Провадження № 11-кп/821/352/23 Справа № 707/2911/21 Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
04 липня 2023 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретарки - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу обвину-ваченого ОСОБА_8 на вирок Черкаського райсуду Черкаської обл. від 28.02.2023 р., -
Зазначеним вироком ОСОБА_8 , який
народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, не
одружений, не працює, громадянин України,
раніше судимий:
- 9.06.2016 р. Придніпровським райсудом м.
Черкаси за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України
до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75
КК України звільнено від відбування
покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 22.11.2016 р. ухвалою Придніпровського
райсуду м. Черкаси іспитовий строк
скасовано останнього оголошено в розшук;
2.11.2021 р. відповідно до ст. 191 КПК
України затриманий та поміщений до СІЗО
для відбування покарання за вироком
Придніпровського райсуду м. Черкаси від 9.06.2016 р.; 8.02.2022 р. на підставі ухвали Черкаського апеляційного суду звільнений
з під варти в залі суду, а ухвала
Придніпровського райсуду м. Черкаси від
22.11.2016 р. - скасована з призначенням
справи до нового розгляду;
- 2.02.2023 р. ухвалою Придніпровського
райсуду м. Черкаси скасовано встановлений
вироком Придніпровського райсуду м.
Черкаси від 9.06.2016 р. іспитовий строк з
направленням засудженого для відбування
покарання у виді 3 років позбавлення волі та
надано дозвіл на затримання та взяття під
варту із зали суду; 2.02.2023 р. затримано на
підставі ухвали Придніпровського райсуду
м. Черкаси від 2.02.2023 р.,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Придніпровського райсуду м. Черкаси від 9.06.2016 р. та остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з дня набрання вироком суду законної сили, зараховано в строк відбування покарання попереднє ув'язнення з 2.11.2021 р. по 8.02.2022 р. та з 2.02.2023 р. по день набуття вироком законної сили з розрахунку день за день.
Питання про судові витрати та речові докази судом вирішені відповідно до вимог КПК України.
Вироком суду встановлено, що 7.10.2021 р. приблизно о 14 год. 45 хв. ОСОБА_8 , повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан та проник на територію домоволодіння, що розташоване за адресом: АДРЕСА_1 , після чого шляхом пошкодження воріт гаражного приміщення, яке знаходиться на території вищевказаного домоволодіння, проник до гаражного приміщення, яке на праві власності належить ОСОБА_9 , звідки викрав акумуляторний шуруповерт фірми «Grand», вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/12365-ТВ від 23.10.2021 р. становить 862,30 грн.; дискову пилу фірми «Grand», вартість якої згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/12366-ТВ від 28.10.2021 р. становить 885,00 грн.; електропаяльник марки WMT PPR 2032, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/12366-ТВ від 28.10.2021 р. становить 489,36 грн.; кейс для шуруповерта фірми «Grand» сірого кольору розмірами: довжиною 35 см, шириною 25 см, висотою 10 см, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/13099-ТВ від 29.11.2021 р. становить 134,00 грн.; ящик для слюсарного інструмента чорного кольору із червоними вставками розмірами: довжиною 40 см, шириною 20 см, висотою, 17 см, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/13099-ТВ від 29.11.2021 р. становить 173,33 грн.; ящик для слюсарного інструмента чорного кольору із жовтими вставками розмірами: довжиною 40 см, шириною 15 см, висотою 17 см, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/13099-ТВ від 29.11.2021 р. становить 173,33 грн.; слюсарний інструмент, який знаходився в ящиках для слюсарного інструмента загальною масою 2,5 кг, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/13099-ТВ від 29.11.2021 р. становить 17,25 грн., після чого останній покинув територію домоволодіння та зник у невідомому напрямку, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2 734,57 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, вчинена повторно.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, як слід розуміти з його апеляційної скарги, просить змінити вирок в частині призначеного покарання з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Апеляційні вимоги мотивує тим, що суд, призначаючи реальне покарання, не взяв до уваги обставини, які свідчать про можливість призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, а саме те, що його рідний брат загинув при виконанні бойових дій на війні та мав нагороди, наявність у обвинуваченого тяжких хронічних хвороб, які перешкоджають йому відбувати покарання та те, що його мати пенсійного віку залишилась одна, без підтримки з боку членів сім'ї.
У доповненні до апеляційної скарги обвинувачений, як слід розуміти додаткові вимоги, просить про пом'якшення покарання, оскільки після втрати старшого сина, у матері він залишився єдиним годувальником. Також, просить врахувати його стан здоров'я та наявність хронічних захворювань.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які просили задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого із доповненням до неї із вказаних у ній мотивів, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги із доповненням до неї, вважаючи вирок місцевого суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та доповнення до неї, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга із доповненням до неї не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції зазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі.
Так, відповідно до змісту вироку місцевого суду обвинувачений ОСОБА_8 під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції повністю визнав свою вину. З огляду на це, кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 розглянуте судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України без дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися.
