Дата документу 10.07.2023 Справа № 336/9107/21
Єдиний унікальний № 336/9107/21 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрюк О.В.
Провадження № 22-ц/807/1558/23 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
10 липня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді-доповідача Трофимової Д.А. при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2023 року позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» вартість донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу в сумі 24 091 грн. 61 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» судовий збір в сумі 2270 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_1 зазначає, що вона на сьогоднішній день не отримує ніяких видів державних соціальних допомог, не працює, зареєстрована в Запорізькому обласному ЦЗ як безробітна та шукаюча роботу, допомогу не отримує, з метою реалізації права на доступ до правосуддя просить звільнити її від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VІ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (скаржника).
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року № 10 відповідно до статті 8 Закону України № 3674-VI та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження доводів щодо незадовільного майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплати судових витрат.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland". Від 25 липня 2005 року).
Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, яка звертається до суду, що особа повинна довести поданими письмовими доказами.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу особи, що подає апеляційну скаргу, на те, що вищевказані положення закону передбачають, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.
Як вбачається з наданої апеляційному суду довідки Запорізької філії Запорізького обласного центу зайнятості № 2498 від 19.06.2023 року, ОСОБА_1 не зареєстрована у Запорізькій філії Запорізького обласного центу зайнятості як безробітна та шукаюча роботу. Допомогу по безробіттю не одержує, та в інших центрах зайнятості України на обліку не перебуває.
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району про отримання (неотримання) допомоги № 1148 від 15.06.2023 року, з 01.01.2022 року по теперішній час ОСОБА_1 жодних видів державних соціальних допомог не отримує.
Згідно форми ОК-5 ПФУ, яка сформована 15.06.2023 року, ОСОБА_1 отримувала доходи з 1998 року по 2006 рік.
Обставини, на які посилається скаржник, не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки, матеріальний стан залежить і від наявності (відсутності) у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, довідки про склад сім'ї, тощо.
Отже, самі відомості про відсутність працевлаштування, допомоги по безробіттю чи будь-якого іншого виду соціальної допомоги не можуть бути визнані судом достатнім доказом скрутного матеріального становища особи, яка подає апеляційну скаргу, тому відсутні підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для звільнення скаржника від сплати судового збору за наданих доказів та встановлених судом обставин.
Апеляційний суд наголошує, що в разі надання ОСОБА_1 належних доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, остання не позбавлена можливості заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору повторно.
За таких обставин, апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, відповідно до якого до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Як вбачається з поданої апеляційної скарги та доданих додатків до неї, в додатках до скарги відсутня квитанція про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2023 року у цій справі.
Згідно п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За таких обставин, скаржнику необхідно сплатити 3 405 грн. судового збору за подання апеляційної скарги ( 2 270 х 150% = 3 405 грн.).
Апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору.
Реквізитами банківської установи з 01 січня 2021 року є:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;
Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Відомча ознака: «80» Апеляційні суди
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на судове рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зважаючи на зазначений недолік апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 185, 357 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вищезазначеного недоліку.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2023 року у цій справі відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2023 року у цій справі залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату на належний рахунок судового збору в розмірі 3 405,00 грн. в межах визначеного судом строку.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ст.ст. 185, 357 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А. Трофимова