Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/290/14-к
Провадження № 1-в/572/298/23
30 червня 2023 року м.Сарни
Суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання т.в.о. заступника начальника слідчого відділення Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3 про вирішення питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні №12013190200001695 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, -
Т.в.о. заступника начальника слідчого відділення Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні №12013190200001695 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України. Зазначив, що 05 лютого 2014 року винесено вирок по справі № 572/290/14-к, проте не визначена доля речових доказів.
Слідчий клопотання підтримав, просив задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2014 року затверджено угоди про визнання винуватості, укладеними між обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та заступником прокурора Сарненського району Рівненської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №120141805300000012. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 визнано винуватими у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, призначивши їм покарання у виді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. Питання щодо долі речових доказів не вирішувалося.
Із матеріалів кримінального провадження №12013190200001695 вбачається, що 20 грудня 2013 року о 23 годині 50 хвилин ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою та невстановленими досудовим слідством особами всупереч п.4 ч.3 ст.9 Закону України від 01.06.2000 року «Про ліцензування певних видів діяльності» на полі урочища «Ціручиха», що неподалік с. Селище Сарненського району Рівненської області, в порушення вимог ст. 19 Кодексу України про надра, самовільно, умисно, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, шляхом гідророзмиву грунту за допомогою мотопомп, займалися видобуванням бурштину-сирцю, який є дорогоцінним камінням і відноситься до копалин загальнодержавного значення. В результаті цього обвинуваченими незаконно видобуто 21,17 грам бурштину-сирцю, загальною вартістю 5,69 грн., який відповідно до Закону України №637/97 ВР від 18.11.1997 року «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» є дорогоцінним камінням органогенного утворення та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №827 від 1994 року «Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» є корисною копалиною, сировиною ювелірного (дорогоцінним камінням) і відноситься до копалин загальнодержавного значення. Постановою слідчого від 21 грудня 2013 року 17 камінців бурштину-сирцю визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12013190200001695 та залишено на відповідальне зберігання в Сарненському РВ УМВС України в Рівненській області. Відповідно до додатку №1 до Договору відповідального зберігання бурштин-сирець 21,17 г по кримінальному провадженню №12013190200001695 передано до сховища Північно-Західного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» 14.06.2023 року.
У відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Таким чином, речові докази - 21,17 г каміння бурштину-сирцю, який є дорогоцінним камінням - корисною копалиною загальнодержавного значення, підлягає передачі у власність держави в особі Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (04119, м.Київ вул.Дегтярівська, буд. 38-44, ЄДРПОУ 30438549) для його зарахування до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 100, 537, 539 КПК України, -
Речові докази у кримінальному провадженні №12013190200001695 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, - 21,17 г бурштину-сирцю передати у власність держави в особі Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (04119, м. Київ вул. Дегтярівська, буд. 38-44, ЄДРПОУ 30438549) для його зарахування до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівненської області протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя: