Справа № 743/899/23
Провадження №1-кп/743/77/23
04 липня 2023 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки, у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023275470000033 від 28.04.2023, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Добрянка Ріпкинського району Чернігівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України,
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 649-ОС від 08.12.2022 молодшого сержанта ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника першої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби прикордонної застави « ІНФОРМАЦІЯ_3 » прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Так, згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закон), кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
За ч. 4 ст. 15 Закону особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 15 Закону, теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються в територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
У свою чергу, за ч. 9 ст. 15 Закону, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України, відповідно до Конвенції про дорожній рух, діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Наведеним положенням кореспондують норми абз. 2 ч. 2 ст. 16 вказаного закону, за якими водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Всупереч вищевказаним положенням законодавства, у невстановлений в ході дізнання день та час січня 2023 року ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання можливості керування транспортними засобами, маючи умисел на виготовлення підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом надання анкетної інформації про свою особу, через мережу Інтернет замовив у невстановленої дізнанням особи завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 . При цьому ОСОБА_3 через мережу Інтернет повідомив вказаній особі свої персональні дані, надав зразок свого особистого підпису та фотокартку з власним зображенням для подальшого їх внесення до підробленого документу, чим вчинив пособництво у виготовленні підробленого документа.
Після цього, ОСОБА_3 отримав поштою від невстановленої особи виготовлене на його замовлення підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 з дозволом на керування транспортними засобами категорії «В», видане Територіальним сервісним центром 0541 на його ім'я 05.01.2023, після чого сплатив за виготовлення вказаного посвідчення водія грошові кошти в сумі 8000 грн.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/125-23/4562-ДД від 03.05.2023, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_3 Територіальним сервісним центром 0541 від 05.01.2023, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.
Окрім того, 28.04.2023 близько 14 год. 39 хв. ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки ««ZAZ DAEWOO» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись автомобільною дорогою Р-83 «Ріпки-Любеч» та будучи зупиненим поблизу с. Маньки Чернігівського району Чернігівської області, нарядом групи реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Чернігівського районного управління поліції Головного управління поліції в Чернігівській області до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 є завідомо підробленим документом, діючи з прямим умислом використав завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане Територіальним сервісним центром 0541 на його ім'я 05.01.2023, шляхом його пред'явлення інспектору з реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Чернігівського районного управління поліції Головного управління поліції в Чернігівській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 для перевірки на право користування і керування транспортним засобом.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/125-23/4562-ДД від 03.05.2023, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_3 Територіальним сервісним центром 0541 від 05.01.2023, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у пособництві в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, та у використанні завідомо підробленого документа, кваліфікуються як кримінальні проступки, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Особливості розгляду обвинувальних актів щодо кримінальних проступків у спрощеному провадженні регулюються ст. 381, 382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта в його відсутність.
Прокурор Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , на виконання вимог ч. 1 ст. 302 КПК України, в обвинувальному акті просив про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Підозрюваному ОСОБА_3 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 , роз'яснено положення ст. 302 КПК України, що підтверджується його заявою від 29.06.2023.
Із вищевказаної заяви також вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, за обставин, встановлених під час дізнання та викладених в обвинувальному акті, надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відсутність у судовому засіданні учасників судового провадження зумовлює проведення судового розгляду без фіксування за допомогою технічних засобів за правилами ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує:
- характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень;
- особу ОСОБА_3 , раніше не судимого, не перебуваючого на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, з позитивною характеристикою з місця проживання та посередньою з місця проходження служби;
- наявність обставин, які пом'якшують покарання, - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних проступків;
- відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та остаточно призначити покарання обвинуваченому за правилами ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
На думку суду, призначене обвинуваченому покарання відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вимогам ч. 2 ст. 65 КК України, рекомендаціям, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені ст. 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати у розмірі 1195 грн., пов'язані з проведенням судової технічної експертизи документів.
Речовими доказами слід розпорядитися у відповідності до ст. 100 КПК України
В ході досудового розслідування запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався, цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. 100, 368, 370, 374, 381-382, 394, 395 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) грн.;
- за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) грн.
Речові докази:
- посвідчення водія серії НОМЕР_1 - знищити;
- DVD-R диск з відеозаписом виявлення у ОСОБА_3 28.04.2023 підробленого посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , який зберігається у матеріалах кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12023275470000033 від 28.04.2023, - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 1195 (однієї тисячі ста дев'яносто п'яти) грн.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному КПК України.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Копії вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження - прокурору, засудженому ОСОБА_3 та його захиснику адвокату ОСОБА_6 .
Суддя ОСОБА_1