Справа 688/2334/23
№ 3/688/983/23
Постанова
Іменем України
07 липня 2023 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Козачук С.В, розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №961918 від 08.04.2023 року ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 08 квітня 2023 року в потязі №129/130 сполученням Ворохта - Кременчук у вагоні №7 вчинив дрібне хуліганство, порушував громадський порядок, що виражалося у висловлюваннях нецензурною лайкою, образах персоналу Укрзалізниці. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 червня 2023 року справа поверталась для належного оформлення, оскільки в порушення вимог ст. 256 КУпАП викладене в протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення є неконкретним, у ньому не зазначено (не розкрито) суть правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , виходячи із диспозиції ст. 173 КУпАП, не залучено потерпілих.
19 червня 2023 року на адресу суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 , до яких було долучено рапорт поліцейського ВРПП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого сержанта поліції С.Козійчука про те, що перескласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не можливо, оскільки останній на телефонні дзвінки не відповідає.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, своїм процесуальним правом не скористався, заяв про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи у його відсутність не надав, своєї позиції щодо обставин вчинення правопорушення, передбаченго ст. 173 КУпАП, не висловив.
Дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про необхідність закриття провадження в справі з огляду на таке.
За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
За диспозицією ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство трактується, як нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. Особа, яка скоїла дрібне хуліганство, розуміє, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає чи умисно допускає неповагу до суспільства. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №961918 від 08 квітня 2023 року, не визначено потерпілого. В той же час, до матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 07.04.2023 року, статус яких у протоколі не визначено.
Обвинувачення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ст. 173 КУпАП та є неконкретим, не містить часу вчинення правопорушення, не розкрито об'єктивної сторони правопорушення, а саме не зазначено, які саме дії та відносно кого вони вчинені, внаслідок чого було порушено громадський спокій та спокій громадян ОСОБА_1 , в якому місці це відбувалось. Окрім цього в графі «у присутності понятих» вказано «відео», однак жодних відеозаписів до матеріалів справи не долучено.
Матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ст. 173 КУпАП та підпадали б під ознаки дрібного хуліганства.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, приходжу до висновку, що в даному випадку не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому справа відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173, 245, 247, 251, 283, 284, 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: С.В. Козачук