07 липня 2023 року м. Житомир справа № 240/13223/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області у зарахуванні спеціального стажу та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оформлену листом від 28.03.2023 № 10919-8718/П-02/8-0500/23;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 06.03.1985 по 23.09.1986, з 09.10.1987 по 31.05.2004 та з 01.12.2006 по 16.09.2019 на посадах бібліотекаря та завідуючої бібліотекою, що дає право на призначення грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, у відповідності до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно не зарахував до спеціального стажу позивача періоди її роботи у закладах та установах освіти, і як наслідок не виплатив грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій.
Ухвалою від 17.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що у позивача відсутній спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"; для обчислення страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, заявником надаються документи, зокрема про періоди перебування у відпустках, без збереження заробітної плати до 01.01.2004; Переліком № 909 передбачено завідувачів та бібліотекарів бібліотек, як закладів освіти (із статусом юридичної особи); бібліотека не є закладом освіти, а тому у позивача відсутній необхідний страховий стаж (30 років).
Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, то воно задоволенню не підлягає, як необґрунтоване, оскільки предметом розгляду у справі є відмова відповідача у виплаті грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, оформлена листом від 28.03.2023 № 10919-8718/П-02/8-0500/23, з підстав відсутності у позивача необхідного для її виплати страхового стажу, а з позовом звернулися до суду 15.05.2023, тобто у строк, визначений ст.122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
10.02.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, що передбачена п.7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, оскільки на момент звернення таку не отримувала.
На вказане звернення відповідач листом від 28.03.2023 № 10919-8718/П-02/8-0600/23 відповідач відмовив позивачу у виплаті вищевказаної грошової допомоги, вказавши, що для обчислення страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, заявником надаються документи, зокрема про періоди перебування у відпустках, без збереження заробітної плати до 01.01.2004; Переліком № 909 передбачено завідувачів та бібліотекарів бібліотек, як закладів освіти (із статусом юридичної особи); бібліотека не є закладом освіти; у позивача відсутній необхідний страховий стаж (30 років).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржила його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Враховуючи підстави, з яких відповідач не виплачує позивачу грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV для правильного вирішення справи суду необхідно встановити, чи є у позивача страховий стаж, який дає право на отримання вказаної допомоги.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).
Пунктом 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення; Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України від 23.11.2011 N 1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.
Вказаним порядком не передбачено, що для отримання зазначеної допомоги, заявником надаються документи, зокрема про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати до 01.01.2004.
Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України від 04.11.1993 N 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, в якому зазначені посади "завідуючі, бібліотекарі" в установах, закладах "Бібліотеки".
Вказаним переліком не передбачено, що бібліотека обов'язкова повинна бути юридичною особою.
В ст. 1 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" зазначено, що бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, відповідачем з 17.09.2019 позивачу, яка до цього не отримувала будь-яку пенсію, призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.09.1977, встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював на таких посадах, зокрема:
- з 06.03.1985 по 23.09.1986 - бібліотекарем дитячої бібліотеки м. Сторожинець;
- з 09.10.1987 по 04.10.2002 - завідуючою бібліотеки в Військовій частині НОМЕР_2 (з 19.01.1991 - військова частина НОМЕР_3 );
- з 04.10.2004 по 31.05.2004 - завідуючою бібліотеки в Військовій частині НОМЕР_4 ;
- з 01.12.2006 по 31.01.2023 бібліотекарем Новоград-Волинської центральної бібліотеки,
тобто страховий стаж позивача станом на 16.09.2019 на посадах "завідуючі, бібліотекарі" в установах, закладах "Бібліотеки" складав понад 30 років.
Таким чином позивач мав право при призначенні пенсії за віком на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.
Отже невиплата відповідачем грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, позивачу з підстав того , що у нього немає відповідного страхового стажу, суперечить законодавству і встановленим обставинам справи.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що відмова відповідача, оформлена листом від 28.03.2023 № 10919-8718/П-02/8-0600/23, у виплаті позивачу грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV є протиправною, а тому для захисту прав і інтересів позивача, відповідача належить зобов'язати виплатити позивачу зазначену допомогу.
Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 1073,60 грн. з рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003, код 13559341) задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області, оформлену листом від 28.03.2023 № 10919-8718/П-02/8-0600/23, у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 1073,60 грн. з рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк