Подільський районний суд міста Києва
Справа № 1-419-01р.
07 липня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту нерухомого майна,
На адресу суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту нерухомого майна. У обґрунтування покликається на те, що 31.08.2001 року постановою слідчого було накладено арешт на частину квартири АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_4 на праві приватної власності, з метою забезпечення цивільного позову, поданого в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Під час ухвалення вироку від 19.11.2001 судом не ухвалено рішення щодо скасування накладених арештів, тому просив скасувати арешт.
На адресу суду надійшла заява від адвоката ОСОБА_3 , в якій підтримує подане клопотання та просить таке задовольнити, розгляд клопотання просить проводити за його відсутності. Окрім того, на адресу суду надійшла заява від прокурора ОСОБА_5 , відповідно до якої останній не заперечує проти задоволення поданого клопотання та просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
З огляду на вимогу ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, суд доходить висновку про задоволення даного клопотання з огляду на таке.
Постановою слідчого від 31.08.2001 року було накладено арешт на частину квартири АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_4 на праві приватної власності, з метою забезпечення цивільного позову, поданого в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 19.11.2001 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Як убачається із мотивувальної частини вироку від 19.11.2001 суд цивільний позов у кримінальному провадженні залишив без розгляду, оскільки про це просив представник цивільного позивача у судовому засідання. Питання про зняття арешту з нерухомого майна судом не вирішувалось.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_4 є власником частини квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , на які накладено обтяження у вигляді арешту.
Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.
Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов'язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні, думку учасників провадження, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 369-372, 539 КПК України, суд
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту нерухомого майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений постановою слідчого прокуратури Подільського району м. Києва від 31 серпня 2001 року, на частину квартири АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1