Житомирський апеляційний суд
Справа №285/5057/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.122 КК України Доповідач ОСОБА_2
03 липня 2023 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 (дистанційно),
потерпілої ОСОБА_9 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання потерпілої ОСОБА_9 про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні №12022060530000602 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярунь, Новоград-Волинського (Звягельського) району Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2023 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік.
Згідно вироку, 07 серпня 2022 року приблизно о 23 год на узбіччі дороги по вул. Гирківська у с. Ярунь Звягельського району Житомирської області між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 раптово виникла суперечка на ґрунті особистих неприязних відносин. В ході даної суперечки ОСОБА_7 без будь-якого попередження, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, умисно, застосовуючи фізичну силу штовхнув обома руками ОСОБА_9 , внаслідок чого остання впала на землю, а ОСОБА_7 підійшов збоку до потерпілої та умисно завдав останній один удар ногою в задню частину голови від чого ОСОБА_9 втратила свідомість.
Не зупиняючись на вчиненому, ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заподіяння тілесних ушкоджень, через короткий проміжок часу, перебуваючи поблизу домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись спереду від потерпілої ОСОБА_9 умисно, вхопившись за праву руку останньої, потяг її ривком донизу, від чого ОСОБА_9 відчула різкий біль в ділянці кисті правої руки, а ОСОБА_7 під час того, як потерпіла ОСОБА_9 знаходилась в положенні сидячи, підійшов до неї ззаду та за допомогою своєї футболки, якій придав форму зжгута, почав душити останню, натискаючи своїм правим коліном на нижню частину крижової ділянки спини ОСОБА_9 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: перелому правої променевої кістки, яке належить до середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я; також синців на передній поверхні шиї у середній та нижній частині, в ділянці крила тазу зправа, в попереково-крижовій ділянці зліва, садна на правій щоці, які належать до легких тілесних ушкоджень.
До початку апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_9 заявила про відмову від обвинувачення відносно ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні, оскільки шкода їй відшкодована. Ствердила, що її відмова добровільна та підтримала свою письмову заяву з цього приводу.
Апеляційним судом потерпілій роз'яснені наслідки відмови від обвинувачення. Потерпіла пояснила, що наслідки такої відмови їй зрозумілі, але вона наполягає на закритті кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України.
Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, які не заперечували проти закриття даного кримінального провадження у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину за ч.1 ст.122 КК України визнав повністю згідно вироку суду, підтвердив, що шкода відшкодована, вони з потерпілою примирилися і він для себе зробив висновки, просив закрити відносно нього дане кримінальне провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених в тому числі ч. 1 ст. 122 КК України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
За приписами абз. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України в разі, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 91 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 26 цього Кодексу кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КПК України, відомості про яке внесено на підставі заяви потерпілої ОСОБА_9 , та яке відноситься до приватного обвинувачення, не пов'язаного з домашнім насильством, колегія суддів приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 122 КК України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_9 від обвинувачення. Обвинувачений ОСОБА_7 підлягає негайному звільненню з-під варти, оскільки був взятий під варту в залі суду під час проголошення вироку.
Відповідно до ст.100 КПК України речовий доказ - відеодиск, який зберігається в матеріалах справи, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати - відсутні.
Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України - закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.177 КПК України.
Керуючись ст. 404, 407, 417 КПК України, апеляційний суд,
Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_9 від обвинувачення у кримінальному провадженні №12022060530000602 від 07.09.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України - скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 з під варти негайно.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України закрити на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
Речовий доказ - відеодиск, який зберігається в матеріалах справи, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців.
Судді: