Справа № 533/852/22
Провадження № 2/761/6150/2023
04 липня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування,-
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування, згідно з яким просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 квітня 2022 року 0 13 год. 50 хв. на 90 км. автомобільної дороги М22 Полтава - Олександрія, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21703, не дотримався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом DAEWOO NUBIRA, під керуванням позивача. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання страхового випадку була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Український страховий стандарт».
Однак, станом на день подачі позову - відповідач так і не здійснив виплату страхового відшкодування, у результаті чого позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 27.12.2022 справу передано за підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва.
У березні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
04.02.2021 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
23 квітня 2022 року 0 13 год. 50 хв. на 90 км. автомобільної дороги М22 Полтава - Олександрія, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21703, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом DAEWOO NUBIRA, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача, чим порушив вимоги пункту 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання страхового випадку була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Український страховий стандарт».
11 травня 2022 року постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
13.05.2022 року позивачем було направлено до «Страхової компанії «Український страховий стандарт»» повідомлення про подію, яка має ознаки страхового випадку та додані до повідомлення необхідні документи.
В подальшому, після отримання звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, до «Страхової компанії «Український страховий стандарт»» було направлено і даний висновок та постанову суду.
Згідно Звіту №30955 від 23.05.2022 року, про визначення вартості матеріального збитку, складеного оцінювачем-автотоварознавцем ТОВ «Експертна компанія «Фаворит-Ассистанс», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «DAEWOO NUBIRA», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 60 427,00 грн.
Також. позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України, на що була направлена відповідь та повідомлено, що Національний банк України, як контролюючий орган, 20.09.2022 року застосував до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»» (код ЄДРПОУ 22229921) захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) всіх ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.3 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п.41.4 ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди.
Однак, станом на день подачі позову - відповідач так і не здійснив виплату страхового відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно до ст. 79 ЦПК України.
В свою чергу положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 60 427,00 грн.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 та ін).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
До матеріалів позовної заяви не надані платіжні документи, які мають враховуватися, як належні та допустимі докази підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, відсутність таких документів ставить під сумнів, чи є розмір 6 000,00 грн. обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.
Оскільки позивачем не надано докази, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу, на підставі ст. 141 ЦПК України (із урахуванням правового висновку, викладеного у постанові від 01 грудня 2021 року справа № 641/7612/16-ц (провадження № 61-15529св21)) не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн. та витрати на оплату послуг з виготовлення звіту про визначення вартості матеріального збитку в розмірі 1 500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 23, 1166, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 141, 223, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування,- задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» /04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21, код ЄДРПОУ 22229921/ на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 / страхове відшкодування у розмірі 60 427,00 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 992,40 грн. та витрати на оплату послуг з виготовлення звіту про визначення вартості матеріального збитку в розмірі 1 500,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: