07.07.23
33/812/299/23
Єдиний унікальний номер судової справи: 490/2438/23 Головуючий у першій інстанції Демінська О.І.
Номер провадження 33/812/299/23 Головуючий суддя апеляційного суду Крамаренко Т.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
07 липня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,
за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Сафронова Ю.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Сафронова Юрія Івановича на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 140756 від 19 березня 2023 року, водій ОСОБА_1 19 березня 2023 року о 23-36 год в м. Миколаїв, вул. Маріупольська, 39 керував транспортним засобом Mercedes - Benz Ge 320 CDI, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер відмовився. Від проходження в медичному закладі медичного огляду відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, 19 червня 2023 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Сафронов Ю.І. до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сафронов Ю.І. в апеляційній скарзі вказує на відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння до його зупинки. У зв'язку з чим захисник вважає, що за відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, були протиправні вимоги працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому адвокат Сафронов Ю.І. звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці перебування транспортного засобу, а навпаки погодився пройти такий огляд.
Вважає, що дії працівника поліції не відповідали вимогам закону, оскільки пропозиція щодо проходження огляду на стан сп'яніння мала надійти після того як водій відмовиться від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки.
Вказує на те, що направлення в медичний заклад, яке міститься в матеріалах справи складено неправомірно, оскільки воно б мало місце бути за умови якщо б ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки і погодився пройти його в медичному закладі, натомість останній не відмовлявся проходи огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці перебування його транспортного засобу.
Також, адвокат Сафронов Ю.І. вказує на неправомірність складання Акту огляду на стан сп'яніння, оскільки такий огляд працівниками поліції проведено не було, а тому і право складати його у працівників поліції не виникло.
В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Сафронов Ю.І. апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримав, просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну.
Вислухавши аргументи і доводи адвоката Сафронова Ю.І. вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Постанова суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За такого, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 19 березня 2023 року о 23-36 год в м. Миколаїв, вул. Маріупольська, 39 керував транспортним засобом Mercedes - Benz Ge 320 CDI, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер відмовився. Від проходження в медичному закладі медичного огляду відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України (а.с.1).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 допустив порушення п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Так, винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 140756 від 19 березня 2023 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 19 березня 2023 року о 23-36 год в м. Миколаїв, вул. Маріупольська, 39 керував транспортним засобом Mercedes - Benz Ge 320 CDI, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер відмовився. Від проходження в медичному закладі медичного огляду відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1);
- у відеозаписі, з якого чітко вбачається, що працівниками поліції за допомогою спеціальних сигналів був зупинений транспортний засіб Mercedes - Benz Ge 320 CDI, номерний знак НОМЕР_1 . Після чого, працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що останній порушив вимоги ПДР, а саме здійснив рух на заборонений сигнал світлофору (червоний). На питання поліцейського, що стало підставою такого порушення, ОСОБА_1 відповів, що довго чекав і вже був майже жовтий. Після чого, встановивши особу, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння та у зв'язку з чим запропонував пройти йому огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що водій відповів: ні, не згоден. Після чого працівник поліції запропонував водієві пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що останній також не погодився. В подальшому, працівник поліції ще неодноразово запитував ОСОБА_2 про те, чи бажає він пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи проїхати в медичний заклад, натомість водій не мав чіткої позиції, постійно ставив запитання на запитання на теми, що не стосуються зупинки, а щодо створення в Україні поліції нового формату. Також, під час розмови, ОСОБА_1 повідомив працівника поліції що випив у закладі 50 грам віскі, та наголосив, що почуває себе добре. Після чого працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за п.2.5 ПДР України. Водія ОСОБА_1 було ознайомлено з вказаним протоколом, запропоновано йому його підписати та надати пояснення, на що водій відповів відмовою (а.с.5);
- у Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовані ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, поведінка, що не відповідає дійсності (а.с.3);
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 140756 від 19 березня 2023 року та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені працівниками поліції 19 березня 2023 року у водія ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці в розумінні п.п.2 та 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 мав беззастережно виконати їх законну вимогу щодо огляду на стан сп'яніння. Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність наявності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень самого водія та його захисника ґрунтується на наявних у справі доказах.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_3 19 березня 2023 року о 23-36 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння до його зупинки суд до уваги не бере, оскільки відеозапис, що наявний в матеріалах справи підтверджує факт керування ОСОБА_1 19 березня 2023 року о 23-36 транспортним засобом Mercedes - Benz Ge 320 CDI, номерний знак НОМЕР_1 та його зупинку працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху.
Також апеляційний суд вважає безпідставними твердження адвоката Сафронова Ю.І. про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці перебування транспортного засобу, а навпаки погодився пройти такий огляд, оскільки як вбачається з відеозапису працівник поліції повідомивши ОСОБА_1 про те, що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що водій відповів: ні, не згоден. Після чого працівник поліції запропонував водієві пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що останній також не погодився. В подальшому, працівник поліції ще неодноразово запитував ОСОБА_2 про те, чи бажає він пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи проїхати в медичний заклад, натомість водій не мав чіткої позиції, постійно ставив запитання на запитання на теми, що не стосуються зупинки, а щодо створення в Україні поліції нового формату. Суд оцінює таку поведінку водія ОСОБА_1 як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу та і в медичному закладів, хоча таку можливість водій мав, але усіляко ухилявся від огляду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що дії працівника поліції не відповідали вимогам закону, оскільки пропозиція щодо проходження огляду на стан сп'яніння мала надійти після того як водій відмовиться від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки суд оцінює критично, оскільки дії працівників поліції в повній мірі узгоджуються з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оскарження у встановленому законом порядку дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та результатів такого оскарження.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до заперечень, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, а тому не впливають на обґрунтовані висновки суду.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, твердження адвоката Сафронова Ю.І. з приводу відсутності в діях водія ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на спробу уникнення водієм ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
При цьому апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винуватості водія ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було прийнято законну і обґрунтовану постанову відносно ОСОБА_1 з наведенням обґрунтованих мотивів.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП, окрім того санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
За таких обставин, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував усі обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сафронова Юрія Івановича - залишити без задоволення.
Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Крамаренко