Справа № 204/2367/23
Провадження № 2/204/1470/23
05 липня 2023 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Воронько А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Заря Наталія Георгіївна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -
У лютому 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Заря Наталія Георгіївна, в якій вона просила визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на квартиру АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Згідно заповіту від 17 березня 2015 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Янковою І.В., усе належне спадкодавцю майно, усі майнові права та обов'язки, в тому числі на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 заповіла позивачу - ОСОБА_1 . 09 лютого 2022 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Заря Наталія Георгіївна зареєструвала спадкову справу №1/2022, у спадковому реєстрі № 69111656. 24 лютого 2022 року син спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовився від спадщини на користь ОСОБА_1 , про що оформив відповідну заяву. Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку та прийняли спадщину, у померлої ОСОБА_2 немає. 10 лютого 2023 року позивач звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2 . Однак, 10 лютого 2023 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Заря Н.Г. своєю постановою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом: на квартиру АДРЕСА_1 . Причиною відмови зазначено, що подані не всі відомості та документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії, а саме документ, що підтверджує право власності на 1/2 частку квартири - свідоцтво про право власності на житло, видане Бюро приватизації ВО «Дніпровський машинобудівний завод» 24 січня 1994 року. Вищевказаний документ, який підтверджує право власності спадкодавця на частину квартири, позивач знайти не може. При цьому, всі інші документи в їх сукупності, підтверджують факт набуття спадкодавцем права власності на квартиру. На підставі викладеного позивач звернулась до суду з даним позовом.
Представник позивача - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.
Представник відповідача - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та просить прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства на підставі наявних у справі матеріалів.
Третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Заря Н.Г. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17 березня 2015 року ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Янковою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 5-276, згідно з яким на випадок своєї смерті вона зробила таке розпорядження: усе належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов'язки, а також ті майнові права та обов'язки, що належатимуть їй на день смерті, вона заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
11 листопада 2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області, актовий запис № 951 (а.с. 10).
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно.
Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У передбачений Законом шестимісячний строк, а саме 09 лютого 2022 року, ОСОБА_1 звернулась до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Заря Н.Г. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 94), у зв'язку з чим Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заря Н.Г. було заведено спадкову справу № 1/2022, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 94-127).
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
10 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Заря Н.Г. з заявою, в якій просила видати на її ім'я свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 116).
Однак, постановою Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Заря Н.Г. від 10 лютого 2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що подані не всі документи. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало те, що ОСОБА_1 не надано до нотаріальної контори документ, що підтверджує право власності на частку квартири, а саме свідоцтво про право власності на житло, видане Бюро приватизації ВО «Дніпровський машинобудівний завод» 24 січня 1994 року (а.с. 126-127).
У зв'язку з викладеним позивач ОСОБА_1 , з метою захисту своїх спадкових прав, звернулась до суду з даною позовною заявою про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 цього ж Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З відповіді Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради № 4310 від 22 червня 2022 року вбачається, що станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_2 містяться відомості про право власності за ОСОБА_2 : частина на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 вересня 1994 року, виданого Бюро приватизації ВО «Дніпровський машинобудівний завод», згідно з розпорядженням за № 1230, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДОР та записане в реєстрову книгу № 82п за реєстровим № 53; частина на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19 червня 2002 року, виданого Третьою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, за реєстровим № 5-1987, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДОР та записане в реєстрову книгу за № 556п за реєстровим № 2212-400 (а.с. 112). Аналогічні відомості містяться у відповіді Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради № 6554 від 05 вересня 2022 року (а.с. 114).
Факт належності спадкодавцю ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 додатково підтверджується долученими до матеріалів справи копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 15 вересня 1994 року Бюро приватизації ВО «Дніпровський машинобудівний завод» згідно з розпорядженням (наказом) від 15.09.1994 року № 1230 (1/2 частина квартири) (а.с. 143), а також копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 червня 2002 року, виданого державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 5-1987 (1/2 частина квартири) (а.с. 144).
У позовній заяві позивач наполягала на тому, що у неї відсутній оригінал свідоцтва про право власності на житло від 15 вересня 1994 року, виданого Бюро приватизації ВО «Дніпровський машинобудівний завод» згідно з розпорядженням за № 1230, у зв'язку з чим вона позбавлена можливості надати його нотаріусу для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як зазначено ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею майна за заповітом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у встановлений законом строк прийняла спадщину, однак у встановленому законом порядку не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкову квартиру через те, що не має оригіналу правовстановлюючого документу на частину квартири, суд приходить до переконання, що право позивача на спадкування вказаної спірної частини квартири підлягає захисту в судовому порядку.
Визнання права власності на спадкове майно в рамках даного позову є необхідним і єдиним можливим способом захисту права позивача, як законної спадкоємиці. Суд звертає увагу на те, що відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на частину квартири АДРЕСА_1 та неможливість надати його нотаріусу для отримання свідоцтва про право на спадщину не позбавляє позивача, як кінцевого спадкоємця майна за заповітом після смерті ОСОБА_2 , можливості в судовому порядку визнати право на це майно.
Оскільки, позивач в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом, захистити своє порушене право не може, то суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 2168, 1270, 1296, 1297 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 4, 76-82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Заря Наталія Георгіївна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Л. Черкез