справа № 752/6883/23
провадження № 2/752/4481/23
про направлення справи за підсудністю
21.06.2023 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, -
У квітні 2023 році ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що справа підлягає направленню за підсудністю до Городищенського районного суду Черкаської області, виходячи з наступного.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
В розписці про отримання грошових коштів не зазначено місце їх отримання, як і не зазначено в договорі позики місце виконання умов Договору.
Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено статтею 532 ЦК. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності. (Постанова ПЛЕНУМА ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ №3 від 01.03.2013 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ").
Місце укладання договорів визначено ст. 647 ЦК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач скориставшись своїм правом на пред'явлення позову, не дотримався правил визначення підсудності, передбачених ЦПК України.
За приписами ЦПК України юрисдикція справ визначається за предметними і суб'єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ. Можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі (договірної підсудності) названим Кодексом не передбачено.
Враховуючи, що положеннями ЦПК України не передбачено визначення договірної підсудності справ судам, зобов'язання з укладення договору позики не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до суду за місцем проживання відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідно до ч. 8, ч. 9 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Як вбачається з позову, позивачем зазначено місце реєстрації відповідача - ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 . У підтвердження цього надано копію боргової розписки.
Таким чином встановлено, що справа не належить до територіальної підсудності Голосіївського районного суду м. Києва, а належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, а саме: Городищенському районному суду Черкаської області, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем реєстрації відповідача.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі наведеного прихожу до висновку, про направлення справи за підсудністю до Городищенського районного суду Черкаської області.
Керуючись ст. 27, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою - передати на розгляд до Городищенського районного суду Черкаської області (19500, м. Городище, Черкаської області, вулиця 1 Травня, 9) за підсудністю.
Роз'яснити позивачеві, що передача справи до іншого суду здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.Ю. Мазур