Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/3549/14-к
Провадження № 1-в/572/299/23
30 червня 2023 року м.Сарни
Суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання т.в.о. заступника начальника слідчого відділення Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3 про вирішення питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні №12014180200000816 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, -
Т.в.о. заступника начальника слідчого відділення Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні №12014180200000816 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України. Зазначив, що 28 липня 2014 року винесено вирок по справі № 572/3549/14, проте не визначена доля речових доказів.
Слідчий клопотання підтримав, просив задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 28 липня 2014 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12014180200000816. ОСОБА_4 визнано винуватими у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. Питання щодо долі речових доказів не вирішувалося.
Із матеріалів кримінального провадження №12014180200000816 вбачається, що 18 червня 2014 року о 08 годині 15 хвилин ОСОБА_4 всупереч п.4 ч.3 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» на полі неподалік с. Карасин Сарненського району Рівненської області, за допомогою мотопомпи іноземного виробництва марки «Кентавр», призначеної для подачі води під тиском, шляхом гідророзмиву грунту займався видобуванням бурштину-сирцю, який є дорогоцінним камінням і відноситься до копалин загальнодержавного значення, в порушення вимог ст. 19 Кодексу України «Про надра», самовільно, умисно, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що засвідчують право на земельну ділянку. Всього видобув 13,40 грам бурштину-сирцю, який згідно Постанови Кабінету Міністрів України №827 від 1994 року «Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» є корисною копалиною, сировиною ювелірного (дорогоцінним камінням) і відноситься до копалин загальнодержавного значення і вартість якого станом на 18.06.2014 року становить 3 грн. 31 коп. Постановою старшого слідчого від 18 червня 2014 року 7 камінців різного розміру бурштину-сирцю визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12014180200000816 та залишено на відповідальне зберігання в Сарненському РВ УМВС України в Рівненській області. Відповідно до додатку №1 до Договору відповідального зберігання бурштин -сирець 13,40 г по кримінальному провадженню №12014180200000816 передано до сховища Північно-Західного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» 14.06.2023 року.
У відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Таким чином, речові докази - 13,40 г каміння бурштину-сирцю, який є дорогоцінним камінням - корисною копалиною загальнодержавного значення, підлягає передачі у власність держави в особі Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (04119, м.Київ вул.Дегтярівська, буд. 38-44, ЄДРПОУ 30438549) для його зарахування до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 100, 537, 539 КПК України, -
Речові докази у кримінальному провадженні №12014180200000816 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, - 13,40 г бурштину-сирцю передати у власність держави в особі Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (04119, м. Київ вул. Дегтярівська, буд. 38-44, ЄДРПОУ 30438549) для його зарахування до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівненської області протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя: