10 липня 2023 року м. ТернопільСправа № 9/34-828
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
розглянув заяву №7730/03.1-25 від 16.06.2023 (вх. №5250 від 19.06.2023) Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано - Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення
у справі
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України вул. Шевченка, 12, м. Київ 1 в особі Тернопільського центрального відділення "Промінвестбанку" вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль
до відповідача Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область
про стягнення 200000 грн заборгованості по кредиту згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 03-1/18 від 28.02.2007 за рахунок заставного майна.
За участю від:
стягувача - Сушко Т.В.
боржника - не з'явився
заявника - Наконечна І.В.
19.06.2023 до Господарського суду Тернопільської області надійшла зава №7730/03.1-25 від 16.06.2023 (вх. №5250) Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано - Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наконечної І.В. про зміну способу і порядку виконання рішення у виконавчому провадженні №45182882 з примусового виконання наказу №9/34-828 від 09.04.2008 виданого Господарським судом Тернопільської області про звернення стягнення заборгованості Державного підприємства “Ковалівський горілчаний завод” (с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області, р/р НОМЕР_1 в філії “Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку”, МФО 338426, ід. код 32147811) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 03-1/18 від 28.02.2007 в розмірі 200000 грн боргу по неповерненому кредиту на заставлене майно: 586 (п'ятсот вісімдесят шість) дал. горілки “Тернопільська житня” 0,5 л., 564 (п'ятсот шістдесят чотири) дал горілки “Стандартна” 0,5 л., 602 (шістсот дві) дал. горілки “Естра” 0,5 л., 40 (сорок) тис. шт. пляшки 45В5-500, заставною вартістю 237760 (двісті тридцять сім тисяч сімсот шістдесят) грн., що знаходиться за адресою: с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, які перерахувати в користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, вул. Шевченка, 12, м. Київ, від імені якого діє Тернопільське центральне відділення "Промінвестбанку", м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11, код ЄДРПОУ 09338427.
Заяву мотивовано відсутністю майна зазначеного у судовому наказі. Дана обставина зафіксована у акті державного виконавця від 23.04.2015. Посилаючись на зазначену обставину, державний виконавець (за заявою стягувача) просить суд стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (правонаступника Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод") грошові кошти у розмірі 200000 грн, як визначеної рішенням суду у даній справі суми боргу за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №03-1/18 від 28.02.2007.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 заяву передано на розгляд судді Шумському І. П.
Відповідно до ч.2 ст. 331 ГПК України таке звернення про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня його надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З урахуванням приписів ч.2 ст. 331 ГПК України, ухвалою суду від 21.06.2023 вищевказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні, з повідомленням учасників судового процесу справи на 03.07.2023.
26.06.2023 від представника ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до матеріалів справи надійшли письмові пояснення №09-1-6/689 від 26.06.2023 (вх. №5433), у яких ним підтримано заяву державного виконавця №7730/03.1-25 від 16.06.2023. При цьому, ним звернено увагу на те, що у рішенні Господарського суду Тернопільської області встановлено факт укладення 28.02.2007 між банком та ДП «Ковалівський горілчаний завод» кредитного договору про відкриття кредитної лінії №03-1/18, на виконання кого банк надав позичальнику кредит в сумі, що не може перевищувати 200000 грн. Матеріалами справи підтверджено, що отриманий кредит у розмірі 200000 грн ДП «Ковалівський горілчаний завод» не повернуло. Рішенням суду визначено суму, яку має бути стягнено з ДП «Ковалівський горілчаний завод», яка становить 200000 грн. У даному випадку відсутня необхідність встановлення вартості майна, на яке мало бути звернено стягнення, оскільки сума стягнення чітко визначена та не залежить від вартості заставного майна. До того ж перелічене у рішенні суду майно визначене родовими ознаками. Зміна способу виконання рішення суду про стягнення заборгованості шляхом стягнення грошових коштів не є зміною рішення по суті, оскільки сума стягнення була визначена в рішенні суду та не є наслідком зміни обраного позивачем при зверненні з позовом до суду способу захисту, оскільки обраний спосіб захисту майнових прав стягувача без сумніву спрямований на отримання грошових коштів.
29.06.2023 представником ДП «Укрспирт» подано заперечення б/н від 29.06.2023 (вх. №5571) на заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду. У них ДП «Укрспирт» стверджено, що така заява обґрунтована відсутністю у божника заставленого майна, на яке необхідно звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, а отже необхідно змінити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з ДП «Укрспирт» на користь ПАТ «Промінвестбанк» 200000 грн. Задоволення такої заяви призведе до виключення із резолютивної частини судового рішення посилання на необхідність звернення стягнення на заставлене майно. ДП «Укрспирт» заперечено щодо зміни способу і порядку виконання рішення, оскільки це призведе до зміни обраного згідно ст. 16 ЦК України способу захисту прав, обраного позивачем при первинному зверненні до суду.
Ухвалою суду від 04.07.2023 розгляд вказаної заяви призначено на 10.07.2023.
Представником заявника в судовому засіданні 10.07.2023 підтримано заяву №7730/03.1-25 від 16.06.2023. Ним зазначено, що відмітки на наказі свідчать, що він двічі 27.06.2013 та 12.12.2013 повертався стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній станом на той час редакції) через відсутність майна, вказаного у наказі. Станом на 10.07.2023 наказ перебуває на примусовому виконанні, виконавче провадження по ньому не завершене.
Представник стягувача в судовому засіданні 10.07.2023 підтримав заяву №7730/03.1-25 від 16.06.2023 та зазначив, що наведене у наказі майно не є індивідуально визначеним.
Разом з цим, ним звернено увагу на зміст постановлених 11.05.2023 у даній справі ухвал за результатами розгляду заяв про заміну сторони (боржника) правонаступником, у яких судами встановлено, що 99,7726 відсотків акцій ПАТ "Промінвестбанк" належать Державі Україна в особі Державного підприємства "Національний фонд інвестицій України", стягувач зареєстрований відповідно до законодавства України, немає кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) серед яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Боржник явку повноважного представника в судове засідання 10.07.2023 не забезпечив.
Ухвалу суду від 04.07.2023 (якою учасники судового процесу повідомлялись про дату, час та місце проведення розгляду заяви в судовому засіданні 10.07.2023) було направлено на відому суду електронну адресу боржника - ДП «Укрспирт» (зазначену ним у поданих ним запереченнях, що наявні в матеріалах справи). Інформація про розгляд заяви також була оприлюднена на офіційному сайті Господарського суду Тернопільської області.
Якщо учасник надав суду електронну адресу зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 30.11.2022 у справі №759/14068/19.
Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.
Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно. Однак поки що не обов'язкове.
Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Рада суддів України неодноразово (востаннє рішенням № 26 від 06.08.2022) закликала суди та учасників процесу використовувати більш ощадливі методи роботи, користуватися перевагами дистанційного та електронного судочинства. В умовах війни кожна заощаджена гривня - вклад у перемогу. Це вже питання не лише грошей, а й національної безпеки.
Суди, які виконуючи рекомендації Ради суддів України, в умовах відсутності фінансування добросовісно застосовують альтернативні способи комунікації, запропоновані учасниками справи, не можуть вважатися такими, що діють неправомірно.
Розглянувши вказану заяву, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судом встановлено наступне.
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа № 9/34-828 за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України вул. Шевченка, 12, м. Київ 1 в особі Тернопільського центрального відділення "Промінвестбанку" вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль до Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область про стягнення 200 000,00 грн заборгованості по кредиту згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 03-1/18 від 28.02.2007 за рахунок заставного майна.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2008 позов задоволено та звернено стягнення заборгованості Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" (с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, р/р НОМЕР_1 в філії "Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку", МФО 338426, ід. код 32147811) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 03-1/18 від 28.02.2007 в розмірі 200 000,00 грн боргу по неповерненому кредиту на заставлене майно: 586 дал. горілки "Тернопільська житня" 0,5 л., 564 дал горілки "Стандартна" 0,5 л., 602 дал. горілки "Естра" 0,5 л., 40 тис. шт. пляшки 45В5-500, заставною вартістю 237 760,00 грн, що знаходиться за адресою: с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, які перерахувати в користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, вул. Шевченка, 12, м. Київ, від імені якого діє Тернопільське центральне відділення "Промінвестбанку", м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11, код ЄДРПОУ 09338427 та стягнуто 2 118,00 грн судових витрат з Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" (с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, р/р НОМЕР_1 в філії "Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку", МФО 338426, ід. код 32147811) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, (вул. Шевченка, 12, м. Київ), від імені якого діє Тернопільське центральне відділення "Промінвестбанку", (м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11, код ЄДРПОУ 09338427).
09 квітня 2008 року на виконання рішення Господарським судом Тернопільської області видано накази.
Заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області Микитином А.Я. 22.10.2014 винесено постанову ВП №45182882 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виданого 09.04.2008 Господарським судом Тернопільської області наказу №9/34-828.
23.04.2015 в с. Ковалівка, за місцем знаходження ДП "Ковалівський горілчаний завод", у присутності представників боржника та двох понятих, державним виконавцем складено акт, у якому зафіксовано відсутність переліченого у судовому рішенні майна, на яке звернено стягнення.
На підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 09.09.2015, Заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції Тернопільської області Микитином А.Я. 30.09.2015 винесено постанову ВП №45182882 від 30.09.2015 про передачу матеріалів виконавчого провадження №45182882 з примусового виконання наказу №9/34-828 від 09.04.2008.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Санжарою О.М. 23.11.2015 винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження №45182882.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.05.2023 (суддя Охотницька Н.В.) замінено боржника Державне підприємство "Ковалівський горілчаний завод" (48322, с. Ковалівка, Тернопільський (Монастириський) район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 32147811) на правонаступника - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, 16, код ЄДРПОУ 37199618) у виконавчому провадженні № 45182882 з примусового виконання виданого Господарським судом Тернопільської області наказу у справі № 9/34-828 від 09.04.2008 про звернення стягнення заборгованості Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" (с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, р/р НОМЕР_1 в філії "Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку", МФО 338426, ід. код 32147811) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 03-1/18 від 28.02.2007 в розмірі 200000 грн боргу по неповерненому кредиту на заставлене майно: 586 дал. горілки "Тернопільська житня" 0,5 л., 564 дал горілки "Стандартна" 0,5 л., 602 дал. горілки "Естра" 0,5 л., 40 тис. шт. пляшки 45В5-500, заставною вартістю 237760,00 грн, що знаходиться за адресою: с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, які перерахувати в користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, вул. Шевченка, 12, м. Київ, від імені якого діє Тернопільське центральне відділення "Промінвестбанку", м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11, код ЄДРПОУ 09338427 та стягнуто 2118 грн судових витрат з Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод" (с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, р/р НОМЕР_1 в філії "Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку", МФО 338426, ід. код 32147811) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (вул. Шевченка, 12, м. Київ), від імені якого діє Тернопільське центральне відділення "Промінвестбанку" (м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11, код ЄДРПОУ 09338427).
На підставі вищевказаної ухвали та керуючись абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» Заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано - Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наконечною І.В. 24.05.2023 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.
29.05.2023 Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось до органу примусового виконання рішень з заявою №09-1-6/620 від 29.05.2023 (вх. №03.1-24/4900) про зміну способу виконання рішення суду із звернення стягнення на заставлене майно на стягнення заборгованості в розмірі 200000 грн, яка мотивована відсутністю майна, на яке звернено стягнення.
При цьому, у своїй заяві представником стягувача звернено увагу на те, що під час судового розгляду заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони у виконавчому провадженні №45182882, 05.05.2023 представником Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Власюком Д.В. були надані додаткові пояснення від 05.05.2023 (вх. №3909 від 05.05.2023), в яких зазначалося про те, що заміна сторони боржника з ДП «Ковалівський горілчаний завод» на ДП «Укрспирт» не призведе до фактичного виконання рішення, оскільки заставлене майно відсутнє як у ДП «Ковалівський горілчаний завод», так і у ДП «Укрспирт». Це є додатковим підтвердженням неможливості виконання судового рішення у встановлений цим рішенням спосіб.
Зазначені вище додаткові пояснення від 05.05.2023 ДП «Укрспирт» додані заявником до заяви №7730/03.1-25 від 16.06.2023.
Наслідком цього, мало місце звернення 19.06.2023 органу ДВС до суду, в порядку ст. 331 ГПК України, із вищевказаною заявою №7730/03.1-25 від 16.06.2023 (№5250).
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи заявника, оцінивши докази, суд прийшов до висновку що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України вказано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Процесуальні питання пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах регулюються Розділом V ГПК України (ст. ст. 326-338).
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
У ст. 338 ГПК України вказано, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців (ч.1 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження”).
Приписами п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Матеріали справи вказують на те, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано - Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває наказ №9/34-828 від 09.04.2008 про звернення стягнення на заставне майно (ВП №45182882).
В рамках цього виконавчого провадження актом державного виконавця від 23.04.2015 встановлено, що наведене у рішенні суду від 09.04.2008 у справі №9/34-828 майно відсутнє.
Додатковим підтвердженням цьому являються надані ДП «Укрспирт» (боржником) додаткові пояснення від 05.05.2023, надані суду в межах розгляду Господарським судом Тернопільської області заяви № 6040/03.1-25 від 25.04.2023 (вх. № 3592 від 26.04.2023) Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано - Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наконечної І.В. про заміну сторони у виконавчому провадженні № 45182882 з примусового виконання наказу у справі № 9/34-828 від 09.04.2008.
Зважаючи на наведене, наказ Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2008 у справі №9/34-828, який стосується звернення стягнення заборгованості на заставлене майно, не виконаний.
Статтею 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Отже, Закон України “Про виконавче провадження” зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та, одночасно, дотримання прав боржника.
Частиною 3 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Таке право державного виконавця передбачене і п. 10 ч.3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”.
Частина 1 статті 331 ГПК України також містить норму, згідно якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
У пункті 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.
Таким чином, правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення. В свою чергу, зміна способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.
Згідно з п. 7.4. наведеної вище постанови пленуму, за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).
Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15 та постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі №350/426/16-ц, від 27.06.2018 у справі №713/1062/17, від 11.04.2018 у справі №904/1478/15, від 06.06.2018 у справі №522/21465/15.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, а вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Суд зазначає, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предметом позову у справі №9/34-828 була майнова вимога про стягнення 200000 грн заборгованості по кредиту згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 03-1/18 від 28.02.2007 за рахунок заставленого майна.
За результатом розгляду справи №9/34-828, з урахуванням заявлених позивачем вимог, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2008 у справі №9/34-828 звернено стягнення заборгованості ДП “Ковалівський горілчаний завод” за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 03-1/18 від 28.02.2007 в розмірі 200000 грн боргу по неповерненому кредиту на заставлене майно, а саме: 586 дал. горілки “Тернопільська житня” 0,5 л., 564 дал горілки “Стандартна” 0,5 л., 602 дал. горілки “Естра” 0,5 л., 40 тис. шт. пляшки 45В5-500, заставною вартістю 237760 грн, що знаходиться за адресою: с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, які перерахувати в користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, вул. Шевченка, 12, м. Київ, від імені якого діє Тернопільське центральне відділення "Промінвестбанку", м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11, код ЄДРПОУ 09338427.
Нормами ст.ст. 179, 184 Цивільного кодексу України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Таким чином, індивідуально визначеною річчю є річ єдина у своєму роді, яка вирізняється від інших своїми неповторними ознаками та виділена із загальної маси речей даного роду, а родовими називаються речі, яким належать єдині родові ознаки, і вони вимірюються числом.
Майно, на яке звернено стягнення за рішенням суду від 09.04.2008 у даній справі наділене родовими ознаками.
