Справа № 702/114/23
Провадження № 1-кп/702/52/23
10.07.2023 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання м. Монастирище клопотання захисника ОСОБА_3 про повернення позовної заяви у справі про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 367 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР за № 12021250000000440 від 05.05.2021 за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника цивільного позивача Монастирищенської міської громади - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_3 ,
представник Уманського РС № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області - не з'явився,
В провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 367 КК України.
12.05.2023 на адресу суду від захисника ОСОБА_3 надійшло клопотання про повернення позовної заяви, відповідно до якого вважає, що позовна заява має бути повернута заявнику із наступних підстав.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави". Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді. Так, прокурор у позовній заяві зазначив, що «Монастирищенська міська громада є отримувачем коштів державного бюджету, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звернувся з позовом до суду саме в інтересах Монастирищенської міської громади".
В підтвердження підстав представництва і вступу прокурора у дану справу прокурор повинен повідомити дані органи, що прокуратурою в інтересах держави в особі цих органів подано позовну заяву.
Позовна заява у даній справі не містить відомостей про те, що прокурор, попередньо перед подачею позовної заяви звертався до Монастирищенської міської ради та повідомляв про можливе порушення інтересів держави.
Таким чином, наведені обставини свідчать, що прокурором не дотримано принципу попереднього повідомлення суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, яке повинно передувати такому зверненню до суду, що прямо суперечить вимогам зазначеним в ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та фактично не надає можливість даному органу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.
Прокурором також не подано доказів, які б підтверджували факт невиконання або неналежного виконання вказаним органом, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави.
Вважає, що доводи позовної заяви про наявність у прокурора підстав представляти інтереси держави у цій справі є передчасними.
На момент подання позовної заяви прокурор не довів свого права на представництво інтересів держави в особі Монастирищенської міської ради.
В врахуванням того, що після подачі позовної заяви прокурора в інтересах держави, встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, вважає, що позовну заяву подану прокурором необхідно повернути.
Просить повернути позовну прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Черкаської обласної прокуратури Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 .
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 клопотання про повернення позовної заяви підтримав повністю, просив його задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 клопотання про повернення позовної заяви підтримала повністю, просила його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання про повернення позовної заяви та пояснив, що у даному кримінальному провадженні прокурор дійсно попередньо не звертався до Монастирищенської міської ради з повідомленням про порушення інтересів громади, проте Монастирищенська міська рада про порушення інтересів громади дізналася на стадії досудового розслідування, оскільки за ухвалами слідчих суддів вилучалася документація на закупівлю медичного обладнання, і саме з цього часу міській раді стало відомо про порушення інтересів громади.
В судовому засіданні представник цивільного позивача Монастирищенської міської ради ОСОБА_6 клопотання про повернення прокурору позовної заяви підтримав та пояснив, що прокурор не звертався до Монастирищенської міської ради, яка здійснює представництво інтересів Монастирищенської територіальної громади з повідомленням про порушення інтересів держави, про поданий прокурором цивільний позов в інтересах Монастирищенської міської громади міська рада дізналася після відкриття провадження судом.
Суд заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадженні в розрізі вирішення даного питання, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що процесуальним прокурором Черкаської обласної прокуратури пред'явлено позовну заяву в інтересах Монастирищенської міської громади, відповідно до якої просить стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь Монастирищенської міської громади завдані збитки в сумі 828 007,98 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК України).
Відповідно до ч. 3 вказаної статті цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.
Згідно з абзацом першим та другим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У поданому позові, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" посиланням на те, що Монастирищенська міська громада є отримувачем коштів державного бюджету, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор обмежився констатацією фактів вчинення особою кримінального правопорушення, його наслідків, і формальним посиланням на норми статей 36, 128 КПК України.Наведене, на думку прокурора, вказує на необхідність прокурорського втручання з метою захисту інтересів держави в особі Монастирищенської міської громади.
При цьому поза увагою прокурора залишились обґрунтування і тих обставин, що в даному випадку захист інтересів держави, за умови підтвердження їх порушення, не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або що такий орган відсутній.
Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
У контексті наведеного можна зробити висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».
У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави. При цьому саме лише посилання в позовній заяві прокурора на порушення інтересів держави, без зазначення підстав для такого представництва, вжиття заходів на повідомлення уповноваженого органу, що здійснює представництво інтересів територіального громади, у даному випадку Монастирищенської міської ради, про встановлення порушень інтересів громади та без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18 та 18.08.2020 у справі № 914/1844/18.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на думку органу досудового розслідування матеріальні збитки в сумі 828 007,98 грн спричинені Монастирищенській міській громаді. Таким чином, саме Монастирищенська міська рада як представник Монастирищенської територіальної громади наділена правом самостійно звернутись з позовом до суду.
При цьому, як вбачається з пояснень представника Монастирищенської міської ради в судовому засіданні та безпосередньо самого прокурора у даному кримінальному провадженні прокурор з будь-яким повідомленням про порушення інтересів громади до Монастирищенської міської ради не звертався.
Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви прокурор будь-яких заходів щодо повідомлення уповноваженого органу про порушення його інтересів не вчиняв, а представництво інтересів держави обґрунтовує лише посиланням на те, що Монастирищенська міська громада є отримувачем коштів державного бюджету.
Отже, прокурором не надано доказів попереднього, до подачі позову в суд, звернення до органу, який наділений повноваженнями представляти інтереси територіальної громади про порушення її інтересів.
За таких обставин, суд не вбачає підстав, які б перешкоджали уповноваженому органу самостійно звернутись з цивільним позовом, що дає підстави стверджувати про те, що прокурором в даному випадку не дотримані умови ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та, як наслідок, про відсутність підстав для звернення з даним позовом прокурора до суду.
Відтак, звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради суперечить вимогам законодавства, що регулює вказані правовідносини.
Таким чином, прокурором не обґрунтовано право на звернення до суду в інтересах Монастирищенської міської громади, не надано доказів того, що про порушення прав громади було відомо Монастирищенській міській раді, та не зважаючи на це, цей орган не звернувся з позовом до суду у розумний строк.
Отже, прокурор не обґрунтував у позовній заяві наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, враховуючи, що прокурор не мав права звертатись з даним позовом до суду, суд повертає його.
Керуючись ст. 2, 55, 342-345, 369-372 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_3 про повернення позовної заяви задовольнити.
Цивільний позов прокурора Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради Черкаської області до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Монастирищенський районний суд Черкаської області.
Суддя ОСОБА_1