06 липня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/144/13-г
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
розглянув заяву № 443/03 від 22.06.2023 (вх. №5375 від 22.06.2023) Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" про визнання наказу таким, що не відповідає виконанню у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006
до відповідача Обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль
про стягнення 230280,47 грн.
За участю від:
позивача (стягувача) - не з'явився
відповідача (боржника/заявника) - Миколайчук Н.Л.
органу ДВС - не з'явився
Суть справи:
Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою № 443/03 від 22.06.2023 (вх. №5375 від 22.06.2023) про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 02.04.2013 у справі №921/144/13-г про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 03353590) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, код 03353503) 14363,38 грн пені, 18433,33 грн штрафу, 10841, 92 грн - втрат від інфляційних процесів, 38180, 46 грн - 3% річних та 4260, 10 грн витрат по сплаті судового збору.
Заявник вказує на те, що основний борг по справі № 921/144/13-г та заборгованість по сплаті судового збору відсутні. Неоплачена заборгованість складається із штрафних санкції в загальній сумі 81819,09 грн.
30.05.2022 підприємство одержало повідомлення про включення/внесення змін до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016 за № 1730-VІІІ (із змінами) станом на 30 травня 2022 року, яким засвідчено включення підприємства боржника до реєстру.
Ним стверджено, що у зв'язку з цим заборгованість в сумі 81819,09 грн підлягає списанню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Посилаючись на наведене, КП ТМТОР "Тернопільтеплокомуненерго" просило задоволити його заяву, подану в порядку ст. 328 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023 заяву передано на розгляд судді Шумському І. П.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.
З врахуванням приписів ч.3 ст. 328 ГПК України, ухвалою суду від 26.06.2023 заяву КП ТМТОР "Тернопільтеплокомуненерго" № 443/03 від 22.06.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.07.2023 та запропоновано надати: заявнику до 03.07.2023 - докази надіслання заяви з додатками на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано - Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; стягувачу до 06.07.2023 - за наявності заперечення на заяву № 443/03 від 22.06.2023 (вх. №5375 від 22.06.2023) КП ТМ ТОР "Тернопільтеплокомуненерго"; Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано - Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до 06.07.2023 - докази виконання наказу № 921/144/13-г від 02.04.2013.
Представником заявника в судовому засіданні 06.07.2023 підтримано заяву № 443/03 від 22.06.2023 та з супровідним листом №460/03 від 03.07.2023 подано до матеріалів справи докази надіслання цієї заяви з додатками на адресу органу ДВС.
Представники стягувача та органу ДВС в судове засідання 06.07.2023 не з'явились.
Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України неявка учасників судового процесу не є перешкодою для розгляду заяви.
Враховуючи наведене та те, що участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 06.07.2023 без участі представників інших учасників судового процесу.
Розглянувши заяву, оцінивши докази, подані на її обґрунтування, суд вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа № 921/144/13-г за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" до відповідача Обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" про стягнення 89490,75 грн - пені, 92166,65 грн - штрафу, 10841,92 грн - втрат від інфляційних процесів, 37974,78 грн - 3% річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, підтримані уповноваженим представником, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем у період жовтень - грудень 2011 року умов укладеного між сторонами договору №01/ТМ-2011-н від 26.09.2011 на постачання і транспортування природного газу. За недотримання відповідачем строків оплати вартості поставленого позивачем у жовтні - грудні 2011 року природного газу відповідачу нараховані пеня, штраф, інфляційні втрати та 3% річних, які позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.
20.03.2013 Господарським судом Тернопільської області у справі №921/144/13-г ухвалено рішення, яким, зокрема стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 03353590) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, код 03353503) 14363,38 грн пені, 18433,33 грн штрафу, 10841,92 грн - втрат від інфляційних процесів, 38180,46 грн - 3% річних та 4260,10 грн витрат по сплаті судового збору.
При цьому, рішенням суду від 20.03.2013 у справі №921/144/13-г встановлено, що повна оплата за отриманий протягом жовтня - грудня 2011року природний газ відповідачем здійснена 07.12.2012.
