Справа № 757/2126/23
Провадження №: 3/755/2438/23
"27" червня 2023 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Іваніна Ю.В., при секретарі судових засідань Ірклієнко М.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли з УПП у м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого спеціалістом з гідравлічних систем Компанія «Столиця-бетон», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
за участю осіб, які беруть участь у провадженні
у справі про адміністративне правопорушення:
особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника адвоката Бербен Т.В.,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як убачається з даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.12.2022 року, серії ААД, №149769, 01 грудня 2022 року, о 08-30 годині, ОСОБА_1 в м. Києві, по вул.Запорожця, 20, керував автомобілем «Пежо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродне бліде обличчя, тремтіння пальців рук. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився в закладі КНП КМНКЛ «Соціотерапія» у лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця, 20.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бербен Т.В., просили суд закрити провадження відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, пояснивши, що він 01 грудня 2022 року приблизно о 08-30 годині, керував автомобілем «Пежо», реєстраційний номер НОМЕР_1 в Печерському районі м.Києва, коли його зупинили працівники поліції. Запідозривши, що він знаходиться у наркотичному сп'янінні, працівники поліції запропонували йому пройти огляд у лікаря-нарколога та він погодився, оскільки був впевнений, що не вживав, а ні алкоголю, а ні наркотичних засобів. Його привезли в лікарню на вул. П.Запорожця, 20 в м. Києві, де він пройшов медичний огляд у лікаря-нарколога. Лікар видав висновок 05.12.2022 року про те, що він знаходиться в наркотичному сп'янінні, а працівники поліції, не повідомивши його, склали на нього протокол за ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, просили суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши письмове клопотання та матеріали справи, долучені до протоколу, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року № 14 судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.. 130 КпАП України несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП України не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп"яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Так, диспозицією ст. 130 КпАП України передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп"яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичним чи токсичних речовин.
Положеннями ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2, 3, 5 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КпАП України (п. 7 Інструкції).
Відповідно до п.6 Розділу 2 Інструкції огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи (п. 3, 4 ч. 3 Інструкції).
Згідно із п. 9 Розділу ІІІ вищевказаної Інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про перевірку робочого часу вимірювальної техніки.
Відповідно до п.10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд до лікарні «Соціотерапія», а обставини, викладені у протоколі є фрагментованими, такими, що не дають змогу встановити факт наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Як вбачається з дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення від 01.12.2022 року, серії ААД, №149769, 01 грудня 2022 року, о 08-30 годині, ОСОБА_1 в м. Києві, по вул.Запорожця, 20, керував автомобілем «Пежо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродне бліде обличчя, тремтіння пальців рук. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився в закладі КНП КМНКЛ «Соціотерапія» у лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця, 20.
Однак, в протоколі не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, відсутні докази, що підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, так як зазначена адреса вул. П.Запорожця, 20 в м.Києві - це адреса, за якою було проведено огляд, а не місце зупинки правопорушника.
Як встановлено під час розгляду справи, поліцейський при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 вищенаведених вимог ч.2 ст.254, ч.ч.2-4 КУпАП не дотримався, а саме ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, не запропоновано дати пояснення і зауваження відносно протоколу, чим порушено право на захист.
Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння, але при цьому слід зазначити, що частиною 1 статті 130 КпАП не передбачено відповідальності за керування водієм транспортним засобом з ознаками сп'яніння.
З наведеного вбачається, що суть адміністративного правопорушення, зазначена у протоколі, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КпАП України.
При цьому суд звертає увагу на те, що приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року, суд, будучи неупередженим і безстороннім, не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Що стосується Висновку №006439 щодо результатів медичного огляду від 05.12.2022 року, то слід зазначити наступне.
Згідно із ч. 6 ст. 266 КпАП України направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Так, п. 17 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Відповідно до п. 20 Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Однак, як вбачається із п. 7 Висновку, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був проведений о 09 годині 15 хвилин 01.12.2022 року, у той же час п. 1 Висновку свідчить про те, що він був складений 05.12.2022 року, тобто через 5 днів після проведеного огляду.
У свою чергу п. 22 Інструкції імперативно передбачає, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
Частиною 5 статті 266 КпАП України передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, результати огляду, проведеного відносно ОСОБА_1 , згідно висновку від 05.12.2022 року, вважаються недійсними в силу положень ч. 5 ст. 266 КпАП України та п. 22 Інструкції.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений 01.12.2023 року об 09 годині 30 хвилин.
При цьому з Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що його було складено лише 05.12.2022 року, тобто через 5 днів після проведеного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 .
Зазначене вище свідчить про те, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення від 01.12.2022 року результатів огляду не існувало, а тому у інспекторів поліції були відсутні правові підстави для складання протоколу.
В судовому засіданні судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 був складений раніше, чим було проведено огляд на стан сп'яніння та у нього було виявлено наркотичне сп'яніння.
Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
За змістом підпунктів 1 та 2 п. 1 розділу VII Інструкції № 1026 поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відео реєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Так, зазначені норми направлені на забезпечення об'єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень, у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації в якості доказів у суді.
Зазначене вбачається з положень п. 2 розділу І Інструкції № 1026, відповідно до якого застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, що за допомогою відео реєстратора повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.
Однак, слід зазначити, що у матеріалах справи наявний відеодиск, але при цьому на ньому зафіксовано не всі події, а саме момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, а момент зупинення автотранспортного засобу, роз'яснення прав особі працівниками поліції зовсім не був зафіксований.
З огляду на вищевикладене, вбачається, що працівники поліції під час виконання своїх службових обов'язків порушили вказані вище вимоги інструкції № 1026, оскільки неодноразово примусово вимикали відереєстратори, а також не зафіксували всі обставини події, зокрема: факту керування транспортним засобом, процедури проведення огляду на стан сп'яніння у КМНКЛ «Соціотерапія» та усієї процедури оформлення адміністративного матеріалу відносно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять та в ході судового розгляду встановлено не було.
З урахуванням викладеного, суддя позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, адже ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в її діях складу правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис, висновок КМНКЛ «Соціотерапія», клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені у судовому засіданні жодним доказом.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшов підтвердження в судовому засіданні, що зумовлює закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.130, 247, 283 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя Дніпровського районного суду
м. Києва Ю.В. Іваніна