Справа №174/299/22
Провадження №2-о/173/3/2023
26 червня 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В
За участю: представника заявниці - адвоката Єрохіна О.О.
Представника заінтересованої особи - Скасківа І.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в за правилами окремого провадження в місті Верхньодніпровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вільногірська міська рада, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_10, Верхньодніпровська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу,-
22.07.2022 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, заінтересована особа: Вільногірська міська рада
27.07.2022 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження з викликом учасників розгляду справи на 25.08.2022 року .
25.08.2022 року розгляд справи в судовому засіданні відкладений на 29.09.2022 року.
29.09.2022 року розгляд справи в судовому засіданні відкладений на 26.10.2022 року в зв'язку з неявкою учасників розгляду справи.
26.10.2022 року розгляд справи відкладений на 28.11.2022 року до участі в розгляді справи залучений ІНФОРМАЦІЯ_10 та Міністерство оборони України.
28.11.2022 року справа не розглядалась в зв'язку з технічною неможливості її розгляду в режимі відео конференції. Справа призначена до розгляду на 20.12.2022 року.
20.12.2022 року справа не розглядалась в зв'язку з перерозподілом. Справа призначена до розгляду на 24.01.2023 року.
24.01.2023 року розгляд справи відкладений на 28.02.2023 року в зв'язку з неявкою учасників розгляду справи.
28.02.2023 року розгляд справи відкладений на 15.05.2023 року в зв'язку з неявкою учасників розгляду справи.
15.05.2023 року розгляд справи відкладений на 26.06.2023 року в зв'язку з неявкою учасників розгляду справи
Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки відповідно до 43, 44, 49 ЦПК України.
26.06.2023 року в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Згідно заявлених вимог за уточненою заявою заявниця просить встановити факт її проживання однією сім'єю, як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 2004 року по 25 лютого 2014 року та в період з 29 вересня 2016 року по лютий 2022 року.
В обґрунтування заявлених вимог заявниця посилається на наступне: з 2004 року вона стала проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час спільного проживання у них народились діти: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В зв'язку з тим, що вони не реєстрували шлюб у свідоцтвах про народження їхніх дітей інформація про батька була записана зі слів матері відповідно до положень ст. 135 СК України.
26 лютого 2014 року шлюб між нею і ОСОБА_3 , був зареєстрований Дмитрівською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, про що зроблений запис за № 1 та видане свідоцтво про шлюб.
Під час зареєстрованого шлюбу в них народився син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Потім під час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у них народився спільний син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 року у справі № 173/1445/16-ц шлюб між ними був розірваний.
Проте весь період з 2004 року та після розірвання шлюбу вона проживала однією сім'єю із ОСОБА_3 , по 24 лютого 2022 року, коли його забрали до Збройних Сил України.
20 квітня 2022 року її повідомили про загибель ОСОБА_3 . Причина смерті вибухова травма.
25 квітня 2022 року її родина, вона та їхні діти поховали ОСОБА_3 .
З померлим вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , а потім за адресою: АДРЕСА_2 . Вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, були пов'язані виконанням взаємних прав та обов'язків та спільним побутом, тобто між ними склались установлені відносини, що притаманні подружжю, що й стало підставою звернення до суду.
В судовому засіданні представник заявниці заявлені вимоги підтримав давши пояснення, фактично установлені матеріалами справи.
Заінтересована особа, представник Вільногірської міської ради, в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно якої визнає всі факти, вказані в заяві ОСОБА_1 , та просить задовольнити заявлені вимоги повністю.
Представник заінтересованої особи, ІНФОРМАЦІЯ_10 в судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог не заперечував.
Представник заінтересованої особи, Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, на зв'язок в режимі відео конференції не вийшов. Раніше подавав заву про залишення заяви без розгляду, але без обґрунтування підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову (заяви) є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом (заяви), права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених чи невизнаних прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, заслухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, з'ясувавши зміст заявленої вимоги, вивчивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України визначений перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України - Суд розглядає справи про встановлення факту: проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
Як передбачено п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року № 5 з наступними змінами.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно із законом факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не встановлено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений документ який посвідчує факт, що має юридичне значення.
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 помер гр. (загинув) ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та довідкою про причини смерті.
За доводами заявниці остання, починаючи з 2004 року стала проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час спільного проживання у заявниці та ОСОБА_3 , народились діти: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей.
В зв'язку з тим, що вони не реєстрували шлюб у свідоцтвах про народження їхніх дітей інформація про батька була записана зі слів матері відповідно до положень ст. 135 СК України, що підтверджується копіями актових записів про народження дітей.
26 лютого 2014 року між заявницею і ОСОБА_3 , був зареєстрований шлюб Дмитрівською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, про що зроблений запис за № 1 та видане свідоцтво про шлюб.
Під час зареєстрованого шлюбу у заявниці та ОСОБА_3 , народився син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Потім під час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у них народився спільний син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 року у справі № 173/1445/16-ц шлюб між заявницею та ОСОБА_3 , був розірваний, що підтверджується копією рішення суду.
Заявниця стверджує, що весь період з 2004 року та після розірвання шлюбу вона проживала однією сім'єю із ОСОБА_3 , по 24 лютого 2022 року, коли його забрали до Збройних Сил України.
Відповідно до ч.1. 2 ст. 25 СК України - Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 СК України -Шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Факт проживання заявниці і ОСОБА_3 , однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу підтверджується актом депутата Вільногірської міської ради № 13 від 21 червня 2022 року встановлено, що заявниця проживала разом із ОСОБА_3 , як чоловік і жінка за адресою: АДРЕСА_2 з листопада 2014 року і до моменту 20.02.2022 року, вели спільне господарство, мали спільні витрати, були зареєстровані та фактично проживали за вказаною адресою, що підтверджується поясненнями сусідів.
Також факт спільного проживання заявниці і ОСОБА_3 , з 2004 року підтверджується тим, що у заявниці і ОСОБА_3 ,. до реєстрації шлюбу народилось четверо дітей, перша донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.1, 2, 4 ст. 3 СК України - Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до п. 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 до членів сім'ї належать оосби, я кі постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних обов'язках. обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Виходячи з вищевикладеного, суд у відповідності з обраним заявником способом захисту прав, та враховуючи, що ні заявниця , ні ОСОБА_3 , не перебували в іншому зареєстрованому шлюбі, вважає за можливе задовольнити вимоги в частині встановлення факту спільного проживання, як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу в періоди з 2004 року по 25 лютого 2014 року та з 29.09.2016 року по лютий 2022 року , оскільки вони проживали разом, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом та взаємними правами і обов'язками.
Встановлення факту спільного проживання потрібно заявниці для оформлення спадщини та отримання соціальних виплат, тобто має наслідком виникнення, зміну та припинення правовідносин .
Відповідно до п. 7 ст. 294 ЦПК України понесені заявником судові витрати по сплаті судового збору в сумі 496.20 грн., заявниці не відшкодовуються та покладаються на заявницю.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293-294, 315-316 ЦПК України, суд,-
Вимоги за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вільногірська міська рада, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_10, Верхньодніпровська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_8 в період з 2004 року по 25 лютого 2014 року та з 29.09.2016 року по лютий 2022 року.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 496.20 грн. покласти на заявницю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду
Повний текст рішення виготовлений 06.07.2023 року.
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 07.07.2023 року
Дата набрання законної сили: 08.08.2023 року