03.07.2023м. СумиСправа № 920/389/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/389/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА СУМИ” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35),
до відповідача Департамента інфраструктури міста Сумської міської ради (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 21),
про стягнення 747095 грн 74 коп.,
1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.
1.1. 13.04.2023 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 747095 грн 74 коп., з яких: 146764 грн 35 коп. пені, 549477 грн 54 коп. інфляційних втрат, 50853 грн 85 коп. 3% річних, нарахованих за неналежне виконання відповідачем зобов'язання за договором постачання електричної енергії споживачу № 53/5-Т від 11.01.2021.
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023, справу призначено судді Жерьобкіній Є.А.
1.3. Ухвалою від 17.04.2023 у справі № 920/389/23 Господарський суд Сумської області залишив позовну заяву без руху, встановив позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме: подання доказів сплати судового збору в розмірі 61 грн 98 коп.
1.4. 21.04.2023 позивач, на виконання вимог ухвали суду від 17.04.2023, згідно заяви (вх. № 2461 від 21.04.2023), надав суду копію платіжної інструкції № 70016 від 20.04.2023 про сплату судового збору в розмірі 61 грн 98 коп.
1.5. Ухвалою від 24.04.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/389/23. Справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу надав п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України). Позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України. Заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.
1.6. Відповідач подав суду відзив № 1048/05.01.01 від 15.05.2023 на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову за його необгрунтованістю (вх. № 3037 від 18.05.2023) та зазначає, що, згідно рахунку-фактури від ТОВ «Енера Суми», сума до сплати за активну електричну енергію склала 4993193 грн 93 коп., відповідно до кількості використаних кВт/год. 1088888, що є перевищенням обсягів постачання електричної енергії визначеної у Договорі на 805445 кВт/год., тому акт № 53/16261/1 від 31.01.2022 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії не був підписаний Департаментом. Про це було повідомлено позивача листом № 189/05.01-07 від 14.02.2022. 18.01.2022 від позивача надійшов рахунок - фактура № 53/1626/1 та акт № 53/16261/1 від 18.02.2022 на суму 1299753 грн 39 коп., що був підписаний 18.02.2022 та сплачений Департаментом 25.02.2022. Підпис про отримання рахунку - фактури №161153/16261/1 від 31.01.2022 головним спеціалістом відділу благоустрою Департаменту не свідчить про підписання Акту прийняття-передавання товарної продукції на суму 4993193 грн 93 коп., оскільки акти для здійснення оплати за електроенергію підписує начальник відділу благоустрою. Договором не передабачено нарахування 3% річних та інфляційних.
1.7. Позивач подав пояснення у справі (вх. № 3534 від 09.06.2023), відповідно до яких вказує, що відповідачем було спожито у січні 2022 1088888 кВт/год. електричної енергії. Рахунок на оплату виставлено відповідачу за січень 2022 № 16153/16261/1 від 31.01.2022 на суму 4993193 грн 93 коп. Вказаний рахунок отримано відповідачем нарочно 01.02.2022. Строк його оплати 10 робочих днів з моменту отримання. Тобто, починаючи з 16.02.2022 відповідач є таким, що прострочив виконання договірного зобов'язання з оплати електричної енергії. Факт наявності вказаної заборгованості підтверджено рішенням Господарського суду Сумської області у справі № 920/230/22, яке набрало законної сили 07.07.2022.
1.8. За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
2.1. У зв'язку з реформуванням ринку електричної енергії, на виконання вимог Закону України “Про ринок електричної енергії” з 01.01.2019 забезпеченням споживачів електричною енергією займаються різні суб'єкти ринку електричної енергії, зокрема, оператори системи розподілу та електропостачальники, одним з яких є позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА СУМИ”, яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року № 429.
2.2. Пунктом 3.1.9 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії” передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
2.3. Відповідно до частини другої пункту 3.2.5 Правил, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
2.4. 11.01.2021 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА СУМИ” та відповідачем - Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 53/5-Т. Заява-приєднання до умов договору подана відповідачем 11.01.2021. В результаті приєднання відповідача до умов договору, відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
2.5. Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
2.6. Цей Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
2.7. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.01.2021 до 31.12.2021 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором (відповідно до ст. 631 ЦКУ).
