Справа № 545/3060/21 Номер провадження 22-ц/814/3131/23Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
27 червня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді Чумак О.В.,
суддів: Дряниці Ю.В., Лобова О.А.
розглянула в порядку письмового провадження в м. Полтаві за наявними матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Тимофеєвої Юлії Андріївни, яка представляє позивачку ОСОБА_1 , на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 15 лютого 2023 року, постановлену суддею Потетієм А.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,-
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю визнано неподаною та повернуто позивачу.
З цією ухвалою не погодилась адвокат Тимофеєва Ю.А., яка представляє позивачку ОСОБА_1 , та оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу місцевого суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказувала, що позивачка не мала можливості усунути недоліки, викладені в ухвалі Полтавського районного суду Полтавської області від 14.02.2022 року, яка отримана нею 19.02.2022 року, оскільки адвокат Ошека О.А., який представляв її інтереси, був мобілізований. Крім того, з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, був встановлений карантин, який неодноразово продовжувався, що також є поважною причиною недотримання строків усунення недоліків.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України).
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 21 вересня 2021 року на адресу Полтавського районного суду Полтавської області засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2021 року позову заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю повернуто позивачу.
Підставою повернення цієї позовної заяви стало те, що до неї не було приєднано жодних документів, зокрема, і які підтверджують особу позивача, а отже суд не мав можливості встановити достовірність підпису на позові та ідентифікувати особу позивача.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2021 року скасована, а справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2022 року позову заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Підставою для залишення позовної заяви без руху, стало те, що позивачкою не надано доказів на підтвердження сплати судового збору, у встановленому порядку та розмірі, або документу, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також не те, що позовна заява не містить відомостей, визначених ст.. 175 ЦПК України та до неї не додані додатки, передбачені ч. 1, ч.4, ч.5 ст. 177 ЦПК України.
Копія ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 14.02.2022 отримана позивачкою 12.02.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 53) та фактично не оспорюється позивачем.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від15 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю - визнано неподаною і повернуто позивачу.
Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що нею не усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, тому відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України вона вважається неподаною.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено відомості, які повинна містити позовна заява.
Також ч. 1, 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 6 статті 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним також додається копія (або оригінал) оспорюваного акту чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Згідно із ч. 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Із наявної в матеріалах справи позовної заяви вбачається, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, тому суд обґрунтовано залишив її без руху, постановивши відповідну ухвалу, що не оспорюється позивачкою ОСОБА_1 .
Копія ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 14.02.2022 року про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків вручена їй 19.02.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та визнається самою позивачкою.
Проте, ОСОБА_1 у визначений судом строк, а саме протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, тобто до 29.02.2022, недоліки не усунула. З клопотанням про продовження встановлених судом строків не зверталась.
Тому суд прийшов до правильного висновку щодо наявності підстав для визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною та повернення її позивачці в зв'язку з невиконанням вимог, викладених в ухвалі від 14.02.2022.
При цьому колегія суддів не може прийняти до уваги, посилання представника позивачки на неможливість усунення недоліків в період з 29.02.2022 по 15.02.2023, тобто майже рік, в зв'язку з встановленням карантину та запровадження обмежувальних проти епідеміологічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, оскільки будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачка хворіла або перебувала в карантині, через що була позбавлена можливості усунути недоліки, або звернутися із заявою про продовження встановлених строків, нею не надано.
Також, не заслуговують на увагу посилання представника позивача в апеляційній скарзі на те, що внаслідок оголошення воєнного стану, та враховуючи передчасну мобілізацію попереднього адвоката позивача, у неї була відсутня можливість вчасно усунути недоліки позовної заяви, враховуючи наступне.
Так, 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, термін дії якого продовжується на час розгляду даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви, продовження строку для вчинення відповідної процесуальної дії, суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб'єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об'єкті нерухомості) та інше, має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства. При цьому врахуванню підлягають місце проживання сторін, місце знаходження суду, можливість вчинення відповідних дій дистанційно.
Наявні у справі документи об'єктивно свідчать про те, що позивачка проживає на території Полтавського району, де здійснюється розгляд справи. На даній території інтенсивні бойові дії в період з 24.02.2022 по 15.02.2023 не відбувались, суд, поштові відділення, адвокатські контори та Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працювали в загальному режимі, тому у позивача бути відсутні реальні перешкоди виконати вимоги ухвали та усунути недоліки, виявлені у поданій нею позовній заяві.
Також не є підставою невиконання ухвали суду мобілізація адвоката Ошеки О.А., оскільки позивачка могла скористатися послугами іншого адвоката або звернутися до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
При цьому колегія суддів враховує, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Приймаючи до уваги вищевикладене, те, що позивачка, як сторона по справі, відповідно до ст. 44 ЦПК України, повинна добросовісно користуватися процесуальними правами та не допускати зловживання ними, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишення без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу адвоката Тимофеєвої Юлії Андріївни, яка представляє позивачку ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 15 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 07.07.2023.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді Ю.В.Дряниця
О.А.Лобов