від 07.04.2020 року. Відповідачем у справі є іноземний суб'єкт господарювання - юридична особа, створена за законодавством Республіки Білорусь, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елсофуд" (246004, Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Робоча, буд. 13; реєстраційний номер 491057827).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 року позовну заяву, після усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 10.11.2022 року, прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1183/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.02.2023 року, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи і з процесуальних питань, зобов'язано позивача в 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали надати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на державну мову Республіки Білорусь - білоруську мову ухвали Господарського суду Черкаської області від 23.11.2022 року у справі № 925/1183/22, позовної заяви з додатками, заяви від 16.11.2022 (вх. №13475/22 від 16.11.2022) про усунення недоліків позовної заяви з додатками та Прохання про вручення документів у двох примірниках; постановлено звернутися до Центрального органу Республіки Білорусь - Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus Legal and Treaties Department, який знаходиться за адресою: Ul. Lenina, 19, Minsk, Belarus, 220030, з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, відповідачу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елсофуд" (246004, Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Робоча, буд. 13; реєстраційний номер 491057827) ухвали Господарського суду Черкаської області від 23.11.2022 року у справі № 925/1183/22, позовної заяви з додатками, заяви про усунення недоліків позовної заяви; зупинено провадження у справі № 925/1183/22 у зв'язку із зверненням з судовим дорученням з метою вручення документів.
Представник позивача подав суду:
10.01.2023 року засобами електронного зв'язку, 11.01.2023 року на паперових носіях клопотання (вх. № 384/23, А.С.109, 111), в якому просив продовжити позивачу строк для подання належним чином (нотаріально) посвідченого перекладу на державну мову Республіки Білорусь - білоруську мову документів, визначених в ухвалі суду від 28.11.2022 року;
07.02.2023 року надав на виконання вимог суду перелічені документи (вх. № 2032/23, а.с. 114).
Згідно з повідомленням, розміщеним 25.02.2022 року на офіційному вебсайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією зі сторони росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з Поштою росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
08.02.2023 року судом сформовано Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, яке направлено з наданими позивачем доказами до Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України для вручення їх дипломатичними каналами.
Ухвалами суду від 23.02.2023 року, 09.05.2023 року, 09.06.2023 року поновлено провадження у справі № 925/1183/22, підготовче засідання відкладено на 09.05.2023 року, в якому підготовче провадження у справі № 925/1183/22 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 15.06.2023 року, забезпечено проведення судового засідання у справі для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" Хоботні І.О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.
31.05.2023 року до канцелярії суду від Міністерства юстиції України надійшов лист (вх. № 9180/23, а.с. 130) з повідомлення про те, що Міністерство юстиції України повертає доручення Господарського суду Черкаської області про вручення судових документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Елсофуд", оскільки білоруська сторона не приймає документи дипломатичними каналами. Згідно з інформацією Посольства України в Республіці Білорусь, білоруська сторона повернула без виконання доручення українських судів, які надсилались дипломатичними каналами, і проінформувала про те, що згідно з положенням статті 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 1965 року компетентний орган надсилає доручення про вручення документів безпосередньо Центральному органу запитуваної держави, яким в Республіці Білорусь визначено Міністерство юстиції. Разом з листом повернуто всі документи, які направлялись судом для вручення відповідачу.
Відповідач явку свого представника в судове засідання 15.06.2023 року не забезпечив, письмовий відзив на позовну заяву не подав, ухвали суду від 28.11.202 року, 23.02.2023 року, 09.05.2023 року направлені відповідачу на електронну адресу elsofood@mail.ru вказану ним в п. 5.3. договору поставки № 07/04/20 від 07.04.2020 року, як контактну. Однак ухвали суду не були доставлені відповідачу, відповідно до довідки про доставку електронного листа - документ повернуто з повідомленням про помилку.
