Справа № 756/10475/20
Провадження № 4-с/756/65/23
22 червня 2023 року місто Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Косянчук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою стягувача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання неправомірними дій державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іващенка Юрія Миколайовича та зобов'язання вчинити певні дії, боржник: ОСОБА_1 ,
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іващенка Юрія Миколайовича та зобов'язання вчинити певні дії, боржник: ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявленої скарги заявник посилається на те, що 11.09.2020 Оболонським районним судом м. Києва було задоволено заяву ПрАТ «Київводоканал» до ОСОБА_1 та 20.01.2021 видано судовий наказ № 756/10475/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Київводоканал» заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, 3% річних, інфляційних витрат та судового збору. У зв'язку із невиконанням боржником судового рішення в добровільному порядку ПрАТ «Київводоканал» 23.03.2021 звернулось до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) із заявою про примусове виконання рішення. 13.04.2021 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу Оболонського районного суду м.Києва від 20.01.2021 № 756/10475/20. 12.04.2023 ПрАТ «Київводоканал» звернулось до державного виконавця із заявою про встановлення правонаступників після смерті ОСОБА_1 в межах ВП НОМЕР_1, враховуючи наявність боргу і невиконаного судового рішення, але незважаючи на це 01.05.2023 державним виконавцем Іващенком Ю.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_1 . Скаржник вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження, підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не встановлено коло спадкоємців після смерті боржника, які є потенційними правонаступниками в межах ВП НОМЕР_1, враховуючи наявність боргу і невиконаного судового рішення у справі № 756/10475/20, а отже вказане призводить до порушення норм законодавства. Зазначене свідчить про те, що державним виконавцем органу ДВС при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження не вжито всіх належних заходів з примусового виконання рішення суду, передбачених законом, та прийнято незаконне рішення про закінчення виконавчого провадження, а відтак вимушений звернутись до суду із зазначеною скаргою.
Представник скаржника ПрАТ «Київводоканал» у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду скарги повідомлявся. При цьому, 22.06.2023 представник заявника подав до суду заяву, в якій просив розглянути скаргу за відсутності представника заявника, вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник суб'єкту оскарження, державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іващенко Ю.М у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду скарги повідомлявся, При цьому, 22.06.2023 подав до суду письмові заперечення на скаргу, у яких проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
У зв'язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали скарги, суд встановив такі обставини.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що 20.01.2021 Оболонським районним судом м. Києва видано судовий наказ у справі № 756/10475/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 4506,42 грн, 3% річних - 95,12 грн, інфляційні витрати 113,27 грн та судовий збір у розмірі 210,20 грн.
13.04.2021 державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Григор Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 щодо примусового виконання вищезазначеного судового наказу № 756/10475/20, виданого 20.01.2021 Оболонським районним судом м. Києва.
12.04.2023 ПрАТ «Київводоканал» звернулось до державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про встановлення правонаступників (спадкоємців) після смерті ОСОБА_1 в межах ВП НОМЕР_1 та звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з ОСОБА_1 на її правонаступників (спадкоємців).
01.05.2023 державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іващенком Ю.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (смерть боржника).
Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Частиною першою ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 статті 13 цього Закону та п. 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016), під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 3 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з абзацом другим п. 1 розділу II вказаної Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч.5 ст. 15 цього Закону.
У свою чергу, ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У силу п.п. 12, 13 розділу II зазначеної Інструкції у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувану чи до суду.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Як уже зазначалося, згідно з п. 3 ч.1, ч.2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.
Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов'язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.
Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до п. З ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з'ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
Таким чином, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов'язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
У зазначеній справі правовідносини щодо стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг передбачають правонаступництво.
Матеріали справи не містять доказів того, що державним виконавцем вживалися будь-які заходи з метою встановлення правонаступників боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи зазначене вище, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, державним виконавцем незважаючи на ймовірну наявність правонаступника боржника, не вчинено дій щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну померлого боржника, як сторони виконавчого провадження, її спадкоємцями, у зв'язку з чим дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є неправомірними, а постанова є такою, що підлягає скасуванню.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, а відтак до задоволення вимог скарги.
Керуючись статтями 4, 5, 76-81, 258-260, 354, 450-451 ЦПК України, суд
Скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання неправомірними дій державного виконавця - задовольнити.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іващенка Ю.М. з винесення постанови від 01.05.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.
Скасувати постанову від 01.05.2023 про закінчення виконавчого провадження, винесену державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іващенком Ю.М. у межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.
Зобов'язати державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іващенка Ю.М. відновити виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу Оболонського районного суду м.Києва, виданого 20.01.2021 у справі № 756/10475/20.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Ткач