27 червня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/509/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.
розглянув матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", вул. Сербська,1, м. Львів, 79008
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про: стягнення 114 165,82грн за Кредитним договором №1041/В/2021 від 22.11.2021, з яких: 94 444,44грн - заборгованість по основному боргу та 19 721, 38грн - заборгованості по відсотках.
Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
Ухвалою суду від 21.10.2022 позовну заяву №1435/0-05 від 12.10.2022 залишено без руху, а ухвалою від 14.11.2022 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.12.2022, сторони повідомлені про дату і час судового розгляду ухвалою суду.
Ухвалами суду від 13.12.2022, 17.01.2023 та 07.02.2023, відкладено підготовче засідання відповідно на 17.01.2023, 07.02.2023 та 24.02.2023 позивач повідомлений про дату і час судового засідання, а відповідач ухвали суду не отримав (згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення така не вручена під час доставки по причині "адресат відсутній за вказаною адресою").
Ухвалою суду від 24.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.03.2023, позивач повідомлений про дату і час судового засідання, а відповідач ухвали суду не отримав (відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення така не вручена під час доставки по причині "адресат відсутній за вказаною адресою").
Ухвалами суду від 21.03.2023, 14.04.2023 та 09.05.2023, враховуючи не отримання відповідачем ухвал суду, припинення ОСОБА_1 07.07.2022 року підприємницької діяльності (дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), для надання можливості сторонам подати заяви по суті, необхідність витребування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 , в порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України, відкладено розгляд справи відповідно до 14.04.2023, 09.05.2023 та 02.06.2023, позивач повідомлений про дату і час судових засідань, а відповідач ухвал суду не отримав (згідно з відстеженням на офіційному сайті "Укрпошта" такі не вручені під час доставки по причині "адресат відсутній за вказаною адресою").
Міський голова Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області (Гладун С.) надав відповідь №597/03-14 від 18.05.2023 (вх. №4649 від 30.05.2023) на запит суду щодо місця реєстрації проживання ОСОБА_1 , в якому зазначив, що на підставі інформації, яка знаходиться в користуванні органу місцевого самоврядування такий зареєстрований, але не проживає за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки на даний час перебуває за кордоном.
Ухвалою суду від 02.06.2023, враховуючи не отримання відповідачем ухвал суду, отриману інформацію щодо його фактичного місця перебування, відкладено розгляд справи на 27.06.2023, з повідомленням сторін про дату і час судового засідання ухвалою суду та шляхом опублікування на офіційному сайті Господарського суду Тернопільської області оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження якої невідоме, а саме ОСОБА_1 , позивач повідомлений про дату і час судового засідання, а відповідач ухвали суду не отримав (відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення така не вручена під час доставки по причині "адресат відсутній за вказаною адресою").
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором №1041/В/2021 від 22.11.2021 щодо погашення отриманого кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість по основному боргу за Кредитним договором 94 444,44грн - заборгованість та заборгованість по відсотках 19 721, 38грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Представник позивача (Вертас М.М.) у прохальній частині позовної заяви №1435/0-05 від 12.10.2022 висловилась щодо розгляду справи за відсутності представника за наявними матеріалами справи.
Відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав. Ухвала суду від 14.11.2022 відповідачем отримана 24.11.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення, а ухвали суду від 13.12.2022, 17.01.2023 та 07.02.2023, 24.02.2023, 21.03.2023, 14.04.2023, 09.05.2023 та 02.06.2023 направлені судовою повісткою на адресу ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та підтверджена головою Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області, повернулися без вручення по причині "адресат відсутній за вказаною адресою". Судом здійснено спроби передачі телефонограми за номером телефону, який зазначений у позовній заяві в якості засобу зв'язку з відповідачем проте оператор повідомив, що “абонент знаходиться поза зоною досяжності”.
Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б та від 19.09.2022 у справі №916/939/15-г).
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023 та 254/2023 від 01.05.2023), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.
Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.
Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив:
- між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» (далі - Банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, 07.07.2022 внесено запис про припинення підприємницької діяльності, при цьому враховуючи, що правовідносини сторін як таких, виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу ФОП не припинилися, спір належить до господарської юрисдикції ( аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18) (далі - Позичальник) укладено 22.11.2021 Кредитний договір №1041/В/2021 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:
- Банк зобов'язується надати у власність Позичальникові грошові кошти (далі - Кредит) у розмірі та на умовах обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним ( п. 1 Кредитного договору);
- Банк видає Позичальнику Кредит, а Позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта Кредиту: 100 000,00грн; призначення Кредиту: поповнення обігових коштів; процентна ставка: з 22.11.2021 по 20.01.2022 - 0,01%, з 21.01.2022 - 29,90%; дата повернення Кредиту: 21.11.2024; порядок видачі Кредиту: безготівково на поточний рахунок Позичальника; графік повернення Кредиту: згідно графіка погашення (2.1 Кредитного договору);
- Банк має право відмовити у виплаті Позичальнику Кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту зокрема у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених Договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань за Договором ( п. 2.7 Кредитного договору);
- Позичальник зобов'язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені Договором та/або Додатками до нього. Повернення Кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесення готівки в касу Банку ( п. 4.1, п. 4.2 Кредитного договору);
- Банк у випадках, передбачених п. 2.7 Договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Договором, про що письмово повідомляє Позичальника, який зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Договором ( пп. 4.8, 4.9 Кредитного договору);
- договір набуває чинності з дня підписання його обома Сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (п.10.1 Кредитного договору);
- будь-яке повідомлення, що надсилається згідно з Договором, повинно подаватися у письмовій формі із дотриманням відповідних процедур при доставці особисто, поштою, телексом чи факсом на адресу відповідної сторони, що зазначені в Договорі, або іншу адресу, про яку відповідна сторона письмово повідомить іншу. Адреса позичальника зазначена у цьому Договорі, вважається належною для листування, якщо Позичальником письмово не повідомлено про інше ( п.12.1 Кредитного договору).
Відповідно до Додатку 1 до Кредитного договору, Позичальник сплачує кредит до останнього числа місяця починаючи 31.12.2021 до 21.11.2024 рівними платежами основної суми кредиту в розмірі 2 777,78грн та проценти за користування кредитом, згідно графіку.
Банк на виконання умов Кредитного договору надав Позичальнику кредит в сумі 100 000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №763097 від 22.11.2021.
Відповідач допустив прострочення платежів згідно графіку, що підтверджується виписками по рахунку позичальника на яких обліковується тіло кредиту та відсотки за користування кредитом, а саме останній платіж здійснено 01.02.2022.
Банк, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку по поверненню кредитних коштів, звернувся 07.09.2022 з вимогою до Позичальника №750/0-05 від 06.09.2022 про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, у сумі 111 420,38грн, з яких: 83 333,32грн - строкова заборгованість, 11 111,12 - прострочена заборгованість, 9 648,28грн - прострочена заборгованість за процентами, 7 327,66грн строкові проценти, протягом десяти робочих днів з моменту отримання вимоги. На підтвердження доказів направлення відповідачу вимоги за адресою, яка зазначена у договорі та відповідає даним витягу з ЄДР (вул. Сагайдачного, буд. 14, м. Хоростків, Тернопільської обл., 48241), позивачем надано опис вкладення у цінний лист та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, кореспонденція повернута 26.09.2022 на адресу Банку по причині “за закінченням терміну зберігання”, що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошта.
Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та виконання, що стало підставою для звернення до суду про стягнення з відповідача 94 444,44грн - заборгованість за кредитом та 19 721, 38грн - заборгованості по відсотках.
Суд, на підставі ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
При цьому, суд виходив із наступного:
- порядок укладення, зміни, розірвання та виконання кредитного договору регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі ГК - України), Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативними актами, прийнятими Національним банком України, який є особливим центральним органом державного управління (ст. 2 Закону України "Про Національний банк України") та видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Відповідно до ст. 47, 49, ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, при цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).
Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, у якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України, ст. 1055 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
До відносин за кредитним договором відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).
Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 ГК України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема, за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018р. у справі №310/11534/13-ц, положення абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення усієї суми кредиту згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняються, оскільки кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, оскільки звернення з позовом про стягнення повної суми кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріалами справи підтверджено:
- отримання відповідачем кредиту по Кредитному договору 1041/В/2021 від 21.11.2021 на суму 100 000,00грн підтверджено меморіальним ордером №763097 від 22.11.2021 та виписками по рахунках;
- згідно умов Кредитного договору кінцевий термін (строк) кредитування Позичальника встановлений до 24.11.2024;
- АТ Акціонерно-комерційний банк "Львів", відповідно до п. 2.7 Кредитного договору, направив 07.09.2022 Позичальнику вимогу про дострокове погашення Кредиту протягом 10 робочих днів з дати отримання вимоги та у такий спосіб встановив кінцевий термін для його погашення до 10.10.2022 (26.09.2022 (дата проставлення відмітки підприємством поштового зв'язку про повернення кореспонденції за закінченням терміну зберігання (п.5 ч.5 ст. 242 ГПК України) + 10 робочих днів).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми боргу та виписок по рахунках станом на дату звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість: 94 444,44грн - по тілу кредиту та 19 721, 38грн заборгованість по відсотках за період з 21.01.2022 по 10.10.2022 (кінцевий термін погашення повної суми боргу), оскільки банк змінив кінцевий термін виконання зобов'язань Позичальником, враховуючи вищезазначені норми законодавства та судову практику, таке нарахування відсотків є правомірним.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми ( ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем, враховуючи що останній був обізнаний про розгляд справи (отримана ухвала від 14.11.2022), але доказів погашення боргу чи поважності причин порушення строків повернення коштів згідно графіка не надав.
Приймаючи до уваги, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність 07.07.2022, однак його зобов'язання під час здійснення підприємницької діяльності як Фізичної особи-підприємця перед позивачем виникли з господарського договору та не припинились із втратою ним статусу суб'єкта господарської діяльності, то позовні вимоги підлягають стягненню з фізичної особи ОСОБА_1 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.01.2020 у справі №909/454/19).
Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку “Львів” (79008, вул. Сербська, 1, м. Львів, ідентифікаційний код 09801546) 94 444 (дев'яносто чотири тисячі чотириста сорок чотири)грн 44коп. - боргу по тілу кредиту, 19 721 (дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять одна) грн 38коп. заборгованість по відсотках та 2 481( дві тисячі чотириста вісімдесят одна)грн 00коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "04" липня 2023 року.
Суддя М.С. Стадник