З матеріалів справи убачається, що попри визначення заставної вартості майна на суму 237760 грн, судом ухвалено рішення про звернення стягнення на це майно з метою погашення заборгованості за кредитним договором саме на суму 200000 грн. Отже, у даному випадку відсутня необхідність встановлення вартості майна, на яке мало бути звернено стягнення, оскільки сума стягнення чітко визначена та не залежить від вартості заставленого майна.
Господарський суд враховує, що в силу ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Для цього він зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, законодавцем передбачено право суду за заявою державного виконавця змінити спосіб виконання судового рішення у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням, а тому його заява, на переконання суду, підлягає задоволенню.
Резолютивна частина рішення суду від 09.04.2008 стосується звернення стягнення заборгованості в розмірі 200000 грн боргу по неповерненому кредиту на заставлене майно, а саме: 586 дал. горілки “Тернопільська житня” 0,5 л., 564 дал. горілки “Стандартна” 0,5 л., 602 дал. горілки “Естра” 0,5 л., 40 тис. шт. пляшки 45В5-500.
Тому, суд зазначає, що запропонований державним виконавцем новий спосіб виконання вищевказаного судового рішення - стягнення суми неповерненого кредиту, замість визначеного судовим рішення звернення стягнення на заставлене майно на цю ж суму неповерненого кредиту, не змінює суті судового рішення.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи наявні обставини, що ускладнюють виконання вказаного рішення, а також те, що обраний під час вирішення спору по суті спосіб виконання рішення суду не забезпечив захисту прав стягувача, суд дійшов висновку про те, що заява №7730/03.1-25 від 16.06.2023 (вх. №5250 від 19.06.2023) державного виконавця підлягає задоволенню, шляхом стягнення з боржника встановленої рішенням суду 200000 грн суми неповерненого кредиту.
У ч.7 ст. 331 ГПК України зазначено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
З урахуванням ч.7 ст. 331 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про зміну способу та порядку виконання рішення в виконавчим документом.
Зміна порядку і способу виконання судового рішення не тягне за собою визнання таким, що не підлягає виконанню наказу, виданого на його примусове виконання (ст. 328 ГПК України).
З урахуванням зроблених судом висновків щодо наявності підстав для задоволення заяви №7730/03.1-25 від 16.06.2023, не знаходять свого підтвердження доводи боржника про те, що зміна способу виконання рішення суду призведе до зміни обраного позивачем первісного способу захисту, передбаченого ст. 16 ЦК України.
Разом з тим, суд зазначає, що правом на звернення до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду державний виконавець наділений згідно ст.ст. 18,33 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 331 ГПК України. В межах розгляду такої заяви судом не надається оцінка послідовності вчинення державним виконавцем тих чи інших дій в рамках Закону України «Про виконавче провадження». Тому, доводи боржника про незаконність дій/бездіяльності державного виконавця щодо не винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 6 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не можуть бути предметом розгляду/оцінки суду, в межах розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 234, 235, 331, 338 ГПК України, ст. ст. 18, 33 Закону України “Про виконавче провадження” -
1. Заяву №7730/03.1-25 від 16.06.2023 (вх. №5250 від 19.06.2023) Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано - Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення задоволити.
2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2008 у справі № 9/34-828 шляхом стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, 16, код ЄДРПОУ 37199618) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (вул. Малопідвальна, 8, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002) грошових коштів в сумі 200000 (двісті тисяч) грн.
3. Ухвала, в порядку ч.1 ст. 235 ГПК України набирає законної сили після її оголошення - 10.07.2023.
4. Дана ухвала, з урахуванням ч.3 ст. 327 ГПК України та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
Стягувач - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (вул. Малопідвальна, 8, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002)
Боржник - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (вул. Героїв України, 16, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 37199618).
5. Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строки, встановлені ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" - до 11.07.2026.
6. Примірник ухвали направити Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано - Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021), а копії ухвали - Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (вул. Героїв України, 16, м. Бровари, Київська область, 07400) та Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (вул. Малопідвальна, 8, м. Київ, 01001).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст.ст. 256,257 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https: //te. court.gov.ua/sud5022.
Повний текст ухвали складено 10 липня 2023 року.
Суддя І.П. Шумський