Для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 925/1183/22 Господарський суд Черкаської області звертався до Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів у справі № 925/1183/22, до якого додано позовну заяву з додатками, заяву про усунення недоліків з додатками ухвали суду від 10.11.2022 року, 28.11.2022 року для передачі його Центральному органом республіки білорусь Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus Legal and Treaties Department, який знаходиться за адресою: Ul. Lenina, 19, Minsk, Belarus, 220030 дипломатичними каналами, але вказані документи повернені суду з відмовою білоруською сторони про їх прийняття та виконання.
Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ck.arbitr.gov.ua/ в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 15.06.2023 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.
Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
07.04.2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво", як постачальник, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елсофуд", як покупець, уклали договір поставки № 07/04/20 (далі - Договір, а.с. 7-14), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити пиво із солоду сидр, безалкогольні напої (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в строки, погоджені даним договором поставки відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:
п. 2.1. - ціна товару є договірною, попередньо погоджується сторонами і вказується в специфікації на кожну партію товару;
п. 2.2. - в ціну товару включено вартість товару, вартість тари, упаковки в якому поставляється товар;
п. 2.4. - загальна сума договору складається із сум специфікацій, підписаних сторонами в межах виконання даного договору і на момент його укладення складає орієнтовно 50000 доларів США;
п. 5.1.- постачання виконується на умовах FCA (відповідно до Міжнародних правил Інкотермс 2010);
п. 5.2.- за транспортні засоби (автотранспорт) для поставки забезпечує покупець. Завантаження товару на транспорт забезпечує продавець;
п. 7.1. - покупець здійснює 100% передоплату партії товару шляхом банківського переказу на рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з моменту надання покупцю електронної копії комерційного інвойсу та погодженого до оплати покупцем;
п. 7.3. - датою оплати по договору вважається дата отримання відповідних коштів на рахунок постачальника;
п. 13.1. - договір діє з моменту його підписання по 31.12.2020 року, а в частині фінансових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Договір підписаний представниками обох сторін, їх підписи посвідчені печатками юридичних осіб, яких вони представляють.
01.07.2020 року до Договору сторонами укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до умов договору щодо юридичної адреси покупця (а.с. 18).
13.07.2020 року до Договору сторонами укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору по 31.12.2021 року (а.с. 15).
Із специфікацій, інвойсів від 12.06.2020 року, від 17.06.2020 року, від 26.06.2020 року, від 13.07.2020 року, від 22.07.2020 року, від 18.08.2020 року, 27.08.2020 року, від 28.09.2020 року, від 22.10.2020 року, від 24.11.2020 року, від 01.04.2021 року, міжнародних товарно -транспортних накладних СМR: №16062020 від 16.06.2020 року, №19062020 від 19.06.2020 року, №26062020 від 26.06.2020 року, 26.06.2020 року, №15072020 від 15.07.2020 року, №22072020 від 22.07.2020 року, №18082020 від 18.08.2020 року, №27082020 від 27.08.2020 року, №01102020 від 01.10.2020 року, №28102020 від 28.10.2020 року, №27112020 від 27.11.2020 року, №13042021 від 13.04.2021 року відповідних митних декларацій від 16.06.2020 року, 19.06.2020 року, 26.06.2020 року, 15.07.2020 року, 22.07.2020 року,18.08.2020 року, 27.08.2020 року, 01.10.2020 року, 28.10.2020 року, 27.11.2020 року, 13.04.2021 року (а.с. 16, 19, 24-84), а також акту звірки взаємних розрахунків №1804 від 03.11.2022 року (а.с. 23-24) вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 76194, 28 доларів США, який відповідач отримав без зауважень, однак оплатив на суму 58555,54 долари США, борг у розмірі 17638,74 долари США не оплатив.
У зв'язку з нездійсненням відповідачем у встановлений Договором строк оплати за поставлений товар, 13.01.2022 року позивач звертався до відповідача з претензією № 2660 від 13.01.2022 року про сплату 17638,74 доларів США боргу за договором поставки № 07/04/20 від 07.04.2020 року до 01.03.2022 року та додавав відповідні докази наявної заборгованості за інвойсами від 22.10.2020 року, від 24.11.2020 року, від 01.04.2021 року (а.с. 20, докази направлення а.с. 17).
Відповідач листом № 1813 від 04.02.2022 року визнав наявну заборгованість у розмірі 17638,74 доларів США, вказав на фінансові складності на підприємстві, зобов'язався сплатити борг до 31.12.2022 року (а.с. 21).
За розрахунками позивача борг відповідача становить 17638,74 доларів США, вимога про його стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки № 07/04/20 від 07.04.2020 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за ними.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно до ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
У відповідно до ст. 43 розділу VI "Колізійні норми щодо договірних зобов'язань" Закону "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Враховуючи інформацію розміщену 25.02.2022 року на офіційному вебсайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану в Україні, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з Поштою росії та Білорусі.
Статтями 55, 64, 124 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Враховуючи вищевикладене суд зауважує, що зазначений спір підлягає розгляду Господарським судом Черкаської області, а до правовідносин між сторонами у даній справі, повинно бути застосоване законодавство України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, п.п. 5, 6, 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, присудження до виконання обов'язку в натурі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов'язання, зокрема:
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);
сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);
кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги (ч. 2 ст. 527);
якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);
зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);
зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);
порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610);
у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (п. 3 ч. 1 ст. 611);
боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612).
Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:
договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626);
відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);
договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629);
ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.ч. 1-3 ст. 632);
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);
договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639);
договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640).
Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов'язань.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає, що 07.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елсофуд" укладено договір поставки № 07/04/20, який сторонами виконувався. Товар за Договором у період з 16.06.2020 року по 01.04.2021 року був отриманий відповідачем на суму 76194,28 долари США без зауважень, що підтверджується підписами представників відповідача, завіреними печатками відповідача на специфікаціях, інвойсах від 12.06.2020 року, від 17.06.2020 року, від 26.06.2020 року, від 13.07.2020 року, від 22.07.2020 року, від 18.08.2020 року, 27.08.2020 року, від 28.09.2020 року, від 22.10.2020 року, від 24.11.2020 року, від 01.04.2021 року, міжнародних товарно -транспортних накладних СМR: №16062020 від 16.06.2020 року, № 19062020 від 19.06.2020 року, № 26062020 від 26.06.2020 року, 26.06.2020 року, № 15072020 від 15.07.2020 року, № 22072020 від 22.07.2020 року, № 18082020 від 18.08.2020 року, № 27082020 від 27.08.2020 року, № 01102020 від 01.10.2020 року, № 28102020 від 28.10.2020 року, № 27112020 від 27.11.2020 року, № 13042021 від 13.04.2021 року, митних деклараціях від 16.06.2020 року, 19.06.2020 року, 26.06.2020 року, 15.07.2020 року, 22.07.2020 року, 18.08.2020 року, 27.08.2020 року, 01.10.2020 року, 28.10.2020 року, 27.11.2020 року, 13.04.2021 року.
Відповідач оплатив вартість отриманого товару на суму 58555, 54 долари США., вартість отриманого товару у розмірі 17638,74 долари США в погоджені сторонами строки та на момент звернення позивача до суду не оплатив та визнав у листі від 04.02.2022 року.
Отже, наявність і розмір основного боргу в сумі 17638,74 долари США позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, вимоги позивача відповідачем не спростовані, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладених обставин справи, умов поставки товару за видатковою накладною № 962 від 02.07.2019 року та наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача про стягнення 17638,74 доларів США боргу вважає обґрунтованими і позов задовольняє повністю.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 264,58 доларів США (9675 грн. 73 коп.).
Керуючись ст.ст. 129, 233-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсофуд", місцезнаходження: 246004, Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Робоча, буд. 13, реєстраційний номер 491057827 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво", код ЄДРПОУ 05380243, місцезнаходження: 20301, Черкаська обл., м. Умань, вул. Успенська, буд. 29 - 17638,74 доларів США боргу, 264,58 доларів США (9675 грн. 73 коп.) судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07.07.2023 року.
Суддя В.М. Грачов