Провадження № 3/760/3248/23
справа № 760/7475/23
13.06.2023 м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Застрожнікова К.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України, відносно
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «НОЛІМІТ»,
за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 2377/16-31-04-05-04 від 31.03.2023 року, складений ГУ ДПС у м. Києві відносно ОСОБА_1 . Зі змісту протоколу слідує, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, передбаченого пунктом 49.2, підпунктом 49.18.6, пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік з граничним терміном подання 01.03.2023, що зафіксовано в акті № 2423/16-31-04-05-03/44476694 від 16.03.2023, який є додатком до протоколу. Правопорушення вчинено 02.03.2023 р.
У судове засідання, призначене на 13.06.2023 р., особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не прибув, про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлені наступні обставини, та суд прийшов до слідуючих висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення № 2377/16-31-04-05-04 від 31.03.2023 року, складений ГУ ДПС у м. Києві відносно ОСОБА_1 . Зі змісту протоколу слідує, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, передбаченого пунктом 49.2, підпунктом 49.18.6, пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік з граничним терміном подання 01.03.2023, що зафіксовано в акті № 2423/16-31-04-05-03/44476694 від 16.03.2023, який є додатком до протоколу.
Відповідно до відомостей, зазначених у Акті про результати камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік ТОВ «НОЛІМІТ» від 16.03.2023 № 2423/16-31-04-05-03/44476694 слідує, що перевіркою встановлено неподання податкової звітності з податку на прибуток за 2022 рік ТОВ «НОЛІМІТ» на порушення платником податків вимог п.49.2, п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.
Також, судом було досліджено акт щодо неявки посадових осіб підприємства до органу ДПС № 2423/16-31-04-05-03 від 30.03.2023; лист щодо роз'яснень прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності № 7635/6/16-31-04-05-09 від 16.03.2023; повідомлення про запрошення платника податків № 7636/6/16-31-04-05-09 від 16.03.2023.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
У п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та в порядку, встановлених цим кодексом, а фактичні - цим кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних) оформлюються у вигляді акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Зазначені правовідносини стосовно проведення податкових перевірок та оформлення їх результатів регламентовані також Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів від 20.08.2015 №727, а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом ДФС від 01.06.2017 №396.
Згідно з порядком та методичними рекомендаціями акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Одним із невід'ємних прав платника податків відповідно до пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки в порядку, установленому цим кодексом.
У п.86.7 ст.86 ПК передбачено, що в разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами й даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п.44.7 ст.44 цього кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.
Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оскаржено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.06.2020 по справі № 140/388/19.
Водночас платник податку за обставинами справи заперечень на акт не подавав. А саме, на час розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили жодні докази, які б підтверджували факт незгоди із висновками, викладеними податковим органом в Акті про результати камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік ТОВ «НОЛІМІТ» від 16.03.2023, так само не надана будь-яка інформація щодо оскарження з боку ТОВ «НОЛІМІТ» в адміністративному порядку висновків податкового органу.
Таким чином, враховуючи вищевказані докази, які були досліджені судом у їх сукупності та взаємозв'язку, суд доходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Водночас, у відповідності до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Таким чином, враховуючи те, що адміністративне правопорушення було скоєно 02.03.2023, про що свідчать протокол про адміністративне правопорушення, то на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, 221, 283, 284, 288, 289 КУпАП, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «НОЛІМІТ», - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: К. С. Застрожнікова