печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4566/23-к
03 травня 2023 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на повідомлення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_4 від 12.08.2021 року про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 (в редакції, яка діяла станом на 16.07.2007), ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 22013100000000080 від 18.02.2013 року, -
ОСОБА_3 (далі - особа, яка подала скаргу, ОСОБА_3 ) звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_4 (далі - прокурор) від 12.08.2021 року про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 (в редакції, яка діяла станом на 16.07.2007), ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 22013100000000080 від 18.02.2013 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що 12.08.2021 року прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 йому вручено повідомлення про підозру, підписане заступником Генерального прокурора ОСОБА_4 , за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.
Разом з тим, ознаки кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_3 , відсутні, повідомлення про підозру є необґрунтованим, матеріали кримінального провадження не містять доказів, на підтвердження підозри, а також, обставини, зазначені в повідомленні, спотворені, оскільки нібито підроблено угоду надавав не ОСОБА_3 , а його процесуальний опонент, та заява про виправлення описки від 10.02.2010 року, на яку посилається прокурор, також підписана не ОСОБА_3 .
Відтак, повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні 17.03.2023 року, в якому було оголошено перерву, особа, яка подала скаргу, ОСОБА_3 підтримав скаргу з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні 17.03.2023 року щодо задоволення скарги заперечував, зазначивши, що повідомлення про підозру є обґрунтованим.
03.05.2023 року на адресу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності, в якій останній вимоги скарги підтримав, просив задовольнити.
03.05.2023 року на адресу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності, в якій останній у задоволенні скарги просив відмовити.
В судове засідання 03.05.2023 року учасники процесу не з'явилися, про день, час, місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки особа, яка подала скаргу, про розгляд скарги повідомлена належним чином, а неявка слідчого не перешкоджає розгляду скарги, враховуючи строк розгляду скарги під час досудового розслідування, встановлений КПК України, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності учасників процесу.
Відповідно до ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування провадження технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000319 від 01.03.2021 року за ч. 4 ст. 190 КК України.
Постановою прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинність Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 29.04.2021 року матеріали кримінального провадження № 12021000000000319 від 01.03.2021 року за ч. 4 ст. 190 КК України об'єднано з матеріалами кримінального провадження № 22013100000000080 від 18.02.2013 року за ч. 5 ст. 191 КК України та присвоєно № 22013100000000080.
В рамках здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні 12.08.2021 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 (в редакції, яка діяла станом на 16.07.2007 р.), ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Так, на підставу для скасування підозри підозрюваний посилається на те, що ознаки кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_3 , відсутні, повідомлення про підозру є необґрунтованим, матеріали кримінального провадження не містять доказів, на підтвердження підозри, а також, обставини, зазначені в повідомленні, спотворені, оскільки нібито підроблено угоду надавав не ОСОБА_3 , а його процесуальний опонент.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, згідно положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Разом з тим, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, та може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Як визначено у ч.ч. 1,2 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтованість підозри, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).
Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру підозрюваний вважає те, що підозра є необґрунтованою, оскільки формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність ознак інкримінованих кримінальних правопорушень, у провадженні взагалі не існує доказів, які б підтверджували твердження повідомлення про підозру, а наявні у провадженні докази прямо спростовують твердження повідомлення про підозру.
За своїм змістом повідомлена 12.08.2021 року ОСОБА_3 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_3 був причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 (в редакції, яка діяла станом на 16.07.2007 р.), ч. 4 ст. 190 КК України.
Окрім того, постановою прокурора Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 28.09.2022 року кримінальне провадження щодо підозрюваного ОСОБА_3 в частині повідомленої підозри за ч. 3 ст. 358 КК України, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, закрито.
За таких обставин, скарга ОСОБА_3 на повідомлення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_4 від 12.08.2021 року про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 (в редакції, яка діяла станом на 16.07.2007), ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 22013100000000080 від 18.02.2013 року, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 7, 22, 107, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на повідомлення Заступника Генерального прокурора ОСОБА_4 від 12.08.2021 року про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 (в редакції, яка діяла станом на 16.07.2007), ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 22013100000000080 від 18.02.2013 року, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1