іменем України
Справа № 569/2600/23
10 липня 2023 року
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Денисюк П.Д. при секретарі судового засідання Лазуріної І.М., захисника адвоката Попової О.В., особи, яка притягається, до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , прокурора Музичук Т.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту запобігання конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає АДРЕСА_1 , місце роботи, посада: Рівненська міська рада, Рівненський міський голова,
за ч.1,2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Рівненського міського голови, всупереч вимогам п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) 26.04.2021, 26.05.2021, 25.06.2021, 27.07.2021, 27.08.2021, 20.09.2021, 07.10.2021, 26.10.2021, 26.11.2021, 03.12.2021, 21.12.2021, 26.01.2022, 23.02.2022, 25.03.2022, 20.05.2022 не повідомив у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та діючи в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення, закріплені розпорядженнями, а саме: Розпорядження Рівненського міського голови від 07.10.2021 № 1042-рк, від 20.05.2022 № 437-рк, від 26.04.2021 № 473-р. від 26.05.2021 № 588-р, від 25.06.2021 № 742-р, від 27.07.2021 № 897-р, від 27.08.2021 № 1055-р, від 20.09.2021 № 1132-рг від 26.10.2021 № 1252-р. від 26.11.2021 № 1372-р, від 21.12.2021 № 1505-р, від 26.01.2022 № 66-р. від 23.02.2022 № 196-р, від 25.03.2022 № 277-р, від 03.12.2021 № 1414-р та від 26.05.2021 № 587-р. Рівненського міського голови, щодо надання максимально можливого розміру допомоги на оздоровлення, встановлення розміру премії та надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_2 , яка здійснила добровільні внески до виборчого фонду ОСОБА_1 під час виборів Рівненського міського голови у 2020 році, тобто своїми діями вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 було надано пояснення в яких він вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, оскільки вважає що даному випадку відсутній конфлікт інтересів, а від так і склад адміністративних правопорушень передбачених ч.1,ч.2 ст.172-7 КУпАП. Даючи пояснення по справі, ОСОБА_1 підтвердив факт, що видавав розпорядження про виплату ОСОБА_2 премії, як керуючій справами виконкому, поряд із іншими працівниками апарату, оскільки у працівників досить малий розмір заробітної плати. Крім того, підтвердив письмові пояснення надані захисником адвокатом Поповою О.В., з яких вбачається що з ОСОБА_2 був знайомий з 2019 року.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені 172-4 - 172-9, цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
ОСОБА_1 був в судовому засіданні, надав пояснення, надалі приймав участь захисник, особа яка притягається, до адміністративної відповідальності неодноразово належним чином повідомлявся про дати судових засідань, однак ухилявся від подальшої участі у розгляді справи з різних причин, в якості причин неявки вказував, що 05 липня 2023 року не може бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку із відрядженням, до м. Києва, разом з тим в засобах масової інформації містяться статті з відео, що ОСОБА_1 перебував у місті Рівному. У судове засідання призначене на 07.07.2023 р. ОСОБА_1 в черговий раз не з'явився та повідомив, що не зможе з'явитись у подальші судові засідання, оскільки має відрядження до м. Ессен з 07-11 липня 2023 року та м. Берлін-Панков з 11 липня 2023 року по 15 липня 2023 року, разом з тим долучив переклад листа, з якого вбачається, що офіційне запрошення, підписаного начальником відділу міжнародних зв'язків, на 08 липня 2023 року по 11 липня 2023 року, запрошення є лише пропозицію візиту, оскільки просили повідомити про згоду прибути, і вже 06.07.2023 було підписне розпорядження про відрядження.
Вказані ОСОБА_1 причини неявки у судові засідання суд вважає не поважними, а таку поведінку, особи що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 суд розцінює, як намір ухилитися від адміністративної відповідальності, шляхом затягування строків розгляду, враховуючи надані ОСОБА_1 пояснення, участь у засіданнях його захисника, суд вважає ОСОБА_1 таким, що реалізував своє право участі під час судового розгляду.
Захисник адвокат Попова О.В. просила суд закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки у в діях ОСОБА_1 відсутній реальний конфлікт інтересів, не доведено факт наявності приватного інтересу, відсутність факту суперечності між приватним інтересом і службовим чи представницькими повноваженнями та відсутність факту реального впливу суперечності між приватним інтересом і службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення. Крім того, протокол було складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП, так як ОСОБА_1 було надіслано проекти протоколів. Крім того, вважає що 20 грудня 2022 року міським головою Третяком О.В. було надано пояснення щодо фактів і обставин, викладених у протоколі №33-01/07, тому обов'язком суду є закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст.38 КУпАП, а саме ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП не доведена, є підстави для закриття провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Прокурор Музичук Т.С. вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП, а тому просили накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з урахуванням вимог ст.36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.2 ст.172-7 КУпАП в розмір чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн.
Заслухавши пояснення учасників процесу, надані ОСОБА_1 та його захисником на попередніх судових засідання, пояснення прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі Закон), особи, зазначені у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону (у тому числі міські голови), зобов'язані: повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Констатація порушення зазначених вимог та відповідно, вчинення адміністративних правопорушень, передбачених диспозицією ч.ч.1,2ст.172-7 КУпАП, можливе за таких умов: у особи наявний реальний конфлікт інтересів; за наявності реального конфлікту інтересів особа у визначеному законом порядку не повідомляє про конфлікт інтересів; за наявності реального конфлікту інтересів особа під час виконання своїх службових/представницьких повноважень вчиняє дії чи приймає рішення.
З огляду на визначення реального конфлікту інтересів, наведене в абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону, для його констатації необхідно встановлення одночасно таких складових: приватний інтерес; службові/представницькі повноваження; суперечність між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Крім того відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону рішення, прийняте особою на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважається таким, що прийняте в умовах конфлікту інтересів.
Конфлікт інтересів - це конфлікт між публічно-правовими обов'язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси котрі, випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов'язків або функцій. Іншими словами, конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа, виконуючи свої обов'язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов'язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.
Вказана норма Закону презюмує наявність конфлікту інтересів, суть приватного інтересу в якому полягає у прагненні віддячити особі, від якої отримано подарунок особою, уповноваженою на виконання функцій держави/місцевого самоврядування
Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону подарунок - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 72 Закону України «Про місцеві вибори» виборчий фонд кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, висунутого шляхом самовисування, формується за рахунок його власних коштів та добровільних внесків фізичних осіб.
Встановлено, що згідно розділу 3 «Відомості про надходження добровільних внесків фізичних осіб» розшифровки до звіту про надходження та використання коштів виборчого фонду кандидата в депутати на посаду сільського, селищного міського голови (форми № 4), поданої ОСОБА_1 під час участі у місцевих виборах 25.10.2020 з виборів міських голів (Єдиний багатомандатний виборчий округ з виборів міського голови Рівненської міської ради Рівненського району Рівненської області), ОСОБА_2 зробила добровільний внесок до виборчого фонду ОСОБА_1 на загальну суму 45 000 грн. (т.1 а.с.66)
Постановою Рівненської міської територіальної виборчої комісії від 24.11.2020 № 181 визнано обраним Рівненським міським головою ОСОБА_1 (т.1 а.с.62).
03.12.2020 ОСОБА_1 складено присягу посадової особи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». (т.1 а.с.59).
Також, встановлено, що розпорядженням Рівненського міського голови від 04.01.2021 № 7-ос «Про переведення ОСОБА_3 » ОСОБА_1 перевів ОСОБА_2 з посади радника міського голови на посаду головного спеціаліста відділу автоматизації, інформаційного забезпечення та управління апарату ради і виконавчого комітету. У подальшому рішенням Рівненської міської ради № 622 від 29.04.2021 «Про затвердження керуючого справами виконавчого комітету Рівненської міської ради восьмого скликання» ОСОБА_2 було затверджено на посаді керуючого справами виконавчого комітету Рівненської міської ради 8 скликання.
