Рішення від 06.07.2023 по справі 755/1314/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2023 р.

м. Київ

справа № 755/1314/23

провадження № 2/755/4023/23

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

учасники справи:

представник позивача - Бауман Ю.Т.,

представник відповідача Державного бюро розслідувань - Олійник А.Д.,

представник відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києві - Матвієнко П.П.,

представник відповідача Офісу Генерального прокурора - Петрик В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з Державної казначейської служби України на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 776 502,96 грн. шляхом безспірного списання в рівних частках коштів з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Офісу Генерального прокурора; стягнути з Державної казначейської служби України на користь позивача моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн. шляхом безспірного списання в рівних частках коштів державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Офісу Генерального прокурора; стягнути з Державної казначейської служби України на користь позивача додаткові витрати, понесені позивачем, що пов'язані із пошкодженням його транспортного засобу, в розмірі 5 770,00 грн. шляхом безспірного списання в рівних частках коштів державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Офісу Генерального прокурора; та стягнути з Державної казначейської служби України на користь позивача витрати на правничу допомогу шляхом безспірного списання в рівних частках коштів державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Офісу Генерального прокурора.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що він являється власником транспортного засобу «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 . 12.05.2021 року вказаний автомобіль, свідоцтво про реєстрації транспортного засобу та ключ від цього автомобіля вилучено старшим слідчим ГСУ ДБР Синянським І.В. під час затримання брата позивача ОСОБА_2 , а також здійснено обшук вказаного автомобіля, визнано автомобіль речовим доказом в межах кримінального провадження № 62021000000000246 від 31.03.2021 року. 13.05.2021 року належний позивачу автомобіль старшим слідчим ГСУ ДБР Синянським І.В. було передано молодшому інспектору ЦЗ № 1 Бєлозьорову Р.В. для його зберігання та доставки за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б, згідно акту приймання-передачі від 13.05.2021 року транспортний засіб передано без пошкоджень. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2021 року у справі № 757/24893/21-к накладено арешт на транспортний засіб позивача, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключ від автомобіля. 30.09.2022 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 760/33152/21 частково скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2021 року у справі № 757/24893/21-к стосовно заборони користування транспортним засобом, ключем від цього транспортного засобу та свідоцтвом про реєстрацію цього транспортного засобу серії НОМЕР_2 , що посвідчує право власності та належність позивачу. Крім того, даною ухвалою суду зобов'язано повернути власнику майна - позивачу ОСОБА_1 транспортний засіб, ключ від нього та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу, залишивши заборону відчуження та розпорядження вказаним майном. 01.11.2022 року під час отримання вказаного вище транспортного засобу з майданчика тимчасового зберігання, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б, виявлено пошкодження даного транспортного засобу, у зв'язку з чим транспортний засіб 01.11.2022 року було оглянуто на території майданчика тимчасового зберігання за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б судовим експертом із застуванням фото- та відео фіксації в присутності працівників департаменту патрульної поліції, які були викликані на місце отримання транспортного засобу, пошкодження також фіксувались працівниками департаменту патрульної поліції. За фактом умисного пошкодження транспортного засобу Дніпровським УП ГУНП у м. Києві відкрито кримінальне провадження № 12022100040004148 від 27.12.2022 року, де позивача було залучено в якості потерпілого. 03.11.2022 року Філією «Автоцентр на столичному» ПрАТ «Українська автомобільна корпорація» було проведено огляд пошкоджень автомобіля, відповідно до якого сума відновлення пошкоджень становить 721 188,96 грн., при цьому загальна сума відновлення додаткових пошкоджень системи електроніки автомобіля додатково становить 55 314,00 грн. При цьому позивачем понесено витрати на проведення огляду пошкоджень та теста-діагностики транспортного засобу та транспортування пошкодженого транспортного засобу із спеціального майданчику тимчасового зберігання до спеціалізованого сервісного центру, де було здійснено діагностику та огляд автомобіля, що становить додаткові витрати позивача на суму 5 770,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що крім матеріальної шкоди йому завдано моральну шкоду, яка пов'язана із протиправними діями відповідачів, внаслідок яких позивачу завдано значної матеріальної шкоди шляхом пошкодження належного позивачу на праві власності транспортного засобу, тому позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн., яку просить відшкодувати за рахунок відповідачів у судовому порядку.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування та справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження. (Том 2 а.с. 24-26)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів, - задоволено; витребувано у Головного управління Національної поліції у місті Києві належним чином засвідчені копії документів, які містять інформацію про балансоутримувача саме спеціального майданчика, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б. (Том 2 а.с. 33-34)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті позовних вимог. (Том 2 а.с. 212-213)

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у місті КиєвіШутка А. скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив в повному обсязі, пояснив, що відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання» від 17.12.2008 року № 1102 на Національну поліцію покладено забезпечення та функціонування спеціальних майданчиків і стоянок для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. Однак в ході перевірки об'єктивності викладеної позивачем інформації встановлено, що транспортний засіб позивача «Джип Гранд Чероке», 2019 року випуску, з пробігом 77 003 км. станом на 28.10.2010 року перебував на аукціоні США та згідно фотозображень, викладених на сайті аукціону, мав ряд пошкоджень, сліди експлуатації до поміщення на територію спеціального майданчику ГУНП у м. Києві. При цьому позивачем не надано жодного документу на підтвердження ремонту автомобіля після постановки його на облік в Україні, що, на думку представника, свідчить про те, що позивач, переслідуючи мету збагачення за рахунок державних коштів, вводить суд в оману щодо часу та причин виникнення даних ушкоджень автомобіля, користуючись тим, що кузов та салон автомобіля не були детально оглянуті слідчим ДБР під час його вилучення, а згідно розписки від 01.11.2022 року довірена особа позивача ОСОБА_2 вказав, що отримав транспортний засіб в стані, який відповідає комплектації та претензій не мав, тому встановити на теперішній час момент спричинення пошкоджень автомобілю позивача неможливо. Крім того, представником зауважено про відсутність доказів та підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, а також зауважено, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами понесення позивачем витрат на правничу допомогу. (Том 2 а.с. 50-62; 63-87)

Представником позивача ОСОБА_4 надано суду письмову відповідь на відзив представника відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києві, відповідно до якої зауважив, що дані із сайту, наведені представником ГУНП у м. Києві, не є належним та достовірним доказом у справі, оскільки такі дані зібрані з неофіційного сайту, не ідентифіковано транспортний засіб, фото якого розміщено на вказаному сайті, тому не можуть бути прийняті судом у якості доказової бази. Крім того, представником позивача зазначено, що факт отримання та огляду 01.11.2022 року на території майданчика тимчасового зберігання транспортного засобу у пошкодженому стані зафіксовано фото- та відеозаписами, зробленими при отриманні автомобіля в присутності директора спецмайданчика, викликаних працівників патрульної поліції та судового експерта Семенченка П.О. та за фактом пошкодження транспортного засобу позивача було відкрито кримінальне провадження. Щодо розписки від 01.11.2022 року, підписаної довіреною особою позивача ОСОБА_2 , представником зазначено, що розписка була стандартної форми, а не власноруч написаною, не містить графу для зауважень і заперечень щодо стану транспортного засобу, тому апріорі не могла містити претензій. Крім того, розписка була підписана до фактичного отримання транспортного засобу, тобто до 01.11.2022 року, оскільки без даної процедури позивач був позбавлений можливості забрати свій транспортний засіб з майданчика. Таким чином, розписка не є свідченням відсутності у позивача претензій щодо стану, комплектації транспортного засобу позивача при видачі з майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів ГУНП у м. Києві. Крім того, представником позивача наголошено на тому, що позивачу завдано значної моральної шкоди, з огляду на те, що позивача неправомірно позбавлено можливості володіти, користуватися та розпоряджатися його власністю/транспортним засобом шляхом його вилучення, про що останнього навіть не повідомлено; моральні переживання проявились у порушенні права позивача на власність, яке виражається у незабезпеченні належним умов зберігання, що призвело до значних пошкоджень транспортного засобу позивача; вилучення окремих деталей такого транспортного засобу та виведення транспортного засобу із ладу, що призвело до неможливості вільного користування позивачем своїм майном, керувати ним, натомість позивач був вимушений використовувати послуги евакуатора та проводити дії щодо організації ремонту автомобіля та захисту порушених прав у суді. (Том 2 а.с. 92-96; 137-146)

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у місті КиєвіШутка А. скористався процесуальним правом подачі письмових заперечень на відповідь представника позивача, відповідно до яких позивачем не надано суду висновку експерта про проведення дослідження пошкодженого транспортного засобу та документів на підтвердження повноважень судового експерта, а також представником зауважено, що фотозображення, викладені на сайті аукціону є належними доказами у справі відповідно до норм процесуального законодавства, які мають бути прийняті судом як допустимі докази у справі. При цьому розписка довіреної особи позивача ОСОБА_2 від 01.11.2022 року про отримання ним з майданчику автомобіля в належному стані свідчить про безпідставність доводів позивача про пошкодження його автомобіля та завдання позивачу шкоди. А також представником зазначено про недоведеність позивачем належними доказами завдання йому моральної шкоди, а також підстав для стягнення витрат на правничу допомогу. (Том 4 а.с. 5-11)

Представник відповідача Державної казначейської служби України Березовська М. скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечила в повному обсязі, пояснила, що Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не заподіяло. При цьому відповідно до діючого законодавства України Казначейство не повинно нести відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу внаслідок незаконних дій інших державних органів. (Том 2 а.с. 101-109)

Представником позивача ОСОБА_4 надано суду письмову відповідь на відзив представника відповідача Державної казначейської служби України, вказуючи на те, що Казначейство є належним відповідачем у справі, оскільки за порядком виконання судового рішення, боржником за яким є державний орган, кошти мають стягуватись саме з Казначейства. (Том 2 а.с. 128-132; 168-176)

Представник відповідача Державного бюро розслідувань Олійник А. скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, що містить письмовий відзив на позовну заяву відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києві, додатково пояснив, що під час обшуку 12.05.2021 року, а також огляду автомобіля 06.07.2021 року здійснювалась відеофіксація, на якій чітко проглядаються пошкодження салону автомобіля, виникнення яких позивач пов'язує із неналежним зберіганням автомобіля. Однак, представником зауважено, що згідно із Актом приймання-передачі від 13.05.2021 року старший слідчий Головного слідчого управління ДБР Синянський І.В. передав молодшому інспектору Центру забезпечення № 1 ГУНП у м. Києві Бєлозьорову Р.В. вказаний автомобіль без ушкоджень, який останній зобов'язався доставити за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б. Згідно із п. 14 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду від 27.08.2010 року № 51/401/649/471/23/125, з моменту передачі речового доказу для поміщення його на спеціально-обладнаний майданчик, відповідальність за збереження переданого майна покладається на співробітника ГУНП у м. Києві, що свідчить про безпідставність заявлених вимог до ДБР. (Том 2 а.с. 185-198)

Представником позивача ОСОБА_4 надано суду письмову відповідь на відзив представника відповідача Державного бюро розслідувань, зауважив, що використана інформація з неофіційних веб-сайтів стосовно стану та слідів експлуатації транспортного засобу позивача має бути визнано судом неналежним, недопустимим та недостовірним доказом, а також зауважено, що у відповідача ДБР відсутнє документальне підтвердження - протокол про вилучення транспортного засобу ОСОБА_1 , який би містив фізичні властивості такого транспортного засобу із зазначенням його недоліків (інших відмінних індивідуальних ознак) до його поміщення на територію спеціального майданчику. Представником позивача наголошено на тому, що заявлена сума позовних вимог для відновлення автомобіля позивача в розмірі 776 502,96 грн. є такою, яку позивач буде змушений сплатити для відновлення свого транспортного засобу з метою його подальшого цільового використання, зазначена сума підлягає сплаті для покриття вартості ремонту (виправлення технічних пошкоджень, що були спричинені неправомірними діями (бездіяльністю) відповідачів (Том 3 а.с. 110-120)

Представник відповідача Офісу Генерального прокурора Черноліхов В. скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову в частині вимог до Офісу Генерального прокурора заперечив в повному обсязі з підстав, що містить письмовий відзив на позовну заяву відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києві, зауважено, що позивачем невірно визначено Офіс Генерального прокурора в якості співвідповідача у справі та не зазначено, у чому полягає протиправність дій (бездіяльності) прокуратури під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні. (Том 3 а.с. 74-85)

Представником позивача ОСОБА_4 надано суду письмову відповідь на відзив представника відповідача Офісу Генерального прокурора, вказуючи на те, що Офісу Генерального прокурора є належним відповідачем у справі, оскільки прокурорами не було належним чином виконано обов'язки щодо здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 62021000000000246 від 31.03.2021 року, у рамках якого було вилучено, визнано речовим доказом та накладено арешт на транспортний засіб, що було пошкоджено під час зберігання на майданчику тимчасового зберігання, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, б. 20-Б. (Том 3 а.с. 129-136)

Представник позивача Бауман Ю.Т. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, що містить зміст позовної заяви та письмові заперечення на відзиві відповідачів, що долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача Державного бюро розслідувань - Олійник А.Д. в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, що містить письмовий відзив на позовну заяву, долучений до матеріалів справи.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києві - Матвієнко П.П. в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, що містить письмовий відзив на позовну заяву та письмові заперечення, долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача Офісу Генерального прокурора - Петрик В.А. в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, що містить письмовий відзив на позовну заяву, долучений до матеріалів справи.

Представник відповідача Державної казначейської служби України Березовська М. судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, однак скористалась процесуальним правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, який містить клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, переглянувши, долучені до матеріалів справи відеозаписи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності автомобіль «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 25.02.2021 року. (Том 1 а.с. 61)

12.05.2021 року постановою старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Синянського І.В. автомобіль «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , вилучено старшим слідчим ГСУ ДБР Синянським І.В. під час затримання брата позивача ОСОБА_2 , а також здійснено обшук вказаного автомобіля згідно протоколу обшуку від 12.05.2021 року, визнано автомобіль речовим доказом в межах кримінального провадження № 62021000000000246 від 31.03.2021 року за ч. 3 ст. 368 КК України. (Том 1 а.с. 62, 63-65, 66-73; Том 2 а.с. 200-210, 211)

За даними Акту приймання-передачі від 13.05.2021 року старший слідчий ГСУ ДБР Синянський І.В. передав, а молодший інспектор ЦЗ № 1 ГУ НП у м. Києві Бєлозьоров Р.В. прийняв вилучений під час обшуку в ході досудового розслідування кримінального провадження № 62021000000000246 від 31.03.2021 року за ч. 3 ст. 368 КК України транспортний засіб «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , без будь-яких пошкоджень та молодший інспектор ЦЗ № 1 ГУ НП у м. Києві Бєлозьоров Р.В. зобов'язався зберігати (доставити) його за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б. (Том 1 а.с. 74; Том 2 а.с. 212)

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2021 року у справі № 757/24893/21-к, яку залишено без змін ухвалою київського апеляційного суду від 05.07.2021 року, накладено арешт на автомобіль «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування ним; на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключ до вказаного автомобіля. (Том 1 а.с. 75-77; Том 2 а.с. 213-236. 237-240)

Згідно протоколу огляду від 06.07.2021 року, складеного старшим слідчим ГСУ ДБР Синянським І.В., об'єктом огляду є транспортний засіб Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на момент огляду знаходився на території майданчику за адресою: АДРЕСА_1 ; був у зачиненому стані; автомобіль на час огляду не містив будь-яких пошкоджень, про що у власноручній заяві від 06.07.2021 року підтверджено ОСОБА_2 (Том 1 а.с. 79-82; То 2 а.с. 242-245, 246)

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.09.2022 року у справі № 760/33152/21 за клопотанням ОСОБА_1 частково скасовано арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2021 року, скасувавши заборону користування автомобілем «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , ключем від цього автомобіля, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, що посвідчує право власності, які належать ОСОБА_1 , та судом зобов'язано повернути власнику майна ОСОБА_1 автомобіль «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , ключ від цього автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. (Том 1 а.с 83-88)

01.11.2022 року складено рапорт на ім'я начальника Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, відповідно до якого 01.11.2022 року отримано заяву № 54963 від 01.11.2022 року про що 01.11.2022 року о 12.18 год. надійшло повідомлення зі служби 102, відповідно до якого за адресою: м. Київ, Дніпровський р-он, вул. Г. Хоткевича, 20-Б заявник ОСОБА_1 приїхав забирати автомобіль «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , з поліцейського штрафмайданчика, встановив, що автомобіль пошкоджено, просить викликати наряд поліції. (Том 1 а.с. 90-91)

Згідно Листа Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції НП України від 19.12.2022 року № 1386-аз/41/11/2/02-2022, за даними рапорту працівників управління патрульної поліції від 01.11.2022 року, прибувши на виклик за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б, виявлено заявника ОСОБА_1 , який повідомив, що його автомобіль «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , який вилучено в рамках кримінального провадження, перебував на штраф майданчику, де його пошкодили. На місце події прибув директор вказаного майданчика, також викликано експерта, разом з яким було оглянуто автомобіль, зафіксовано пошкодження майна та відібрано заяву у ОСОБА_1 (Том 1 а.с. 95-96)

За даними Актів виконаних робіт від 01.11.2022 року, 02.11.2022 року, складених ФОП « ОСОБА_5 » та ОСОБА_1 , 01.11.2022 року транспортний засіб «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , завантажено та транспортовано з вул. Г. Хоткевича до вул. Пухівська та до вул. Столичне шосе м. Києва, вартість виконаних робіт 1 670,00 грн., 2 000,00 грн. (Том 1 а.с. 105, 106)

03.11.2022 року працівниками Філії «Автоцентр на Столичному» Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (фактичне місце розташування: м. Київ, вул. Столичне шосе, б. 90) складено Акти виконаних робіт № 2022014349 № 2022014412 на суму 2 100,00 грн., Індивідуальний звіт, Рахунок-фактуру № 000018947 від 03.11.2022 року на суму 721 188,96 грн., Рахунок-Фактуру № 000018963 від 01.11.2022 року на суму 55 314,00 грн. (Том 1 а.с. 107-118)

01.12.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/12260/22 скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано посадових осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести відомості за заявою ОСОБА_1 , від 01.11.2022 року про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України розпочати розслідування, а також через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. (Том 1 а.с. 101-102)

27.12.2022 року за заявою ОСОБА_1 внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за номером кримінального провадження: 12022100040004118, за ч. 1 ст. 194 КК України, за фактом виявлення ОСОБА_1 01.11.2022 року приблизно об 11.00 год. пошкоджень в результаті умисних дій невстановленої особи автомобіля «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігався на території майданчику для зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б, завдавши заявнику матеріального збитку на приблизну суму 776 502,96 грн. (Том 1 а.с. 103)

За даними Листа ГУ Національної поліції у м. Києві НП України від 19.12.2022 року № 34-аз/125/21/03-2022, балансоутримувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «Автоекспо». Відповідальність за збереження речових доказів у кримінальних провадженнях, у період їх перебування на спеціальних майданчиках, несе ГУ Національної поліції у м. Києві НП України. Транспортний засіб «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час перебування на спеціальному майданчику знаходився у тому стані, в якому його було доставлено. Надання підтверджуючих документів перевірки умов та стану зберігання речового доказу не є можливим, документи було знищено під час ракетного обстрілу країни агресора. (Том 1 а.с. 38)

За даними Листа Департаменту транспортної інфраструктури в.о. Київської міської ради (КМДА) від 04.01.2023 року № 053-85 майданчик за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б знаходиться у віданні ГУ Національної поліції у м. Києві НП України. (Том 1 а.с. 39)

За даними Листа ГУ Національної поліції у м. Києві НП України від 18.01.2023 року № 1-аз/125/21/03-2023, відповідальність за збереження речових доказів у кримінальних провадженнях у період їх перебування на спеціальних майданчиках несе ГУ Національної поліції у м. Києві НП України. Майно, яке знаходиться на спеціальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б, перебуває на балансі ГУ Національної поліції у м. Києві НП України. (Том 1 а.с. 49)

На підставі постанови Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві НП України від 13.01.2023 року проведено транспортно-товарознавчу експертизу, за наслідками якої судовим експертом Семенченком П.О. складено Висновок експерта від 14.02.2023 року № ВЕ-03/23, відповідно до якого сума матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2019 року випуску станом на 01.11.2022 року становить: 548 386,03 грн. (з ПДВ 20% на замінні складові та матеріали); 459 055,02 грн. (без ПДП 20% на замінні складові та матеріали). Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2019 року випуску станом на 01.11.2022 року становить: 796 769,80 грн. (з ПДП 20% на замінні складові та матеріали); 666 041,50 грн. (без ПДП 20% на замінні складові та матеріали). (Том 3 а.с. 87, 88-103; 150-182)

Крім того, до матеріалів справи долучено диски, що містять відеоматеріали, відеозаписи, фотозображення автомобіля Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , від 12.05.2021 року, від 06.07.2021 року, від 01.11.2022 року. (Том 1 а.с. 119, 120, Том 2 а.с. 211)

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Цивільного процесуального кодексу України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 показав, що він є рідним братом позивача ОСОБА_1 , за несправності свого автомобіля інколи користувався автомобілем позивача «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 . Автомобіль був придбаний в США, приблизною вартість 18-20 тис. дол. США, після придбання було заміно двоє дверей та дзеркала. При вилученні автомобіля останній був повністю справним, без пошкоджень, лише мав невелике пошкодження на торпеді. При затриманні свідка працівниками ДБР, слідчим ДБР було вилучено у свідка документи на автомобіль «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , ключі від автомобіля, а працівниками прокуратури вилучено транспортний засіб «Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 . Автомобіль було опечатано і зазначено про його цілісність, свідок забрав з автомобіля особисті речі, після чого автомобіль було передано на зберігання на спецмайданчик ГУНП в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б. При огляді та вилученні автомобіля від працівників правоохоронних органів зауважень щодо наявності пошкоджень в автомобілі не надходило, в розписці, долученій до матеріалів кримінального провадження зазначено, що автомобіль був справним. Після отримання свідком ухвали Солом'янського районного суду м. Києва про часткове зняття арешту з автомобіля, свідок, діючи на підставі доручення позивача, повинен був оформити документи на право забрати автомобіль зі спецмайданчику по АДРЕСА_1 . Свідок самостійно зібрав всі документи, а також заздалегідь в офісі ГУНП на вул. Дніпровська Набережна в м. Києві підписав розписку від 01.11.2022 року про отримання автомобіля, оскільки без цієї розписки автомобіль зі спецмайданчику не повертають. 01.11.2022 року, за наявності завчасно зібраних свідком дозвільних документів, позивач ОСОБА_1 на спецмайданчику по вул. Г. Хоткевича, 20-Б отримав власний автомобіль Джип Гранд Чероке», державний номерний знак НОМЕР_1 , та візуально побачив його у пошкодженому вигляді, в автомобілі були відсутні деякі речі, пошкоджено мобілайзер (систему безпеки), після чого за допомогою служби «102» було викликано на територію спецмайданчику працівників поліції, директора спецмайданчику та експерта, працівниками поліції зафіксовано наявність пошкоджень, позивачем написано заяву про вчинення кримінального правопорушення по факту пошкодження автомобіля, та експертом проведено огляд та зйомку автомобіля на місці. Після чого 03.11.2022 року автомобіль було транспортовано для проведення огляду та оцінки ремонтних робіт. Під час проведення слідчої дії щодо огляду автомобіля 06.07.2021 року автомобіль був у цілісному вигляді, до працівників ДБР зауважень не було.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України)

За змістом цієї статті обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

У постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України). Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою.

Втім, цими нормами визначається обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків, а саме: неправомірність дій (бездіяльності) цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою.

Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями завдавача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв'язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2018 року у справі № 911/482/17, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання» від 17.12.2008 року № 1102 на Національну поліцію покладено забезпечення та функціонування спеціальних майданчиків і стоянок для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Згідно із ч. 2, 4 ст.100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

У разі втрати чи знищення стороною провадження наданого їй речового доказу вона зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов'язана відшкодувати володільцю витрати, пов'язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.

У п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 р. №1104, передбачено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пп. 1 - 26 цього порядку до повернення майна власнику у зв'язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно (п. 27 порядку).

Питання пов'язані зі зберігання речових доказів регулюються Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, яка була затверджена спільним Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрація України № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.

В порядку п. 14 цієї Інструкції відповідальним за зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна, вилученого у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи і яке зберігається окремо від справи, є співробітник установи, який призначається спеціальним наказом прокурора, керівника органу служби безпеки, начальника органу внутрішніх справ, підрозділу податкової міліції або керівника апарату суду. Підставою для поміщення речових доказів на зберігання є постанова працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, судді (п.14 цієї Інструкції).

Зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.

При вилученні, а також при передачі на зберігання транспортного засобу за обов'язковою участю співробітника Державної автомобільної інспекції або спеціаліста, а при можливості і за участю його власника складається документ про технічний стан транспортного засобу (п.19 Інструкції)

Відповідальність за збереження речових доказів несе особа, відповідальна за зберігання речових доказів органу, де вони зберігаються. (п. 49 Інструкції)

Прокурори, начальники слідчих підрозділів, начальники органів дізнання, керівники апаратів судів, за обов'язковою участю особи, відповідальної за збереження речових доказів, зобов'язані не рідше одного разу на рік перевіряти стан та умови зберігання речових доказів, правильність ведення документів по їх прийому, обліку, передачі відповідно до цієї Інструкції.

Згідно п. 83 Інструкції, за результатами перевірки складається акт, що надсилається керівникам вищого рівня прокуратур, слідчих підрозділів, органів дізнання та керівникам апаратів вищестоящих судів, які зобов'язані вживати заходів до обладнання спеціальних приміщень і сховищ для речових доказів, цінностей та іншого майна, вимагати забезпечення належних умов їх зберігання.

Згідно п. 83 Інструкції, у разі пошкодження, втрати вилучених речових доказів, цінностей та іншого майна заподіяні їх власникам збитки підлягають відшкодуванню на підставі Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі - Положення)

Незабезпечення належного обліку та умов зберігання, передачі речових доказів, цінностей та іншого майна, яке спричинило їх втрату, пошкодження, є підставою для притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, з вини яких настали вказані наслідки.

Використання речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна для службових та інших цілей категорично забороняється.

Згідно п. 7 Положення, відповідно до ст. 3 Закону ( 266/94-ВР ) відшкодуванню громадянинові підлягають, зокрема, майно, на яке накладено арешт, штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

Статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку разом із протоколами до неї суд на підставі ч. 4 ст. 10 ЦПК України застосовує при розгляді справ, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) вказано, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.

«Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів. Проте суди на це уваги не звернули та зробили помилковий висновок про стягнення коштів безпосередньо з Державної казначейської служби України шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку. Тому резолютивну частині ухвали суду першої інстанції слід змінити.» (постанова Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 554/5980/18) (Том 4 а.с. 22-24)

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року у справі № 308/12196/19. (Том 4 а.с. 25-28)

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1 ст. 69, ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, надавши оцінку показанням свідка та наявним в матеріалах справи фото- та відеодоказам, приймаючи до уваги пояснення та заперечення сторін спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 визначеної за висновком та актами судового експерта матеріальної шкоди в розмірі 776 502,96 грн., що становить вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача, в також в розмірі 5 770,00 грн., що становить вартість проведення огляду, тест-діагностики та транспортування транспортного засобу позивача, а всього в сумі 782 272,96 грн., - оскільки відповідачем Головним управлінням Національної поліції в м. Києві, на якого законодавчо покладено відповідальність за збереження речових доказів у кримінальних провадженнях у період їх перебування на спеціальних майданчиках, не виконано обов'язок схоронності транспортного засобу, належного позивачу, та повернення цього транспортного засобу власнику у стані та комплектації, в яких він вилучався та переданий на стоянку (майданчик тимчасового утримання транспортних засобів) ГУ НП у м. Києві, - що зобов'язує до відшкодування позивачу вартості пошкодженого майна.

При цьому матеріали справи містять докази передачі транспортного засобу позивача за Актом від 13.05.2021 року вилученого під час обшуку слідчим ДБР працівнику ГУ НП у м. Києві задля схоронності на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів по вул. Г. Хоткевича, 20-Б у м. Києві у цілісному, непошкодженому стані, однак повернутого позивачу 01.11.2022 року із значними пошкодженнями, що зафіксовано викликаними за допомогою служби «102» працівниками патрульної поліції та експертом на території майданчика під час фактичного повернення транспортного засобу позивачу.

Крім того, слід зауважити, що розмір заявленої позивачем шкоди не оспорено відповідачами в судовому засіданні та не заявлено клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Заразом слід констатувати, що питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин позивача та держави. Водночас відсутність обвинувального вироку чи будь-яких інших рішень про визнання незаконними дій чи бездіяльності посадових осіб ГУ НП у м. Києві не може ставитися у пряму залежність із наявністю підстав для відшкодування шкоди у цивільних правовідносинах, оскільки суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, оцінює надані сторонами докази, крім того, з огляду на вимоги ст. 1174 ЦК України для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади встановлення наявності їх вини не є обов'язковою.

Разом з тим, суд не убачає правових підстав для задоволення позовних вимог до відповідачів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України, з огляду на відсутність доказів причинного зв'язку між діями зазначених державних органів та шкодою, завданою позивачу в розрізі даного спору.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст.23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).

Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в України, у тому числі частиною другою статті 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпції моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди. (постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 761/24143/19)

За наведених обставин суд уважає, що позивачу було заподіяно моральної шкоди, а тому керуючись принципами справедливості і розумності та враховуючи фактичні обставин цієї справи, суд доходить висновку, що розмір цієї шкоди, слід визначити у розмірі 10 000 грн., який буде належним йому відшкодуванням у розрізі даного спору.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування, - підлягає до часткового задоволення.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як убачається з матеріалів справи, 18.11.2022 року між Адвокатським об'єднанням «Бауман Кондратюк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги № 18/11/22-1, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати клієнту правову допомогу на умовах і порядку, визначених цим Договором, а клієнт зобов'язується сплатити виконавцеві винагороду (гонорар) за її надання та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання доручення. (Том 1 а.с. 161-164)

За даними Звіту (Акту приймання-передачі наданих послуг) № 08-1ц від 08.01.2023 року, підписаного сторонами Договору про надання правової допомоги № 18/11/22-1 від 18.11.2022 року та Звіту (Акту приймання-передачі наданих послуг) № 31-1ц від 31.01.2023 року, підписаного сторонами Договору про надання правової допомоги № 18/11/22-1 від 18.11.2022 року, Адвокатським об'єднанням «Бауман Кондратюк» складено перелік виконаних робіт по збору документів та підготовці позовної заяви до суду, вартість робіт загалом становить 87 000,00 грн., які оплачено ОСОБА_1 відповідно до квитанцій від 10.01.2023 року, від 27.01.2023 року. (Том 1 а.с. 165-170)