З урахуванням того, що суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, окрім того обвинувачений в апеляційній скарзі не оскаржує обставини вчинення кримінального правопорушення, доведеність вини, а інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, тому вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Що стосується вимог апеляційної скарги про пом'якшення призначеної йому міри покарання, оскільки місцевий суд належним чином не врахував стан його здоров'я та того, що його рідний брат загинув при виконанні бойових дій на війні та мав нагороди, наявність у обвинуваченого тяжких хронічних хвороб, які перешкоджають йому відбувати покарання та те, що його мати пенсійного віку залишилась одна, без підтримки з боку членів сім'ї, то апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, тому що при призначенні покарання місцевий суд належним чином врахував відсутність як пом'якшуючих покарання обставин, так і відсутність обтяжуючих покарання обставин. Крім того, належним чином було враховано ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, який віднесено до категорії тяжких злочинів, відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, але тривале переховування від слідства та суду з метою уникнення покарання), позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання, особливості й обставини вчинення злочину: форму вини (прямий умисел), мотив і мету (мотив - корисливий, мета - власне збагачення), спосіб (таємні дії, проникнення до гаражного приміщення, шляхом пошкодження воріт), стадію вчинення (закінчений злочин), характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали (заподіяння матеріальної шкоди); поведінку обвинуваченого під час та після вчинення кримінального правопорушення, яка була пасивною, зокрема обвинувачений не сприяв слідству у встановленні обставин справи; особу обвинуваченого, який на час вчинення кримінального правопорушення мав непогашену судимість, є осудним відповідно до висновку експерта № 428 від 17.11.2021 р., на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, під наглядом лікаря-психіатра КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» не перебуває (оглянутий один раз у закладі 19.12.2012 року. Діагноз: органічні зміни особистості та поведінки внаслідок ЧМТ), в КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради» на обліку не перебуває, не працює, не одружений і з урахуванням всіх цих даних обвинуваченому призначено необхідне і достатнє покарання для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що оскільки дане кримінальне правопорушення ОСОБА_8 вчинив після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, остаточне покарання необхідно призначати за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, з урахуванням попереднього вироку. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
З матеріалів провадження вбачається, що остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України обвинуваченому призначене шляхом часткового, а не повного приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, а тому доводи апеляційної скарги з доповненням про надмірну суворість покарання до задоволення не підлягають.
Доводи обвинуваченого про суворість призначеного покарання апеляційний суд вважає безпідставними. Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
У даному кримінальному провадженню, як видно з його матеріалів, не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що покарання призначено з порушеннями визначених законом загальних засад.
Апеляційний суд погоджується з вироком місцевого суду з приводу призначеного покарання, вважаючи, що саме такий вид покарання і на такий строк буде достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим і при цьому апеляційний суд не вбачає законних та обґрунтованих підстав для пом'якшення призначеного покарання, як про це просить апелянт.
Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що суд, призначаючи покарання, не взяв до уваги обставини, які свідчать про можливість призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, а саме те, що його рідний брат загинув при виконанні бойових дій на війні та мав нагороди, то апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення - крадіжку, саме з домоволодіння свого брата ОСОБА_9 ..
Щодо того, що суд, призначаючи реальне покарання, не взяв до уваги обставини, які свідчать про можливість призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, а саме наявність у обвинуваченого тяжких хронічних хвороб, які перешкоджають йому відбувати покарання, то суд апеляційної інстанції також вважає такі доводи апеляційної скарги безпідставними, тому що обвинуваченим не надано належних доказів на підтвердження цих обставин, належну медичну допомогу він зможе отримувати в місцях позбавлення волі.
У п. п. 1 п. 3 розділу І Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 р. № 1769/5, зазначено, що ув'язнені та засуджені, яких тримають у СІЗО, користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених вироком суду (для засуджених). Обмеження прав, які застосовуються до ув'язнених та засуджених, мають бути мінімально необхідними для досягнення обґрунтованих цілей. Такі обмеження не можуть застосовуватись, якщо для ефективного досягнення поставлених цілей існує менше альтернативне обмеження.
У п. п. 1 п. 4 розділу І вказаних вище Правил, серед іншого, зазначено, що ув'язнені і засуджені мають право:
на охорону здоров'я в обсязі, встановленому Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», за винятком обмежень, передбачених законодавством;
за висновком лікуючого лікаря отримувати від родичів або інших осіб (у фабричній закритій непошкодженій упаковці) лікарські засоби або їх аналоги, призначені для проходження курсу лікування, та медичні вироби, а також купувати їх за безготівковим розрахунком;
купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби, письмове приладдя, газети і книги через торговельну мережу на замовлення на суму та у кількості, що передбачені Законом України «Про попереднє ув'язнення», КВК та цими Правилами.
Пунктами 3 та 4 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 р. № 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 р. за № 990/25767 (із змінами), встановлено, що:
медичне обслуговування (амбулаторне, стаціонарне лікування, реабілітація), контроль та аналіз стану здоров'я засуджених організовуються і проводяться медичними працівниками відповідно до законодавства про охорону здоров'я, системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів в порядку, передбаченому законодавством;
у закладах охорони здоров'я ДКВС надаються медична допомога при невідкладних станах, первинна медична допомога, вторинна (спеціалізована) та паліативна допомога, медична реабілітація, здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд, проводяться санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, у тому числі із впровадження превентивної медицини (пропаганда здорового способу життя, зокрема з питань дотримання особистої гігієни, запобігання інфекційним захворюванням, алкоголізму та наркоманії, попередження самогубств, гігієнічне навчання), організовується цілодобове чергування медичних працівників, забезпечення засуджених лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, проводиться реабілітація та лікування після захворювань і травм.
Вказані норми права дають підстави вважати, що у обвинуваченого ОСОБА_8 є можливість реалізувати своє право на охорону здоров'я та отримати адекватну медичну допомогу за місцем ув'язнення.
Місцевим судом не допущено істотних порушень норм кримінального або кримінально-процесуального законів, які б давали підстави для зміни або скасування вироку суду.
За таких обставин апеляційний суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого із доповненням задоволенню не підлягає, оскільки обвинуваченим не наведено переконливих даних, які б давали підстави для призначення йому більш м'якого покарання.
Керуючись, ст. ст. 405, 407, 410 та 419 КПК України, апеляційний суд, -
Вирок Черкаського райсуду Черкаської обл. від 28.02.2023 р. стосовно ОСОБА_8 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 з доповненням до неї - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційної інстанції,а засудженим який утримується під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому ухвали суду.
Головуючий
Судді