02.04.2013 судом видано наказ на примусове виконання вищевказаного рішення.
За результатом розгляду заяви № 110/09 від 03.02.2021 Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", Департаментом економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України у відповіді №8/10.1/1592-22 від 30.05.2022 повідомлено про внесення змін до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості, шляхом включення до нього Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" за заборгованістю, утвореною станом на 01.06.2021. В якості додатку до цієї відповіді долучено згадуване повідомлення.
У червні 2022 року Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" звернулось до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" з листом №490/03 від 27.06.2022 з проханням врегулювання питання закриття виконавчого провадження, відкритого на підставі наказу про примусове виконання рішення від 02.04.2013 по справі № 921/144/13-г, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2013, оскільки сума основного боргу відсутня, а нараховані на заборгованість неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних підлягають списанню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VІІІ від 03.11.2016.
У відповідь на це звернення Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", зазначаючи про набрання законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/144/13-г, обов'язковість його виконання згідно з приписами ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», стверджено, що закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу у справі №921/144/13-г можливе шляхом оплати зазначених у ньому сум неустойки, інфляційних нарахувань, відсотків річних, а також повернення судового збору (лист №ТЕР-03/861 від 12.08.2022 міститься в матеріалах справи).
В матеріалах справи міститься платіжна вимога №85970847 від 08.07.2022 на суму 1432985,99 грн, виставлена Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Комунальному підприємству теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", у призначенні платежу якого зазначено наступне: «згідно ст. 48, 52 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, стягнення боргу згідно наказу №921/233/16-г/7 виданого 19.07.2016 Господарським судом Тернопільської області, згідно наказу №927/229/16-г/8 виданого 14.06.2016 Господарським судом Тернопільської області, згідно наказу №921/39/18 виданого 02.07.2018 Господарським судом Тернопільської області, згідно наказу №921/60/13-г/16 виданого 01.07.2013 Господарським судом Тернопільської області, згідно наказу №921/59/13-г виданого 05.04.2013 Господарським судом Тернопільської області, згідно наказу №921/533/18 виданого 11.04.2019 Господарським судом Тернопільської області, постанови №2245685 виданої 03.09.2007 ДВ ДВС ТМУЮ, згідно наказу №921/582/19 виданого 09.12.2019 Господарським судом Тернопільської області, згідно наказу №921/181/13-г виданого 29.04.2013 Господарським судом Тернопільської області, згідно наказу №921/144/13-г виданого 02.04.2013 Господарським судом Тернопільської області, згідно наказу №921/502/17-г/8 виданого 20.02.2018 Господарським судом Тернопільської області, згідно наказу №921/402/17-г/5 виданого 02.10.2017 Господарським судом Тернопільської області, згідно наказу №921/538/18 виданого 11.04.2019 Господарським судом Тернопільської області, згідно наказу №921/707/17-г/7 виданого 18.06.2018 Господарським судом Тернопільської області, наказ №921/580/19 виданий 17.03.2020 Господарським судом Тернопільської області. Код валюти - 980».
Комунальним підприємством теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" 11.07.2022 здійснено перерахування коштів в сумі 1432985,99 грн на рахунок Південно-Західного МУМЮ (м. Ів-Франківськ) згідно з платіжним дорученням №85970847, у призначенні платежу якого зазначено: «стягнення боргу згідно наказів №921/233/16-г/7 від 19.07.2016, г/с Тернопільської області, №927/229/16-г/8 вид. 14.06.2016 та інші».
В судовому засіданні 06.07.2023 представником Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" надано усне пояснення, згідно якого платіжна вимога №85970847 від 08.07.2022 органу примусового виконання рішень та платіжне доручення №85970847 від 11.07.2022 стосуються сплати лише судового збору в частині зазначеного наказу. Тому, решта стягуваної суми підлягає списанню.
У вересні 2022 року мало місце звернення Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" з листом №667/03 від 22.09.2022 до Міністерства розвитку громад та територій України з метою отримання роз'яснень щодо порядку дій для стягувачів та органів державної виконавчої служби щодо списання штрафних санкцій та закриття виконавчих проваджень відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VІІІ від 03.11.2016, посилаючись на факт включення підприємства боржника до реєстру та відсутності основного зобов'язання перед стягувачем.
З повторним зверненням такого ж змісту КП ТМТОР "Тернопільтеплокомуненерго" звернулось на адресу Міністерства розвитку громад та територій України у січні 2023 року (лист №43/07 від 12.01.2023).
У свою чергу, Міністерство розвитку громад та територій України у відповіді №7/10.1/1401-23 від 10.02.2023, посилаючись на приписи ч.1 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» п. 10 ч. 1 ст. 34, ч.4 ст. 34, ч.6 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у випадку передбаченому п.10 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення». У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі п.10 ч.1 ст. 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає.
Надалі, Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" у листах №153/07 від 21.02.2023 та №229/07 від 27.03.2023, знову повідомило Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про наявність підстав для списання неустойки, інфляційних та відсотків річних, стягуваних згідно наказу №921/144/13-г від 02.04.2013.
В матеріалах справи міститься датована 04.04.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком Валентином Юрійовичем постанова ВП №37743221 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Комунальному підприємству теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 2155806 грн, при примусовому виконанні виданих Господарським судом Тернопільської області наказів від 19.07.2016 у справі №921/233/16-г/7, від 14.06.2016 у справі №927/229/16-г/8, від 01.07.2013 у справі №921/60/13-г/16, від 05.04.2013 у справі №921/59/13-г, від 29.04.2013 у справі №921/181/13-г, від 02.04.2013 у справі №921/144/13-г, від 02.10.2017 у справі №921/402/17-г/5, від 11.04.2019 у справі №921/538/18, від 28.07.2021 у справі №921/335/21 та постанови №58970847 від 14.12.2020.
На підставі п. 10 ч.1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 03.05.2023 винесено постанову про зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 02.04.2013 у справі №921/144/13-г .
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Так, положеннями ч. 1-2 ст. 18 ГПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно із ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012).
З викладених норм вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Аналіз вказаної норми закону дає підстави вважати, що є такі підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню:
- якщо такий наказ було видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній у зв'язку з припиненням;
- якщо обов'язок боржника відсутній у зв'язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою; - з інших причин.
На суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 по справі №195/465/15-ц. При цьому, зазначений перелік є орієнтовним та приблизним, не містить виключного переліку підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до прембули Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (надалі - Закон №1730-VIII) цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст. 2 Закону №1730-VIII його дія поширюється, зокрема на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу.
Норми Закону №1730-VIII поширюються на спірні правовідносини з урахуванням того, що основним видом діяльності боржника є: 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що вбачається з матеріалів справи, а спірні правовідносини між сторонами у справі №921/144/13-г стосувалися стягнення заборгованості за надання послуг з постачання природного газу.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону №1730-VIII для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (ст. 1 Закону №1730-VIII).
Як вбачається з матеріалів справи КПТМТОР "Тернопільтеплокомуненерго" включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості на підставі Наказу Мінрегіону від 01.08.2017 №189.
Матеріали справи не містять доказів виключення КПТМТОР "Тернопільтеплокомуненерго" із відповідного реєстру.
Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №1730-VIII процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії, послуги з розподілу та транспортування природного газу шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Відповідно до ст. 7 Закону №1730-VIII неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, включених до реєстру, за спожитий до 1 червня 2021 року природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, отримані до 1 червня 2021 року для їх подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, та не сплачені станом на дату включення до реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом, не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб:
- підлягають списанню, за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, або в інший строк згідно з умовами затверджених мирових угод;
- підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості (абз. 3 ч. 1).
Тобто, вказаною статтею законодавцем запроваджено чіткий механізм звільнення боржників від відповідальності за несвоєчасну сплату заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу та встановив заборону на нарахування боржникам (споживачам) неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суми основної заборгованості за договорами розподілу природного газу за умови її погашення боржниками до 31.12.2022.