2.8. Згідно п. 1.1. Додаткової угоди № 16 від 30.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 53/5-Т від 11.01.2021 Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.01.2021 до 28.02.2022 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором (відповідно до ст. 631 ЦКУ).
2.9. ТОВ «Енера Суми» належним чином виконало умови договору та здійснила постачання електричної енергії відповідачу, відповідач фактично спожив електричну енергію в об'ємі 1088888 кВт/год.
2.10. Згідно комерційної пропозиції до Договору «Термін надання рахунку за спожиту е/е та термін його оплати» - строк сплати рахунку Споживачем - 10 робочих днів з моменту його отримання.
2.11. Відповідно до п. 5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Відповідно до п. 5.16 Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
2.12. За особовим рахунком № 16153 Департаменту за спожиту активну електричну енергію нараховано за січень 2022 4993193 грн 93 коп. з ПДВ, що підтверджено рахунком № 16153/16261/1 від 31.01.2022. Зазначений рахунок за січень 2022 оплачено відповідачем з порушенням строку оплати. Зокрема, 25.02.2022 відповідачем сплачено 1299753 грн 93 коп. та 29.07.2022 відповідачем сплачено 3693440 грн 54 коп.
2.13. Згідно п. 5.11. Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі, що визнчається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф (додаток 2 до Договору) - за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
2.14. Згідно п. 12 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно п. 19 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Отже строк позовної давності для стягнення пені не сплинув та вважається продовженим. Нарахування пені припинено 25.04.2022 у зв'язку з тим, що 26.04.2022 набрав чинності підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, яким зупинено нарахування та стягнення штрафних санцій, передбачних договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
2.15. Оскільки строк оплати спожитої електричної енергії відповідачем порушено, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні.
Зокрема нараховано:
на суму 4993193 грн 93 коп. заборгованості, за період з 16.02.2022 до 25.02.2022, 27359 грн 97 коп. пені,
на суму 3693440 грн 54 коп. заборгованості, за період з 26.02.2022 до 25.04.2022, 119404 грн 38 коп. пені;
на суму 3693440 грн 54 коп. заборгованості, за період з 26.02.2022 до 29.07.2022, 549477 грн 54 коп. інфляційних;
на суму 4993193 грн 93 коп. заборгованості, за період з 16.02.2022 до 25.02.2022, 4101 грн 00 коп. 3% річних;
на суму 3693440 грн 54 коп. заборгованості, за період з 26.02.2022 до 29.07.2022, 46749 грн 85 коп. 3% річних.
3. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 276 ГК України).
Частиною 7 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, відповідач, порушивши грошове зобов'язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов, сплатити позивачу інфляційні та річні.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Згідно наданого позивачем розрахунку, за прострочення оплати за активну електричну енергію за договором, відповідачу нараховані 50853 грн 85 коп. 3% річних (на суму 4993193 грн 93 коп. заборгованості, за період з 16.02.2022 до 25.02.2022, 4101 грн 00 коп. на суму 3693440 грн 54 коп. заборгованості, за період з 26.02.2022 до 29.07.2022, 46749 грн 85 коп.) та 549477 грн 54 коп. інфляційного збільшення суми боргу (на суму 3693440 грн 54 коп. заборгованості, за період з 26.02.2022 до 29.07.2022).
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати спожитої активної електричної енергії, перевіривши розрахунок позивача, який визнано судом арифметично вірним, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 50853 грн 85 коп., інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 549477 грн 54 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату спожитої активної електричної енергії відповідачу нарахована пеня в розмірі 146764 грн 35 коп., зокрема: за період з 16.02.2022 до 25.02.2022 в розмірі 27359 грн 97 коп. та за період з 26.02.2022 до 25.04.2022 в розмірі 119404 грн 38 коп.
Перевіривши розрахунок позивача, який визнано судом арифметично вірним, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 146764 грн 35 коп. пені правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
4. Розподіл судових витрат.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 11206 грн 44 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Департамента інфраструктури міста Сумської міської ради (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд. 21, код ЄДРПОУ 24013674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА СУМИ” (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, код ЄДРПОУ 41884537) 146764 грн 35 коп. пені, 549477 грн 54 коп. інфляційних втрат, 50853 грн 85 коп. 3% річних; 11206 грн 44 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 10.07.2023 (У період з 14.06.2023 до 30.06.2023 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці).
Суддя Є.А. Жерьобкіна