Справа №: 398/3335/23
провадження №: 1-кс/398/827/23
Іменем України
"08" липня 2023 р. м. Олександрія
Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене прокурором, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121060001164 від 04.07.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
08.07.2023 року до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 03.07.2023 року близько 12 години 55 хвилин, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в кімнаті квартири АДРЕСА_3 , маючи прямий умисел на умисне спричинення тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_7 через нанесення їй численних тілесних ушкоджень, в ході конфлікту з останньою, що виник на ґрунті раніше виниклих неприязних особистих відносин викликаних сімейними незлагодами, почав наносити хаотичні удари кулаками обох рук по голові і верхній частині тулубу ОСОБА_7 , у якої на руках в момент нанесення тілесних ушкоджень перебував її малолітній син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, ОСОБА_5 усвідомлював і свідомо припускав, що може заподіяти тяжку шкоду здоров'ю малолітньому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в силу свого віку перебував у матері на руках, в той час як ОСОБА_7 отримувала численні тілесні ушкодження від ОСОБА_5 і не могла завадити спричиненню тілесних ушкоджень її малолітньому сину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що усвідомлював ОСОБА_5 , який спричиняючи удари по обличчю і тулубу ОСОБА_7 , наніс також декількох хаотичних ударів по голові малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 та завданих хаотичних ударів у малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утворились тілесні ушкодження у вигляді: важкої закритої черепно-мозкової травми, множинних переломів кісток зводу черепа, забою головного мозку важкого ступеня, субарахноїдального крововиливу, набряку головного мозку, судомного синдрому, множинних підшкірних гематом волосяної частини голови та обличчя, що відповідно довідки старшого судового медичного експерта КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 06.07.2023, кваліфікуються, як тілесні ушкодження тяжкого ступеню та є небезпечним для життя у момент спричинення.
За даним фактом слідчим відділенням Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області 04.07.2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121060001164 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
07.07.2023 року о 20 годині 30 хвилині ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
У клопотанні слідчий вказує на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам у подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, на думку слідчого, не зможе запобігти цим ризикам.
До судового засідання, на виконання вимог ч.2 ст.184 КПК України, підозрюваному та його захиснику надані копія клопотання про застосування запобіжного заходу та копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, що підтверджується відповідними розписками.
В судовому засіданні слідчий підтримала заявлене клопотання посилаючись на обставини викладені вньому. Вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просила застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими ст.177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти обставин, які відбувалися 03.07.2023 року, але не в рамках висунутої підозри. Пояснив, що дійсно наносив удари ОСОБА_7 , але заперечує спричинення тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_9 . Просить у задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризики вказані в клопотанні слідчого нічим не підтверджені.
Захисник заперечує проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . Зазначив про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які посилається слідчий та прокурор в клопотанні, адже ОСОБА_5 не має намірів переховуватися від слідства та суду, про що свідчить той факт, що після скоєння кримінального правопорушення він завжди з'являється на виклики слідчого та слідчого судді. Ризик незаконного впливу на свідків також відсутній, оскільки на даний час свідки допитані. ОСОБА_5 заперечує передання погроз потерпілій через третіх осіб, про які вказала свідок ОСОБА_10 . Його підзахисний має постійне місце проживання та реєстрації, міцні соціальні звязки. Неофіційно працює, утримує себе та двох дружин з дітьми. Вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 .
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши зміст клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчий суддя дійшов до наступного висновку
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За положеннями статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Європейський суд з прав людини у рішення від 21.04.2011 року по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» у пункті 175 вказав, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
04.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 12023121060001164 щодо скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
07.07.2023 року о 20 годині 30 хвилині ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Зібрані в ході досудового розслідування докази:
- протокол огляду місця події від 04.07.2023 зафіксовано місце вчинення злочину;
- відеоматеріали з нагрудних бодікамер працівників Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області підтверджуються першочергові пояснення учасників події та стан в якому перебувала дитина відразу після скоєння злочину, а також зафіксовано агресивну поведінку ОСОБА_5 відносно своєї співмешканки, яка тримала в той час на руках малолітнього ОСОБА_8 ;
- протоколи допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , а також протоколи слідчих експериментів за їх участю, підтверджують обставини вчинення злочину ОСОБА_5 ;
- довідка, видана КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградськоїобласної ради», якою підтверджуються тілесні ушкодження наявні у малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: важка закрита черепно-мозкова травма, множинні переломи кісток зводу черепа, забій головного мозку важкого ступеня, субарахноїдальний крововилив, набряк головного мозку, судомний синдром, множинні підшкірні гематоми волосяної частини голови та обличчя;
- довідка старшого судового медичного експерта КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи», якою підтверджується ступінь тяжкості отриманих ОСОБА_8 тілесних ушкоджень;
-повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 07.07.2023 року;
свідчать про наявність в діях ОСОБА_5 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Крім того, існування ризику переховування від органів досудового слідства та суду додатково підвищується у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. На теперішній час в Україні продовжено дію воєнного стану. Підозрюваний ОСОБА_5 має реальну можливість покинути місце проживання та виїхати за межі Олександрійського району Кіровоградської області, з метою переховування від органів досудового розслідування/суду, що унеможливить в подальшому проведення досудового розслідування/судовий розгляд цього кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного із спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, інші відомості про особу підозрюваного, який має місце реєстрації та постійне місце мешкання, за яким характеризується негативно, не має стійких соціальних зв'язків, оскільки з дружиною та донькою не мешкає близько трьох років, а батьки попросили його зі співмешканкою ОСОБА_7 переїхати на винаймане житло, через їхню антисоціальну поведінку, офіційно не працевлаштований, утримує себе за рахунок тимчасових підробітків, враховуючи підвищену вірогідність існування ризиків переховування від слідства і суду, та можливість незаконного впливу на потерпілих, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки матеріалами справи та поясненнями підозрюваного підтверджується неодноразове застосування фізичного насильства до ОСОБА_7 , слідчий суддя приходить до висновку про недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя розмір застави не визначає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193-197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, погодженого прокурором, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121060001164 від 04.07.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання, тобто з 15 години 52 хвилин 08 липня 2023 року до 15 години 52 хвилин 05 вересня 2023 року включно.
Строк дії ухвали до 15 години 52 хвилин 05 вересня 2023 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1