Справа № 565/534/23
Провадження № 2/565/165/23
10 липня 2023 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді Бренчук Г.В., з участю секретаря судового засідання Щур Н.О., представників позивача Шпак В.М., ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області справу за позовом виконавчого комітету Вараської міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,
Виконавчий комітет Вараської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить:
- позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати органу опіки та піклування - Виконавчому комітету Вараської міської ради для вирішення питання щодо його влаштування.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 не піклується про життя та здоров'я сина, не створює належні умови для проживання та розвитку, не цікавиться його навчанням, не займається вихованням, тобто ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Ухвалою від 06 квітня 2023 року відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 18 травня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, у передбаченому ЦПК України порядку повідомлялась про час, дату і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд дійшов наступних висновків.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14 вересня 2006 року Лукашівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05 червня 2018 року Вараським міським відділом державної актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, вбачається, що, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з наказом служби у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради від 20 січня 2023 року №21-Нод-23-7400 неповнолітнього ОСОБА_3 взято на обліку, як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах
ОСОБА_3 01 вересня 2022 року вступив до професійно-технічного училища ВП «Рівненська АЕС» і навчається на першому курсі денного відділення за професією «Слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування» (довідка №055/49 від 06 лютого 2023 року).
В училищі ОСОБА_3 виплачується соціальна стипендія, він безкоштовно забезпечується спецодягом, підручниками, навчальними посібниками.
Відповідно до характеристики ОСОБА_3 з професійно-технічного училища ВП «Рівненська АЕС» він виховується у неповній сім'ї, має статус дитини з інвалідністю та отримує соціальну стипендію. Мати ОСОБА_2 не приділяє належної уваги навчанню та вихованню сина, життям та навчальними досягненнями сина не цікавиться.
Згідно висновку оцінки потреб сім'ї від 30 січня 2023 року складні життєві обставини у родині ОСОБА_2 наявні у зв'язку із тим, що батьківський потенціал матері не сприяє забезпеченню повноцінного розвитку та виховання сина. Вона не забезпечує дитину матеріально, не піклується про фізичний та духовний розвиток сина. Така поведінка матері характеризується як самоусунення її від виконання батьківських обов'язків.
Постановами Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 березня 2022 року, 23 лютого 2023 року та 03 березня 2023 року ОСОБА_2 визнано винною у чиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.3 ст.184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей).
Інформація щодо відсутності участі ОСОБА_2 у вихованні та утриманні неповнолітнього ОСОБА_3 , також підтверджується актами Служби у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради від 12 січня 2023 року, 20 січня 2023 року, 26 січня 2023 року, 15 лютого 2023 року про обстеження умов проживання, актом від 13 січня 2023 року про проведені бесіди з ОСОБА_5 , актом від 13 січня 2023 року про проведені бесіди з неповнолітнім ОСОБА_3 , актом від 20 січня 2023 року про проведені бесіди з ОСОБА_6 , актом від 15 лютого 2023 року про проведені бесіди з ОСОБА_7 , актами від 20 січня 2023 року, 26 січня 2023 року, 07 лютого 2023 року, 07 березня 2023 року про проведені бесіди з ОСОБА_2 .
Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вараської міської ради № 95-РВ-23 від 18 березня 2023 року, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вона ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню свого сина.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 вказали, що ОСОБА_2 з сином не проживає, життям та здоров'ям свого сина не цікавиться, не піклується про його розвиток, вихованням сина не займається, матеріально не допомагає.
Допитаний в судовому засіданні за правилами допиту свідка неповнолітній ОСОБА_3 повідомив, що з матір'ю ОСОБА_2 не проживає вже декілька років. Раніше його вихованням займалася бабуся, яка померла у червні 2022 року. Вказав, що зараз проживає з ОСОБА_10 , з матір'ю жити не хоче, оскільки вона не займається його вихованням, не піклується про його життя та здоров'я, коштів на його утримання не надає.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 150 СК України визначає, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, піклуватися про фізичний розвиток дитини, який, в свою чергу, тісно пов'язаний зі здоров'ям дитини.
У ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природніх здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до п.1 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно пунктів 16, 18 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року по справі № 203/3505/19 зроблено висновок про те, що відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків / одного з батьків батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини(ст. 166 СК України).
Зі змісту досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень учасників справи, показань свідків вбачається, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а саме: тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; своєю негативною поведінкою показує поганий приклад, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.
Відповідач самоусунулась від виконання батьківських обов'язків та не бажає піклуватися про сина, брати участь у його вихованні, матеріально його не забезпечує.
Судом не встановлено об'єктивних обставин, що перешкоджали б ОСОБА_2 приймати участь у вихованні та матеріальному утриманні сина, піклуватись про його розвиток, виховання та добробут.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.4-5 ст. 167 СК України в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
ОСОБА_3 , не може бути переданий бабі, дідові, повнолітньому брату, іншим родичам, вітчиму, оскільки з такими заявами жодні з указаних осіб не зверталися.
Відтак, підлягають також задоволенню позовні вимоги про передачу неповнолітнього ОСОБА_3 органу опіки та піклування - виконавчому коміту Вараської міської ради Рівненської області.
На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов виконавчого комітету Вараської міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати органу опіки та піклування - виконавчому коміту Вараської міської ради Рівненської області для вирішення питання його влаштування.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 липня 2023 року.
Суддя Г.В.Бренчук