В подальшому було видано ряд розпоряджень саме: 07.10.2021 № 1042-рк «Про відпустку ОСОБА_3 » та від 20.05.2022 № 437-рк «Про відпустку ОСОБА_4 », від 26.04.2021 № 473-р «Про преміювання працівників апарату ради і виконкому та Квасилівської селищної ради за підсумками роботи за квітень 2021 року», від 26.05.2021 № 588-р «Про преміювання працівників апарату ради і виконкому та Квасилівської селищної ради за підсумками роботи за травень 2021 року», від 25.06.2021 № 742-р «Про преміювання працівників апарату ради і виконкому та Квасилівської селищної ради за підсумками роботи за червень 2021 року», від 27.07.2021 № 897-р «Про преміювання працівників апарату ради і виконкому та Квасилівської селищної ради за підсумками роботи за липень 2021 року», від 27.08.2021 № 1055-р «Про преміювання працівників апарату ради і виконкому та Квасилівської селищної ради за підсумками роботи за серпень 2021 року», від 20.09.2021 № 1132-р «Про преміювання працівників апарату ради і виконкому та Квасилівської селищної ради за підсумками роботи за вересень 2021 року», від 26.10.2021 № 1252-р «Про преміювання працівників апарату ради і виконкому та Квасилівської селищної ради за підсумками роботи за жовтень 2021 року», від 26.11.2021 № 1372-р «Про преміювання працівників апарату ради і виконавчого комітету та Квасилівської селищної ради за підсумками роботи за листопад 2021 року», від 21.12.2021 № 1505-р «Про преміювання працівників апарату ради і виконавчого комітету та Квасилівської селищної ради за підсумками роботи за грудень 2021 року» від 26.01.2022 № 66-р «Про преміювання працівників апарату Рівненської міської ради та виконавчого комітету за підсумками роботи за січень 2022 року», від 23.02.2022 № 196-р «Про преміювання працівників апарату Рівненської міської ради та виконавчого комітету за підсумками роботи за лютий 2022 року», від 25.03.2022 № 277-р «Про преміювання працівників апарату Рівненської міської ради та виконавчого комітету за підсумками роботи за березень 2022 року», від 03.12.2021 № 1414-р «Про виплату премії до Дня місцевого самоврядування» та від 26.05.2021 № 587-р «Про встановлення надбавки ОСОБА_3 », яким, зокрема, ОСОБА_2 надано максимально можливий розмір допомоги на оздоровлення, встановлено розміри премій та надбавки за високі досягнення у праці. (т.1 а.с.29-46).
Отже виходячи з вищевстановлених обставин, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 при прийнятті ним вищезазначених рішень існували суперечності між його приватним інтересом та його службовими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість при прийнятті ним зазначених рішень, в зв'язку з чим ним порушено вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Суд не приймає до уваги доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Попової О.В., щодо відсутності конфлікту інтересів, зокрема недоведеність факту приватного інтересу, оскільки ОСОБА_1 на момент здійснення добровільного внеску ОСОБА_2 до його виборчого фонду не був суб'єктом декларування, добровільний внесок не є подарунком в розумінні ЗУ «Про запобігання корупції» та що антикорупційний орган штучно створює правовий зв'язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки адміністративні правопорушення не пов'язані з декларуванням, крім того, вказане спростовується встановленим судом приватним інтересом ОСОБА_1 у прагненні віддячити особі ОСОБА_2 від якої отримано подарунок, у вигляді добровільного внеску до його виборчого фонду та зумовлений позаслужбовими стосунками, які виникли раніше. НАЗК, жодним чином не розглядає добровільні внески ОСОБА_2 до виборчого фонду ОСОБА_1 , як дохід, тому таки аргументи захисника є недоречними.
Також, суд критично оцінює доводи захисника щодо відсутності суперечності між приватним інтересом та його службовими чи представницькими повноваженнями, та відсутність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, оскільки ОСОБА_2 , як керуюча справами не отримувала будь-яких переваг порівняно з іншими працівниками, а отримала грошову винагороду у формі заробітної плати та премії, оскільки ОСОБА_1 як Рівненський міський голова відповідно до своїх повноважень щодо матеріального стимулювання працівників виконавчого комітету Рівненської міської ради (встановлення надбавок та премій), які є дискреційними та має можливість самостійно прийняти рішення про встановлення чи не встановлення надбавки та премії за результатом розгляду наданих пропозицій, та у разі встановлення - визначити їх розмір. Крім того ОСОБА_1 має повноваження визначати розмір матеріальної допомоги на оздоровлення у межах, що не можуть перевищувати розмір середньомісячної заробітної плати. Відтак приватний інтерес зумовлений отриманим від ОСОБА_2 подарунком, впливав на неупереджену оцінку її компетенції та професіоналізму, ефективності, якості та особистого внеску у результати роботи виконавчого комітету, задля подальшого визначення розміру об'єктивно заслуженої премії та надбавки за високі досягнення у праці. При цьому особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб). Навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів. При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, що в свою чергу може впливати на об'єктивність вчинення дій чи прийняття рішень. Суд зауважує, що реальний конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об'єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті особою рішення за наявності приватного інтересу є об'єктивними та неупередженими і відповідають закону, буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому вона працює.
Суд критично ставиться до доводів захисника ОСОБА_1 - адвоката Попової О.В., що при складанні протоколу порушено вимогу ст. 256 КУпАП, адже Національним агентством з питань запобігання корупції йому направлялися пам'ятка про права, а також проект протоколу про адміністративне правопорушення для: поставлення підпису про ознайомлення з правами та обов'язками, а також ознайомлення зі змістом проекту протоколу; поставлення відмітки у проекті протоколу про визнання повністю (або не визнання) себе винною особою у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; надання пояснень, зауважень (за наявності) до змісту проекту протоколу; підписання проекту протоколу; зазначення мотивів відмови від підписання протоколу (за необхідності).
Крім того, суд не приймає доводи захисника, щодо спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, оскільки системний аналіз положень статті 38, 247, 254 КУпАП дає підстави зробити висновок, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з моментом, коли встановлено, що у діях особи є склад правопорушення. Процесуально цей висновок оформлюється у вигляді протоколу. Дії особи, уповноваженої на складання протоколу, до моменту його складення можуть свідчити про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається лише при складенні протоколу ( в даному випадку 03 лютого 2023 року), і саме з дати його складення починає спливати строк накладення стягнення.
Неспроможними є доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення від 03.02.2023 №33-01/07, складений відносно ОСОБА_1 слід вважати недопустимими доказами, так як вони складені з порушенням ст.254 КУпАП, оскільки протокол є основною і обов'язковою формою фіксації факту адміністративного правопорушення, який повинен відповідати вимогам, що висуваються до його процесуальної форми і змісту і регламентовані ст.ст.254-256 КУпАП. Фактичним моментом виявлення вчиненого правопорушення за статтею 172-7 КУпАП є дата з'ясування всіх необхідних даних, зібрання доказів щодо наявності (або відсутності) ознак складу правопорушення, що у свою чергу співпадає з датою складання протоколу, оскільки за вимогами ч.1 ст.254 КУпАП протокол уповноваженою особою складається саме про вчинення правопорушення. Тобто, моментом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали (в т.ч. пояснення особи та надані нею докази) та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, датою виявлення правопорушень є дата складання протоколу - 03.02.2023, так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності свідчать про всі ознаки правопорушення. Зазначена позиція також висловлена в якості узагальнюючого висновку у листі Верховного Суду від 09.04.2021 № 1089/0/2-21.
Вирішуючи питання щодо виду та розмірі адміністративного стягнення суд виходить з наступного.
Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об'єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованої Законом України № 252-V від 18.10.2006).
Випадки корупції ставлять під загрозу довіру до інституції в цілому. Так, сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес, як до корупційних злочинів, так і адміністративних правопорушень пов'язаних з корупцією, та необхідності ефективної протидії їм з метою захисту особи, суспільства та держави.
Законом України Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки від 20 червня 2022 року №2322-IX було затверджено Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки.
Результати аналізу стану корупції в Україні, ефективності антикорупційної політики попередніх періодів, міжнародних стандартів та найкращих світових практик у сфері запобігання та протидії корупції дали змогу сформулювати такі основні принципи антикорупційної політики на 2021-2025 роки, зокрема: забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, що створює додатковий стримувальний ефект для всіх суб'єктів правовідносин; формування суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права.
Адміністративна відповідальності за корупційні правопорушення як один із основних механізмів забезпечення дотримання правил етичної поведінки публічними службовцями характеризується високим антикорупційним потенціалом, оскільки дає можливість не лише швидко та ефективно реагувати на факти порушень вимог антикорупційного законодавства, стимулюючи доброчесних осіб до належного виконання своїх обов'язків та дотримання правил етичної поведінки, а й усувати від виконання функцій держави або місцевого самоврядування осіб, які грубо або систематично порушують свої обв'язки, приймають упереджені рішення або використовують надані їм повноваження у власних інтересах.
Згідно ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до абз. 2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень,справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст.172-7 КУпАП неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.172-7 КУпАП вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, враховуючи, позицію вибрану ОСОБА_1 під час розгляду справи, а саме, що винним себе у вчинених правопорушеннях він не визнає, а також намагання ухилення від відповідальності через затягування строків розгляд, враховуючи, що до адміністративної відповідальності він не притягувався, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, суд дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 а також те, що дії ОСОБА_1 на посаді міського голови не спрямовані на захист публічних інтересів і він не може відмовитись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, суд дійшов переконання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.172-7 КУпАП України, так як санкція даної статті більш сувора ніж ч.1 ст.172-7 КУпАП України, що згідно ст.23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст.30 КУпАП позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, а також відносно діянь ОСОБА_1 , пов'язаних з корупцією, вже було предметом судового розгляду за протоколами щодо вчинення останнім адміністративних правопорушень за ст.172-7 КУпАП, за результатами судового розгляду прийнято рішення про закриття провадження у справі на підставі закінчення строків накладення стягнення, що не реабілітує особу у вчиненні правопорушення та свідчить про неодноразове використання міським головою в приватних інтересах своїх службових повноважень, суд вважає, що його дії на посаді міського голови не спрямовані на захист публічних інтересів і він не може відмовитись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, в зв'язку з чим суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати посади, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та призначає йому додаткове адміністративне стягнення, яке не передбачено ч.2 ст.172-7 КУпАП, у вигляді позбавлення права обіймати посади, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Саме таке адміністративне стягнення, на переконання суду, відповідає такому принципу антикорупційної політики на 2021-2025 роки, затвердженої Законом України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки» від 20 червня 2022 року №2322-IX, як забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за пов'язані з корупцією правопорушення для створення додаткового стримувального ефекту для всіх суб'єктів на яких покладено виконання функцій держави.
Суд вважає, що минули строки, передбачені ст.38 КУпАП, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП, та за ч.2 ст.172-7 КУпАП, щодо не повідомлення у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та діючи в умовах реального конфлікту інтересів прийняття рішень, а саме: Розпорядження Рівненського міського голови від 26.04.2021 № 473-р. від 26.05.2021 № 588-р, від 25.06.2021 № 742-р, оскільки пройшло більше 2 років з дня їх вчинення, разом щодо решти епізодів то рішення про застосування адміністративного стягнення не минули.
Таким чином, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, за епізодами вчинення правопорушень від 26.04.2021, 26.05.2021, 25.06.2021 на даний час спливли, оскільки з дня їх вчинення минуло два роки. На підставі викладеного, провадження по справі за даними епізодами підлягає закриттю в зв'язку з закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись Законом України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки» від 20 червня 2022 року №2322-IX, ст.30, 36, ч.1, 2 ст. 172-7, 283, 285 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення, у відповідності до ч.2 ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. із застосуванням додаткового стягнення, передбаченого ч.6 ст.30 КУпАП, у виді позбавлення права обіймати посади, що пов'язані з виконанням функції держави або місцевого самоврядування, на строк 1 (один) рік.
Провадження по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП, відносно ОСОБА_1 за епізодами від 26.04.2021, 26.05.2021, 25.06.2021 закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненській області/ Рівненська МТГ/21081100. Код отримувача ( ЄДПРОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA108999980313000106000017527. Код класифікації доходів бюджету: 21081100. Найменування коду банку:899998.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Петро ДЕНИСЮК