вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
"10" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2058/23
Суддя Д.Г.Заєць, розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВІЛОН - ЕНЕРГІЯ», м. Київ
до російської федерації в особі уряду російської федерації, м. москва
про стягнення збитків, завданих збройною агресією
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВІЛОН - ЕНЕРГІЯ» б/н від 06.07.2023 року (вх. №1235 від 06.07.2023) до російської федерації в особі уряду російської федерації про стягнення збитків, завданих збройною агресією у сумі 17445493,15 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 р. у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету російської федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що російська федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.
Крім того, в постановах від 18.05.2022 р. у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд виклав правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства російської федерації в Україні, з огляду на припинення його роботи на території України.
Судом встановлено, що, звертаючись із позовом до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.
Також судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 14.04.2022 р. у справі №308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за «принципом генерального делікту»).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України).
Так, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Згідно ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Керуючись ст.ст. 165, 176, 177, 181, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №911/2058/23.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на 01.08.2023 о 10:45. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, зал судових засідань №3).
4. Зобов'язати позивача надати для огляду у судовому засіданні оригінали всіх доданих до позовної заяви документів.
5. Зобов'язати відповідача надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків.
6. Попередити відповідача про те, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
7. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має подати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов.
8. Запропонувати позивачу у строк до п'яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив, які надіслати відповідачу, докази чого надати суду.
9. Інформацію у справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
10. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Г. Заєць