печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26406/23-к
05 липня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 від 12.05.2023 у кримінальному провадженні №420210200000000119 про відмову у задоволенні клопотання,-
23.06.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , яка передана слідчому судді ОСОБА_1 27.06.2023, на постанову прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 від 12.05.2023 у кримінальному провадженні №420210200000000119 про відмову у задоволенні клопотання.
Вказану постанову заявник вважає постановленою безпідставно, без належної перевірки доводів, викладених у заяві, а тому просить скасувати рішення прокурора про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №420210200000000119 та вирішити питання щодо зміни підсудності.
Особа, що подала скаргу у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд у її відсутність, вимоги підтримала.
Прокурор подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, проти задоволення вимог скарги заперечував.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 23.06.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , яка передана слідчому судді ОСОБА_1 27.06.2023, на постанову прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 від 12.05.2023 у кримінальному провадженні №420210200000000119 про відмову у задоволенні клопотання.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто скаргу адвокатом подано після смерті його ОСОБА_4 .
Частина 1 статті 25 Цивільного кодексу України передбачає, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно зі статтею 47 Цивільного процесуального кодексу України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Вказані норми Цивільного процесуального кодексу України та Цивільного кодексу України вказують на те, що діюче законодавство України не передбачає можливості звернення до суду від імені особи, яка на момент звернення до суду померла та правоздатність якої припинилась.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 14 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат надає правову допомогу відповідно до чинного законодавства про види адвокатської діяльності на підставі договору з клієнтом про надання правової допомоги або за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частина 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов'язань.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.
Частиною 4 статті 25 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Стаття 608 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
Так, права та обов'язки фізичної особи, як клієнта за договором про надання правової допомоги, нерозривно пов'язані з особою такого клієнта і не можуть бути реалізовані та/або виконані іншою особою, в тому числі спадкоємцями. Відтак, договір про надання правової допомоги фізичній особі припиняє свою дію в момент смерті такої особи.
За встановлених обставин та відповідних тому правових підстав, слідчий суддя приходить до переконання, що в адвоката відсутні повноваження на звернення до слідчого судді з даною скаргою, а відтак враховуючи, що скарга призначена до розгляду, у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 9, 22, 26, 303, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 від 12.05.2023 у кримінальному провадженні №420210200000000119 про відмову у задоволенні клопотання.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1