При цьому, застосування ст. 7 Закону №1730-VIII не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за спожитий природний газ до певної дати (схожа правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.01.2018 у справі № 904/10745/16, від 07.02.2018 у справі №927/1152/16, від 14.02.2018 у справі №908/3211/16 та у справі №914/3131/15 від 23.01.2018, від 07.06.2022 у справі № 920/526/21).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, предметом даного спору була матеріально-правова вимога майнового характеру про стягнення із боржника штрафу, пені, інфляційних нарахувань та відсотків річних, нарахованих за несвоєчасне виконання основного зобов'язання (основного боргу).
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2013 встановлено, що основна сума боргу сплачена відповідачем 07.12.2012.
Враховуючи те, що спір у даній справі стосувався стягнення штрафу, пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з постачання природного газу, яке здійснювалось у 2011 році (до 01 червня 2021 року), така заборгованість була погашена боржником 07.12.2012 (до 01 червня 2021 року), то 14363,38 грн пені, 18433,33 грн штрафу, 10841, 92 грн втрат від інфляційних процесів, 38180,46 грн 3% річних, нарахованих на основну заборгованість та які стягуються із боржника згідно із наказом 02.04.2013, то суд приходить до висновку, що вказані суми заборгованості підлягають списанню.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
В силу положень ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом, новий акт законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. В той же час, це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Вищевказані висновки викладені у рішеннях Конституційного суду України від 05.04.2001 р. за № 3-рп/2001 та від 09.02.1999 р. за № 1-рп/99.
Крім того, аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №904/4933/15.
Беручи до уваги те, що норми Закону №1730-VIII дійсно пом'якшують цивільно-правову відповідальність боржника, то вони мають зворотню дію в часі, а тому повинні застосовуватись у даній справі судом при вирішенні питання.
Вищенаведене норми свідчить про наявність підстав для задоволення зави боржника про визнання наказу Господарського суду Тернопільської області від 02.04.2013 у справі №921/144/13-г в частині стягнення з нього 14363,38 грн пені, 18433,33 грн штрафу, 10841,92 грн втрат від інфляційних процесів, 38180,46 грн 3% річних таким, що не підлягає виконанню.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно з ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З урахуванням приписів ч.2 ст. 328 ГПК України, суд визнає таким, що не підлягає виконанню наказ №921/144/13-г від 02.04.2013, в частині стягнення з заявника 4260,10 грн витрат по сплаті судового збору, у зв'язку з його оплатою згідно платіжного доручення №85970847 від на загальну суму 1432985,99 грн.
З огляду на наведене, у суду наявні підстави для задоволення поданої боржником заяви про визнання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/144/13-г від 02.04.2013, виданого на виконання рішення суду від 20.03.2013 у даній справі, таким, що не підлягає виконанню повністю.
З приводу процесуальних дій передбачених ст. 328 ГПК України суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 18, 234, 235, 326, 327, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву № 443/03 від 22.06.2023 (вх. №5375 від 22.06.2023) Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" задоволити.
2. Визнати наказ Господарського суду Тернопільської області від 02.04.2013, виданий на примусове виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2013 у справі № 921/144/13-г про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 03353590) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль (код 03353503) - 14363 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят три) грн 38 коп. пені, 18433 (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять три) грн 33коп. - штрафу, 10841 (десять тисяч вісімсот сорок одну) грн 92 коп. - втрат від інфляційних процесів, 38180 (тридцять вісім тисяч сто вісімдесят) грн 46коп. - 3% річних та 4260 (чотири тисячі двісті шістдесят) грн 10 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору таким, що не підлягає виконанню.
3. Ухвала, в порядку ч.1 ст. 235 ГПК України набирає законної сили негайно після її оголошення - 06.07.2023.
4. Копію ухвали надіслати: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано - Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021); Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006) та Комунальному підприємству теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (вул. Київська, 3а, м. Тернопіль).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст.ст. 256,257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.07.2023.
Суддя І.П. Шумський