03.07.2023м. СумиСправа № 920/424/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/424/23:
за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 18) в особі Сумської філії Акціонерного товариства «Укртелектом» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 2)
до відповідача Буринської міської ради (41700, Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Першотравнева, буд. 1),
про стягнення 14504 грн 37 коп.
1. Стислий виклад позицій сторін по справі.
1.1. 20.04.2023 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з витрат, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 на загальну суму 14504 грн 37 коп.
1.2. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що за період січень - грудень 2022 року відповідач, в порушення вимог Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не відшкодував вартість наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення.
1.3. Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутнє бюджетне фінансування на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян; міська рада здійснює виплати тільки передбачених плановими асигнуваннями на відповідний рік коштів; договір між сторонами про відшкодування витрат позивача на надані ним телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за період з січня по грудень 2022 року не укладався, тому у відповідача не виникли зобов'язання з відшкодування позивачу таких витрат.
2. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2023, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
2.2. Ухвалою від 20.04.2023 Господарський суду Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/424/23, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.
2.3. За приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
2.4. Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
2.5. 08.05.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву № 1010 від 05.05.2023 (вх. № 2817 від 08.05.2023), в якому проти вимог позивача заперечує, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян; відсутність договору між сторонами про відшкодування витрат позивача на надані ним телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за період з січня по грудень 2022 року.
2.6. 15.05.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив № 63С000/23-21 від 11.05.2023 (вх. № 2964 від 15.05.2023), в якій вказує на те, що згідно Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» з 01.01.2021 саме представницький орган місцевого самоврядування, яким у даному випадку є Буринська міська рада, відповідальний за забезпечення здійснення видатків на пільги з оплати послуг зв'язку за рахунок коштів місцевого бюджету. Законодавством України не передбачено обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання. Крім того, листом № 09010-03-6/15533 від 19.07.2022 Міністерство фінансів України на звернення АТ «Укртелеком» надало роз'яснення, що відшкодування витрат за надані пільги з оплати послуг зв'язку окремим категоріям громадян повинно здійснюватись відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів, виділених на цю мету з відповідних місцевих бюджетів.
2.7. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
3.1. Позивач у справі - Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Сумської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» є оператором телекомунікацій, за рішенням НКРЗІ № 384 від 28.09.2006, який надає електронні телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про електронні комунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.
3.2. Згідно п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
3.3. Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
3.4. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності (ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
3.5. Постановою Кабінету Міністрів від 29.01.2003 № 117 запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
3.6. Спеціальною нормою законодавства щодо джерел фінансування для відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, є пункт 204 ст. 91 Бюджетного кодексу України, в якому зазначено, що видатки на пільги з послуг зв'язку належать до видатків місцевих бюджетів.
3.7. Згідно ст. 61 Закону «Закону України про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
3.8. Фінансування пільг з оплати послуг зв'язку за рахунок місцевих бюджетів передбачено, також наказом Міністерства соціальної політики України від 14.05.2018 № 688 «Про затвердження Типового переліку бюджетних програм і результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Соціальний захист та соціальне забезпечення».
3.9. Згідно з частиною шостою ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо оплати пільг за надані послуги зв'язку, на які, згідно із законами України, мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Держаного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини першої та четвертої Бюджетного кодексу України.
3.10. Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року Акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Сумської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (позивач) були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню Буринської міської територіальної громади, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги з їх оплати, встановлені законодавством України згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про охорону дитинства» на загальну суму 14504 грн 37 коп.
3.11. Факт надання послуг та фактичне споживання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період січень - грудень 2022, актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги (а. с. 9-47).
3.12. Вказані щомісячні розрахунки видатків містять переліки споживачів-пільговиків за окремими видами пільг та суми послуг, що надані споживачам.
3.13. Акти були направлені відповідачу відповідно до описів вкладення у цінний лист та отримані ним відповідно до відміток про отримання в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Завірені копії вказаних документів залучені до матеріалів справи.
3.14. Також, зазначені акти були направлені на електронну пошту відповідача. Проте, відповідач належним чином оформлені та підписані акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги за відповідний період позивачу не повернув.
3.15. Заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума фактично є втратами підприємства, які воно понесло надаючи послуги окремим категоріям громадян за пільговими тарифами, встановленими державою у відповідних Законах України, оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах Акціонерним товариством «Укртелеком» надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. З огляду на зазначене уповноважений на те державою орган - Буринська міська рада, в силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.
3.16. В матеріалах справи відсутні докази відшкодування витрат позивача за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян.
3.17. Невідшкодування відповідачем витрат позивача за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Сумської області з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
4. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
4.1. У відповідності до пунктів 1, 6 ст. 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.
4.2. Так, згідно з пунктом 19 частини першої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, учасникам бойових дій» надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
4.3. Відповідно до пункту 10 частини першої ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.
4.4. За змістом пункту 18 частини першої ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, учасникам війни» надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
4.5. Пунктом 20 частини першої ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту встановлено, що особам, на яких поширюється чинність цього Закону», надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
4.6. Відповідно до пункту 11 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, 50-процентна знижка плати за користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом.
4.7. Пунктом 5 частини першої ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, першочергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення.
4.8. Згідно пункту 6 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством.
4.9. На підставі абзацу другого частини п'ятої ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.
4.10. Згідно пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
4.11. Вказані норми законодавства закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв'язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
4.12. Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
4.13. В силу ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно правового акту, що регулює господарську діяльність.
4.14. Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (частина друга ст. 97 Бюджетного кодексу України).
4.15. В силу приписів п. 204 ст. 91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
4.16. З аналізу наведених правових норм слідує, що бюджетне законодавство України відносить витрати на пільги з послуг зв'язку до видатків місцевих бюджетів.
4.17. З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.2003 № 117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
4.18. Законодавством закріплений чіткий перелік вимог щодо відомостей, які мають бути зазначені під час здійснення розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг, зокрема, відомості, за якими можливо ідентифікувати особу, перелік її пільг та період їх отримання, місце проживання особи.
4.19. Отже, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, при цьому, зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
4.20. Згідно матеріалів справи, позивачем щомісячно надсилались відповідачу листи з додатками, а саме, поіменні списки абонентів, а також акти звіряння розрахунків за спірний період з січня 2022 року до грудня 2022 року.
4.21. Таким чином, за відповідачем нормативно визначено обов'язок щомісячно, на підставі відповідних щомісячних звітів, здійснювати з позивачем розрахунки з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян.
4.22. Поряд з тим, суд вважає безпідставними твердження відповідача про відсутність у Буринської міської ради фінансування на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян, оскільки з наведених вище норм законодавства випливає обов'язок саме вказаного органу місцевого самоврядування відшкодувати позивачу відповідні витрати на послуги зв'язку. Зазначеними вище нормами визначено, що до видатків місцевих бюджетів належать видатки на пільги з послуг зв'язку громадянам, на яких поширюються такі пільги відповідно до законів України.
4.23. Отже, саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній законодавством категорії населення на території Буринського району Сумської області у період з січня 2022 року до грудня 2022 року, при цьому, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
4.24. Разом з тим, долучені до матеріалів справи розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, та акти звірок розрахунків, які щомісячно надсилалися позивачем відповідачу, є належними доказами про розмір витрат позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів.
4.25. Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).
4.26. Зокрема, в пп. 3.2 рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
4.27. Разом з тим, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію, інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.
4.28. Одночасно, суд вважає, що затримка бюджетного фінансування не може бути підставою для не оплати наданих послуг, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005, відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для звільнення від виконання вказаних зобов'язань.
4.29. Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік видатків на ці зобов'язання не було передбачено, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не з наведеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним у цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками.
4.30. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 15.05.2019 у справі №922/1401/18 та постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 906/577/17, Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/291/17 та від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16.
4.31. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
4.32. Згідно ст. 222 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії або звернення до суду.
4.33. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
4.34. Господарський суд констатує, що неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.
4.35. Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
4.36. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
4.37. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
4.38. Питання погашення існуючої заборгованості за послуги зв'язку, надані на пільгових умовах, яка станом на 01.01.2023 склала 14504 грн 37 коп. за період з 01.01.2022-31.12.2022, відповідачем не вирішено до теперішнього часу, чим порушено законні права та інтереси позивача.
4.39. Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
4.40. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
4.41. Положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
4.42. Відповідно до частини першої ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
4.43. В силу ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.44. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
4.45. З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 14504 грн 37 коп. заборгованості по витратам, понесеним внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення.
5. Розподіл судових витрат між сторонам.
5.1. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2684 грн 00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Буринської міської ради (41700, Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Першотравнева, буд. 1, код ЄДРПОУ 04058025) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Сумської філії Акціонерного товариства «Укртелектом» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 2, код ЄДРПОУ 23825401) 14504 грн 37 коп. боргу, 2684 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 10.07.2023 (У період з 14.06.2023 до 30.06.2023 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці).
Суддя Є.А. Жерьобкіна