30 червня 2023 року Справа № 160/14315/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Дніпропетровській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 23, м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код юридичної особи 34775616) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
26.06.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області, яка полягає у відмові виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки станом на 01.03.2018 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 по посаді «Головний спеціаліст» Управління Держспецзв'язку у Дніпропетровській області, що враховуються для перерахунку пенсій з 01.01.2018 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії на підставі статей 8, 10, 43, 51 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», п. 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1774 -VIII та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017), постанови КМУ від 22.12.1995 року №1037 «Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі», постанови КМУ від 15.06.1994 №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», наказів Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 28.02.2018 №119 «Про встановлення посадових окладів військовослужбовцям Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України», від 02.01.2018 року №1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на 2018 рік», правових висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 та від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18, постанов Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №440/4978/19, від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 25.02.2021 у справі №580/3469/19 (щодо застосування принципу «in dubio pro tribulario» пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумачення норми права), визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто, на 01.01.2018) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 (в редакції від 30.08.2017) для перерахунку пенсії з 01.01.2018;
- зобов'язати Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області підготувати, оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а також видати ОСОБА_1 особисто шляхом направлення на її поштову адресу листом з повідомленням про вручення, оновленої довідки станом на 01.03.2018 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 по посаді «Головний спеціаліст» Управління Держспецзв'язку у Дніпропетровській області, що враховуються для перерахунку пенсій з 01.01.2018 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії на підставі статей 8, 10, 43, 51 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262 - ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», п. 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1774-VIII та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017), постанови КМУ від 22.12.1995 №1037 «Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі», постанови КМУ від 15.06.1994 №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», наказів Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 28.02.2018 №119 «Про встановлення посадових окладів військовослужбовцям Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України», від 02.01.2018 №1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на 2018 рік», правових висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 та від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18, постанов Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №440/4978/19, від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 25.02.2021 у справі №580/3469/19 (щодо застосування принципу «in dubio pro tribulario» пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумачення норми права), визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року (в редакції від 30.08.2017) для перерахунку пенсії з 01.01.2018.
Разом зтим, у позовній заяві позивач просить встановити судовий контроль щодо виконання рішення, прийнятого за результатами розгляду цієї справи.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, і підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У практиці Верховного Суду, а саме у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне: “...для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року”.
Позивач у позовній заяві просить зобов'язати відповідача оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018, проте, до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся лише 25.06.2023 через систему "Електронний суд".
Крім того, слід зазначити, що позивач з проханням оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2018 для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.03.2018, звернувся до відповідача із заявою від 05.05.2023.
Отримання позивачем листа відповідача від 24.05.2023 №30/02-790 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Суд звертає увагу на те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Отже, враховуючи зазначені правові позиції Верховного Суду, право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, порушено, як вважає останній, у зв'язку з протиправними діями відповідача щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018.
При цьому, при поданні позовної заяви не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків, про що суд повідомляє позивача.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Дніпропетровській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 23, м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код юридичної особи 34775616) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Позивач має усунути недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого строку.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова