Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
06.07.2023м. ХарківСправа № 922/1719/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Погореловій О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001) в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана І., 2, смт. Коломак, 63101)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (пр. Гагаріна, 127А, оф. 316)
про розірвання договору та стягнення коштів
за участю :
прокурора - Хряка О.О.;
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився,
Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект", в якій просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" кошти перераховані як попередня оплата у сумі 239'999 грн, пеня у розмірі 456'201,20 грн, штраф у розмірі 114'677,76 грн.
- розірвати договір підряду №134 від 28.12.2021, укладений між Коломацькою селищною радою Богодухівського району Харківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект", на виконання робіт "Реконструкуція системи каналізації господарсько-побутових стічних вод, продуктивністю 25 м3/добу Коломацького району, Харківської області за адресою: вул. Перемоги, смт. Коломак, Коломацького району Харківської області".
Також прокурор просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду №134 від 28.12.2021 в частині виконання робіт.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.06.2023 на 14:00.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2023 на 14:30.
Прокурор у судовому засіданні 06.07.2023 підтримав позов у повному обсязі.
Позивач свого представника в судове засідання 06.07.2023 не направив, але 26.05.2023 надав до суду заяву (вх. 13372), в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив суд розглядати справу за його відсутності.
Враховуючи диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд вважає за можливе задовольнити зазначену вище заяву позивача та провести розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.120, 121 ГПК України.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 127А, оф. 316.
Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "інші причини".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1719/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, вислухавши пояснення прокурора, суд установив такі обставини.
28.12.2021 між Коломацькою селищною радою (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (Підрядник, відповідач) укладено договір № 134 (далі - Договір) про виконання робіт, а саме "Реконструкція системи каналізації господарсько-побутових стічних вод, продуктивністю 25 мЗ/добу Коломацького району, Харківської області за адресою: вул. Перемоги, смт. Коломак, Коломацького району Харківської області(коригування)", (ДК 021:2015 45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи).
Відповідно до п. 2.1. Договору загальна сума договору складає 2'293'555,20 грн (два мільйони двісті дев'яносто три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять грн 20 коп.).
Строки виконання робіт: до 31.12.2022 (п. 5.1. Договору).
Згідно з п. 2.2. Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 28.12.2021 Замовник перераховує попередню оплату Підряднику до 30 % від річного обсягу фінансування на 2021 рік, що становить 239'999 грн. Попередню оплату Замовник перераховує на поточний рахунок Підрядника згідно рахунку.
29.12.2021 Коломацькою селищною радою на користь ТОВ "Спецкомплект" перераховано грошові кошти у розмірі 239'999 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2873.
Станом на час розгляду справи, роботи за Договором відповідачем не розпочаті та не проведені. Коломацька селищна рада неодноразово зверталась до ТОВ "Спецкомплект" з вимогою повернення грошових коштів у сумі 239'999 грн, які Коломацька селищна рада перерахувала на виконання п.2.2. Договору.
Так, згідно з вимогою №02-39/361 від 15.02.2023 Коломацька селищна рада просила у найкоротший термін повернути кошти у сумі 239'999 грн на розрахунковий рахунок Коломацької селищної ради, проте на теперішній час вказані кошти не повернуті.
Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Щодо повноважень прокурора, суд зазначає, що останнім дотримано приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та наведено підстави для представництва інтересів держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області.
Щодо вимоги про стягнення попередньої оплати у сумі 239'999 грн, суд зазначає таке.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
В силу ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Також, згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).
За правилами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, відповідно до положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.
Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/10931/17.
Суд установив, що 29.12.2021 Коломацькою селищною радою на користь ТОВ "Спецкомплект" перераховано грошові кошти у розмірі 239'999 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2873.
Проте, станом на час розгляду справи, роботи за Договором відповідачем не розпочаті та не проведені. Доказів зворотного відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, беручи до уваги невиконання відповідачем зобов'язань за Договором в частині виконання робіт, вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої плати в сумі 239'999 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу, суд зазначає наступне.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов'язання, визначено частиною 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 22.11.2010 по справі №14/80-09-2056.
Відповідно п. 8.1. Договору при порушенні умов Договору, Підрядник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми договору за кожен день затримки виконання робіт.
Згідно з п. 8.2. Договору при порушенні умов Договору, підрядник сплачує штраф у розмірі 5% від суми Договору..
Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а тому з відповідача належить до стягнення пеня у розмірі 456'201,20 грн та штраф у розмірі 114'677,76 грн.
Стосовно вимоги прокурора про розірвання Договору, суд зазначає таке.
Згідно з приписами ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Пунктом 8.5 Договору передбачено, що якщо Підрядник не приступив вчасно до виконання Договору, або виконує його так повільно, що закінчення роботи в термін стає неможливим, Замовник має право відмовитися від Договору і вимагати відшкодування збитків.
Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе за Договором зобов'язань щодо вчасного виконання робіт, що є істотною умовою Договору, беручи до уваги умови п. 8.5 Договору, суд доходить висновку про наявність підстав для розірвання Договору.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (61035, м.Харків, пр. Гагаріна, 127А, оф. 316, код ЄДРПОУ 32760021) на користь Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана І. Мазепи, 2, смт. Коломак, Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117) попередню оплату в сумі 239'999 грн, пеню в розмірі 456'201,20 грн та штраф у розмірі 114'677,76 грн.
Розірвати договір підряду №134 від 28.12.2021, укладений між Коломацькою селищною радою Богодухівського району Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект", на виконання робіт "Реконструкуція системи каналізації господарсько-побутових стічних вод, продуктивністю 25 м3/добу Коломацького району, Харківської області за адресою: вул. Перемоги, смт. Коломак, Коломацького району Харківської області".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (61035, м.Харків, пр. Гагаріна, 127А, оф. 316, код ЄДРПОУ 32760021) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 12'163,17 грн судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Учасники справи:
Прокурор: Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001);
Позивач: Коломацька селищна рада Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана І. Мазепи, 2, смт. Коломак, Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (61035, м.Харків, пр. Гагаріна, 127А, оф. 316, код ЄДРПОУ 32760021).
Повний текст рішення складено 10.07.2023.
Суддя І.В. Трофімов