Крім того, додатково представником позивача долучено до матеріалів справи: рахунок фактуру від 04.07.2023 року, платіжну інструкцію від 05.07.2023 року та інформаційне повідомлення про зарахування коштів від 05.07.2023 року - на підтвердження здійснення позивачем оплати послуг адвоката за підготовку відповіді на відзив Офісу Генерального прокурора на суму 8 000,00 грн.; рахунок фактуру від 04.07.2023 року, платіжну інструкцію від 05.07.2023 року та інформаційне повідомлення про зарахування коштів від 05.07.2023 року - на підтвердження здійснення позивачем оплати послуг адвоката за підготовку відповіді на відзив ГУ НП у м. Києві на суму 8 000,00 грн.; рахунок фактуру від 05.07.2023 року, платіжну інструкцію від 05.07.2023 року та інформаційне повідомлення про зарахування коштів від 05.07.2023 року - на підтвердження здійснення позивачем оплати послуг адвоката за підготовку відповіді на відзив ДБР на суму 8 000,00 грн.; рахунок фактуру від 04.07.2023 року, платіжну інструкцію від 05.07.2023 року та інформаційне повідомлення про зарахування коштів від 05.07.2023 року - на підтвердження здійснення позивачем оплати послуг адвоката за підготовку відповіді на відзив Державної казначейської служби України на суму 8 000,00 грн.; рахунок фактуру від 05.07.2023 року, платіжну інструкцію від 05.07.2023 року та інформаційне повідомлення про зарахування коштів від 05.07.2023 року - на підтвердження здійснення позивачем оплати послуг адвоката як представника позивача у судовому засіданні від 29.06.2023 року на суму 6 500,00 грн.; рахунок фактуру від 05.07.2023 року, платіжну інструкцію від 05.07.2023 року та інформаційне повідомлення про зарахування коштів від 05.07.2023 року - на підтвердження здійснення позивачем оплати послуг адвоката як представника позивача у судовому засіданні від 06.07.2023 року на суму 6 500,00 грн. (Том 3 а.с. 218-243)

Проаналізувавши вищедосліджені докази, суд визнає доведеними витрати позивача на правничу допомогу згідно Договору про надання правової допомоги № 18/11/22-1 від 18.11.2022 року на суму 87 000,00 грн., яка є співмірною сумою щодо обсягу наданих адвокатом послуг та з урахуванням високої складності розглянутої справи, які підлягають відшкодуванню відповідачем Головним управлінням Національної поліції у місті Києвіна користь позивача у порядку розподілу судових витрат та відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При цьому клопотання відповідача ГУ НП України в м. Києві про зменшення розміру правничої допомоги, обґрунтоване відсутністю доказів її понесення позивачем у заявленому розмірі, - задоволенню не підлягає, з огляду на наявність в матеріалах справи та дослідженої судом повної доказової бази заявлених витрат.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи повне задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди та часткове задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди та звільнення позивача від сплати судового збору, суд присуджує до стягнення з відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києвів дохід держави витрати по сплаті судового збору в сумі 7 822,73 грн. та 536,80 грн., а всього на загальну суму 8 359,53 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 1166, 1174, 1176 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування- задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) грошові кошти у сумі 782 272,96 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього на загальну суму 792 272 (сімсот дев'яносто дві тисячі двісті сімдесят дві) гривні 96 копійок.

В частині вимог до Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України позов залишити без задоволення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві (код ЄДРПОУ: 40108583, м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правничу допомогу у розмірі 87 000 (вісімдесят сім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві (код ЄДРПОУ: 40108583, м. Київ, вул. Володимирська, 15) в дохід держави за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 8 359,53грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 10 липня 2023 року.

Суддя: В.І. Галаган

Попередній документ
112073899
Наступний документ
112073901
Інформація про рішення:
№ рішення: 112073900
№ справи: 755/1314/23
Дата рішення: 06.07.2023
Дата публікації: 11.07.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (09.10.2024)
Результат розгляду: Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження: 27.08.2024
Предмет позову: про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування
Розклад засідань:
22.06.2023 11:30 Дніпровський районний суд міста Києва
29.06.2023 12:30 Дніпровський районний суд міста Києва
06.07.2023 12:00 Дніпровський районний суд міста Києва