06.07.2023 Справа № 2/118
За заявою: Міністерства енергетики України, м. Київ
про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачу дублікату виконавчого документа та заміну стягувача його правонаступником
у справі № 2/118
за позовною заявою: Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ
до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське гірничомонтажне управління», м. Червоноград
до відповідача-2: Державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль
про стягнення 510 164,50 грн
Суддя Наталія Мороз
При секретарі Соломії Дицькій
Представники:
Від заявника (позивача): не з'явився
Від прокуратури: не з'явився
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Суть спору:
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває заява Міністерства енергетики України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачу дублікату виконавчого документа та заміну стягувача його правонаступником у справі № 2/118 за позовною заявою Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське гірничомонтажне управління», відповідача-2: Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення 510 164,50 грн.
Ухвалою суду від 27.06.2023 прийнято заяву до розгляду, розгляд заяви призначено на 06.07.2023.
Ухвалою суду від 04.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства енергетики України про участь в судовому засіданні, призначеному на 06.07.2023 в режимі відеоконференції.
В судове засідання 06.07.2023 представники сторін не з'явились.
Подана заява мотивована тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 30.07.2009 у справі № 2/118 задоволено позовні вимоги прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України до Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське гірничомонтажне управління», Державного підприємсива «Львіввугілля» та стягнуто солідарно з Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське гірничомонтажне управління» та Державного підприємсива «Львіввугілля» на користь Міністерства вугільної промисловості України 496680,00 грн основного боргу та 13484,50 грн пені за несвоєчасне повернення позики.
На виконання вказаного рішення, 11.08.2009 Господарським судом Львівської області видано наказ № 2/118.
Як зазначено заявником, відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження № 57050897 щодо стягнення з ВАТ «Червоноградське гірничо-монтажне управління» заборгованості на користь Міністерства енергетики та вугільної промисловості - завершено 21.08.2018 та повернуто стягувачу.
Однак, у зв'язку із неодноразовою реорганізацією Міністерства енергетики України - наразі відсутній виконавчий документ у справі № 2/118 щодо стягнення боргу з ВАТ «Червоноградське гірничо-монтажне управління» та будь-які дані щодо його повернення до міністерства.
Відтак, станом на момент розгляду заяви, наказ Господарського суду Львівської області від 11.08.2009 у справі № 2/118 щодо стягнення боргу з ВАТ «Червоноградське гірничо-монтажне управління» залишається не виконаним.
У поданій заяві заявником також вказано, що згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», прийнято рішення про реорганізацію Міністерства енергетики та вугільної промисловості шляхом приєднання до Міністерства енергетики та захисту довкілля.
Пунктом 7 вказаної постанови закріплено, що Міністерство енергетики та захисту довкілля є правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства енергетики та вугільної промисловості.
У відповідності до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України.
Встановлено, що Міністерство енергетики України є правонаступником прав, обов'язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля України у відповідних сферах.
У зв'язку з наведеним, відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Враховуючи вищезазначене, заявник просить суд поновити строк для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області від 11.08.2009 у справі № 2/118 до виконання, видати дублікат наказу та, у зв'язку з реорганізацією позивача у визначеному законом порядку, замінити сторону у виконавчому провадженні її правонаступником.
Розглянувши подану заяву та оцінивши обґрунтованість доводів заявника, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 19.4 Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Як визначено у п.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката). Дублікат наказу - це другий примірник виконавчого документа, що має ту саму силу, що й оригінал.
Як закріплено ч. 1 ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Верховний Суд України у постанові від 20.01.2016 у справі № 6-711 цс15 зазначив, що суд має право поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку.
Отже, необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску. Такі причини ( обставини) повинні бути об'єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.07.2013 (суддя Андрій Мазовіта) поновлено строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області, виданого 11.08.2009 на виконання рішення від 30.07.2009 у справі № 2/118.
Ухвалою суду від 19.07.2017 (суддя Наталія Березяк) поновлено строк для пред'явлення наказу від 11.08.2009 у справі № 2/118 до виконання, видано дублікат даного наказу, замінено позивача його правонаступником - Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.
Ухвалою суду від 06.11.2017 (суддя Андрій Мазовіта) видано стягувану - Міністерству енергетики та вугільної промисловості України дублікат наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2009 у справі № 2/118.
Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження № 57050897 щодо стягнення з ВАТ «Червоноградське гірничо-монтажне управління» заборгованості на користь Міністерства енергетики та вугільної промисловості - завершено 21.08.2018.
Як зазначено заявником (Міністерством енергетики України), вказаний наказ повернуто стягувачу без виконання, однак, у зв'язку із неодноразовою реорганізацією Міністерства енергетики та вугільної промисловості України є підстави вважати, що виконавчий документ по справі № 2/118 щодо стягнення боргу з ВАТ «Червоноградське гірничо-монтажне управління» було втрачено.
Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необгрунтованості та не зобов'язує стягувана наводити причини втрати наказу.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" № 5-рп/2013 від 26.06.2013 послався на практику Європейського суду з прав людини, який в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Таким чином, Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання та видача дублікату наказу сприятиме забезпеченню права стягувача на суд, надасть можливість виконання судового рішення у справі № 2/118.
Згідно з ч.5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст.334 ГПК України, заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статей 512, 514 ЦК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21 дійшла висновку про те, що враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.2 ст. 26 Закону №606-Х1У), тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнути законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого часу. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права».
Вказана позиція підтримана 19.10.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-1105/10.
Враховуючи наведене, заява про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником підлягає до задоволення.
Згідно з ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява Міністерства енергетики України про про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачу дублікату виконавчого документа та заміну стягувача його правонаступником у справі № 2/118 підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 18, 234, 326, 327, 329, 334, п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву Міністерства енергетики України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачу дублікату виконавчого документа та заміну стягувача його правонаступником у справі № 2/118 - задоволити.
2. Поновити пропущений строк для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області від 11.08.2009 по справі № 2/118 до виконання. Визначити, що наказ Господарського суду Львівської області від 11.08.2009 у справі № 2/118 дійсний для пред'явлення до виконання до 06.07.2026.
3. Видати дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 11.08.2009 по справі № 2/118 про солідарне стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Червоноградське гірничомонтажне управління” (м. Червоноград, вул. Промислова, 1, Львівська область, ідентифікаційний код 05473298) та Державного підприємства “Львіввугілля” (м. Сокаль, вул. Б.Хмельницького, 26, Львівська область, ідентифікаційний код 32323256) 496680, 00 грн основного боргу та 13484,50 грн пені за несвоєчасне повернення позики.
4. Замінити стягувача у справі № 2/118 з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, ідентифікаційний код 37471933) на Міністерство енергетики України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, ідентифікаційний код 37552996).
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку, визначеному Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Мороз Н.В.