Ухвала
03 липня 2023 року
м. Київ
справа № 591/4825/21
провадження № 61-8596ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 09 березня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 травня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про заміну стягувача у виконавчому листіу цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2021 року Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») звернулося до суду з вищевказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 07 лютого 2019 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СL-167086, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 92 420,00 грн на строк до 06 лютого 2024 року.
Заочним рішенням Зарічного районного суду міста Суми позов АТ «Кредобанк» задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № СL-167086 від 07 лютого 2019 року в сумі 132 346,55 грн та судовий збір в сумі 2 270,00 грн.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09 березня 2023 року, яка залишена без змін постановою Сумського апеляційного суду від 19 травня 2023 року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (далі ? ТОВ «Росвен Інвест Україна») про заміну стягувача у виконавчому листі задоволено.
Замінено стягувача у виконавчому листі в цивільній справі № 591/4825/21 на виконання заочного рішення Зарічного районного суду міста Суми від 01 жовтня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором № СL-167086 від 07 лютого 2019 року в сумі 132 346,55 грн та судового збору в сумі 2 270,00 грн із АТ «Кредобанк» на його правонаступника -ТОВ «Росвен Інвест Україна».
Задовольняючи заяву суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що подана ТОВ «Росвен Інвест Україна» заява відповідає вимогам закону.
У червні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 09 березня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 травня 2023 року в указаній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову є вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову у даній справі становить 132 346,55 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн).
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 09 березня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 травня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про заміну стягувача у виконавчому листіу цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко