іменем України
Справа № 210/3323/23
Провадження № 1-в/210/348/23
"05" липня 2023 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання начальника ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
В провадження судді надійшло клопотання начальника ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник колонії в судовому засіданні присутні не був, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_5 також в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та без фіксації технічними засобами.
Згідно з частинами 3, 5 статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Підстав для визнання явки учасників судового розгляду обов'язковою не вбачається. Подання розглядається за наявними матеріалами.
Суд перевіривши клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 11 частини 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 539 КПК України, питання, передбачене п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України, вирішує місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ "Криворізька виправна колонія (№ 80)" та на підставі частини другої статті 539 КПК клопотання подано до суду, в межах територіальної юрисдикції виконується вирок.
Судом встановлено, що вироком Новомосковського міськрайонного суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року ОСОБА_4 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. Строк відбування покарання визначено рахувати з моменту затримання. Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України, ч.2 ст.289 КК України, ст.75, ст.76 КК України - виконувати самостійно.
Також, вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначено ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року 5 років 1 місяць позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 23.02.2023 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.01.2023 року вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2022 року відносно ОСОБА_4 змінено. Призначено ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком частково приєднане невідбуте покарання за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
В подальшому вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2023 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за ухвало Дніпровського апеляційного суду від 23.01.2023 року призначено покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі.
Однак при ухвалені вироку Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 17 квітня 2023 року відносно ОСОБА_4 не було враховано вирок, ухвалений Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року відносно ОСОБА_4 .
Питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків виникає у випадку, коли виявиться, що стосовно засудженого ще є вирок про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання начальника ДУ "Криворізька виправна колонія (№80)" про вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків підлягає задоволенню, з урахуванням наступних положень.
За змістом частини 4 статті 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті (сукупність злочинів).
Разом із тим відповідно до частини 1 статті 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).
Таким чином, законодавець чітко визначив момент у часі, що розмежовує ці два правила - це постановлення обвинувального вироку, а не набрання ним законної сили.
Правило призначення покарання за сукупністю вироків є більш суворим, ніж за сукупністю злочинів.
По-перше, за правилами статті 71 КК до покарання, призначеного за новим вироком, суд повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, тоді як відповідно до статті 70 КК суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
По-друге, згідно з положеннями статті 71 КК остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Згідно з частини 2 статті 71 КК при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років.
Відповідно до частини 3 статті 71 КК призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або не відбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
Визначення законодавцем більш суворих правил призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, ніж за сукупністю злочинів, обумовлено саме фактом вчинення нового злочину (нових злочинів) після постановлення попереднього вироку, тобто після того, як цю особу вже було засуджено за інший злочин (інші злочини), але вона не зробила висновків зі своєї попередньої протиправної поведінки та факту її засудження, а навпаки продовжила злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.
При визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, зокрема, якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК України(за сукупністю вироків).
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 1 червня 2020 року у справі № 766/39/17 (провадження № 51-8867кмо18), а також постановами Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зокрема від 28.01.2021 року у справа № 640/14690/19 провадження № 51-4338 км 20.
З урахуванням викладеного, остаточне покарання ОСОБА_4 слід визначити за правилами частини 1 статті 71 КК України, з урахуванням призначеного покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року, оскільки ОСОБА_4 після постановлення вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року, але до повного відбуття покарання, а саме 25.10.2022 року, 14.11.2022 року, 22.12.2022 року вчинив нові злочини за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, за який був засуджений Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 17 квітня 2023 року.
Тому суд до покарання, призначеного за новим вироком (за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2023 року), повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року), а саме у вигляді 1 (одного) місяця та визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відбуття остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.
Керуючись, ст. 71 КК України, статтями 537, 539 КПК України,-
Клопотання начальника ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
За сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначених покарань до покарання, призначеного за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2023 року частково приєднати покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі та визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відбуття остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, особою, що перебуває під вартою - у той же строк з моменту її отримання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 05 липня 2023 року.
Суддя: ОСОБА_1