ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8402/23
провадження № 2-а/753/79/23
04 липня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Цимбал І.К.
при секретарі Власенко Д.А.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача - Спаського А.Ю.
представника відповідача - Матвієнко П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за адміністративними позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві, третя особа: Дарницьке управління поліції ГУНП в м. Києві, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Суть питання, що вирішується рішенням.
Позивачзвернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, де є третя особа, з вимогою про скасування постанови у справі про адміністративнеправопорушеннята закриття справ, посилаючись на те, що у неї із сином виник конфлікт, який переріс у сварку, у зв'язку з чим позивач викликала наряд поліції. Прибувши на місце працівники поліції, поспілкувалися із позивачем та ї сином, провели профілактичну бесіду із останнім, конфлікт був залагоджений, після чого співробітники поліції поїхали. Через деякий час до позивач знову прибув наряд поліції на той самий виклик і позивач пояснила, що вже приїздив наряд поліції, який вжив заходів щодо вирішення конфлікту та припинення сварки, більше працівників поліції позивач не викликала. Разом з тим, співробітники поліції залишили поза увагою пояснення позивача та винесли постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу за завідомо неправдивий виклик.
Рух справи.
24.05.2023 визначено суддю.
25.05.2023 постановлені ухвали про відмову у задоволенні вимог про звільнення від сплати судового збору та надано строк для усунення недоліків.
08.06.2023 сплачено судовий збір та постановлена ухвала про відкриття провадження, розгляду справи призначено на 04.07.2023.
04.07.2023 ухвалено рішення.
Доводи учасників справи.
Позивач та представник останнього пояснили, що підстави для притягнення до адміністративної відповідальності були відсутні, оскільки позивач викликала поліцію лише один раз, працівники поліції, які прибули на місце вжили заходів щодо вирішення конфлікту та припинення сварки між позивачем та сином, після чого поїхали без складення будь яких документів. Другий наряд поліції, який приїхав пізніше позивач не викликала та надала пояснення, про те що наряд який прибув першим вирішив конфліктну ситуацію, що склалась у родині, проте працівники поліції все одно винесли оскаржувану постанову. Підставою для виклику поліції було те, що позивач нещодавно вийшла заміж і бажає проживати з чоловіком у своїй окремій кімнаті, проте син проти того, щоб чоловік позивача проживав у квартирі, де він також мешкає в окремій кімнаті, на грунті чого влаштував сварку та не впускав чоловіка додому. Крім того, син страждає на психічне захворювання і поводив себе агресивно кричав тощо, тому позивач вимушена була викликати поліцію.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що дійсно виклик був один, проте відповідно до вимог законодавства, яке регулює діяльність правоохоронних органів, визначено спеціальні підрозділи, які виїжджають на сімейні сварки. Так, наряд поліції, який прибув першим не відноситься до того відділу, який має виїжджати на сімейні сварки, а вже другий наряд поліції, який прибув за тим же викликом, належить саме до такого відділу і працівники побачивши, що сімейний конфлікт відсутній, правомірно притягнули позивача до відповідальності за завідомо неправдивий виклик. Крім того, від відповідача надійшов відзив /а.с. 26-30/.
Третя особа була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, до суду представника не направила, проте неявка представника третьої особи не є перешкодою для розгляду справи.
Встановлені судом обставини.
Відповідно до відповіді наданої відповідачем на адвокатський запит представника позивача вбачається, що згідно інформації яка міститься в інформаційно - комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України, 13.05.2023 о 22.32 від позивача надійшло повідомлення на службу «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , син буянить та не впускає чоловіка заявниці.
Вказане повідомлення зареєстровано до ЄО Дарницького УП ГУНП у м. Києві № 20317 від 13.05.2023.
На місце події було направлено наряд патрульної поліції «Рубін - 0208», які не перебувають у підпорядкуванні Дарницького УПГУНП у м. Києві. Крім того, за тим же викликом виїжджала мобільна група реагування на факти вчинення домашнього насильства Дарницького управління поліції «МГР-002», інспектор якої склав відносно позивача оскаржувану постанову /а.с. 33, 36/. В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач вчинила завідомо неправдивий виклик на спецлінію «102».
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні рішення і положення закону, яким керувався.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача не надав жодного доказу вини позивача, про безпідставність виклику працівників поліції, зокрема доказів того, що між позивачем та її сином не було сімейної сварки, що перший наряд поліції який приїхав на виклик не вживав заходів щодо примирення учасників сімейного конфлікту та/або встановив, що сімейного конфлікту, сварки не було. Представник відповідача не зміг надати суду обґрунтованих пояснень з посиланням на норми чинного законодавства та відповідні докази, що перший наряд поліції, який прибув на виклик, не мав повноважень на складання протоколу або винесення постановизгідно КУпАП, зокрема і такої, що наразі оскаржується.
В свою чергу, представником відповідача визнано, що виклик з боку позивача мав місце лише один раз, на якій виїжджало два наряди патрульної поліції, що також підтверджується і письмовими доказами зазначеними вище.
Суд вважає, що у даному випадку наряд поліції, який прибув другим після виклику позивача, був направлений помилково при обробці виклику у службу «102», або помилково було направлено перший наряд, який не відноситься до відділу, що займається викликами стосовно домашнього насильства. В будь якому випадку це у жодному разі не підтверджує вину позивача, щодо завідомо неправдивого виклику поліції, а підтверджує халатність з боку правоохоронних органів, відповідальність за що останні намагаються перекласти на позивача у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно п. 2 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного накладення штрафу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадкахзакриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.
Згідно ст. 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до ст.2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.
Згідно ст. 12 -14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», розмір відшк одовуваної шкоди, зазначеної в п.п. 1,3,4 ст. 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу).
У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 71, 77, 20, 73-78, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 246, 255, 262, 286, 295 КАС України, ст.ст. 247, 251 КУпАП України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві, третя особа: Дарницьке управління поліції ГУНП в м. Києві, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -задовольнити.
Скасувати постанову інспектора Дарницького управління поліції ГУНП в м. Києві старшого лейтенанта поліції Буряк Д.М. серії ЕГА №1056373 від 13.05.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП у виді адміністративного штрафу в розмірі 850 грн.
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути з Дарницького управління поліції ГУНП в м. Києві за рахунок бюджетних асигувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 536,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційно адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду.
Головуючий: