ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.07.2023Справа № 910/354/23
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
доТовариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-гарант»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
простягнення 14326,91 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» 14326,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №17254376-02-08-01 від 28.07.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страховою компанією «Альфа-Гарант» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/202647480, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/354/23, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
27.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №87D/99/5 від 22.11.2021 вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу становить 13490,82 грн з врахуванням ПДВ. Тому, за твердженням відповідача, обов'язок з відшкодування шкоди виконано ним в повному обсязі.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Третя особа пояснень щодо позову не надала, своїм правом не скористалась.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
28.07.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №17254376-02-08-01 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме автомобілем Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
12.09.2021 у місті Києві сталася ДТП за участю автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).
Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.
Відповідно до п. 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.
Судом встановлено, що наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб В, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми, а також відсутні зауваження водіїв стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також зазначено про відсутність постраждалих в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства, суд приймає повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду б/н від 12.09.2021 як належний доказ вчинення 12.09.2021 дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів Toyota, державний номер НОМЕР_2 , та Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 .
Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані водіями у повідомленні, суд приходить до висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу Toyota, державний номер НОМЕР_2 , та наявності вини водія автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі страхового акту №2174756-1 від 05.10.2021, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 28758,60 грн на рахунок ремонтної організації - Дочірнього підприємства «Авто-Київ», що підтверджується платіжним дорученням №48456 від 05.10.2021.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 28758,60 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент ДТП цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страховою компанією «Альфа-Гарант» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/202647480 із встановленим розміром франшизи 0 грн та лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, - 130000,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Для долучення до матеріалів справи позивачем надано рахунок-фактуру №АКС-003193 від 04.10.2021 та акт виконаних робіт №АКТО2103656 від 29.10.2021, складені ремонтною організацією - Дочірнім підприємством «Авто-Київ», відповідно до яких вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , становить 28758,60 грн.
Також позивачем надано копію звіту №32364 від 04.10.2022, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕК «Фаворит-Ассистанс» в особі оцінювача Гармідарової Юлії, відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП становив 0,45.
В свою чергу, при визначенні належної до виплати суми страхового відшкодування відповідач посилається на висновок експертного автотоварознавчого дослідження №87-D/99/5, складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Партнер-Консалт», відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП становить 13490,82 грн з ПДВ, а вартість відновлювального ремонту без урахування зносу визначено на рівні 14281,12 грн.
Проте, суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Як зазначалося вище, відповідно до акту виконаних робіт №АКТО2103656 від 29.10.2021, складеного ремонтною організацією - Дочірнім підприємством «Авто-Київ», вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , склала 28758,60 грн.
При цьому, конкретних зауважень щодо переліку та вартості робіт і запчастин, зазначених у акті виконаних робіт №АКТО2103656 від 29.10.2021, відповідач не навів та не вказав? які саме позиції у нього викликають сумніви.
Отже, матеріалами справи підтверджується та відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не спростовано, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 28758,60 грн.
Аналогічна правова позиція стосовно того, що при здійсненні розрахунку належної до виплати суми страхового відшкодування (на підставі положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») слід виходити саме з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, вказаної в рахунку, виставленому СТО, яким здійснено ремонт автомобіля, наведена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17.
Отже, враховуючи дані, наведені в рахунку-фактурі №АКС-003193 від 04.10.2021 та акт виконаних робіт №АКТО2103656 від 29.10.2021, а також дані щодо значення коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу, визначені у звіті №32364 від 04.10.2022, з урахуванням визначених полісом №ЕР/202647480 страхових сум та франшизи, розміру шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, суд дійшов висновку, що по спірному страховому випадку у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати в розмірі 27817,73 грн.
З наявного у справі платіжного доручення №24822 від 24.11.2021 вбачається, що відповідачем на користь позивача по спірному страховому випадку виплачено 13490,82 грн.
Доказів сплати решти належної до виплати суми відшкодування відповідач не надав.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 14326,91 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-гарант» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03150, місто Київ, вул.Казимира Малевича, будинок 31, ідентифікаційний код 31650052) суму страхового відшкодування у розмірі 14326 (чотирнадцять тисяч триста двадцять шість) грн 91 коп. та судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова