Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Рішення
Харків
"29" червня 2023 р. № 520/956/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Гончаренко А.В.,
представника позивача - Кобилінської О.К.,
представника відповідача - Коробкової Х.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149,м. Харків,61037)
до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052)
про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому в якому з урахуванням зміни предмету позову, просить суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення 0001415405 від 20.11.2020р., складене Офісом великих платників податків ДПС.
В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення 0001415405 від 20.11.2020р. є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення 0001415405 від 20.11.2020р. є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини дійшов наступних висновків та мотивів.
Судом встановлено, що фахівцями Офісу великих платників податків на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку АТ «Харківобленерго» з питання своєчасності реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, складених на отримувача (покупця) товарів/послуг, у Єдиному реєстрі податкових накладних у періоді січень 2019 року - вересень 2019року.
За результатами було складено акт №59/28-10-54-06-12/00131954 від 04.10.2019 року.
Проведеною перевіркою встановлено, що АТ «Харківобленерго» у періоді січень 2019 року - вересень 2019 року у Єдиному реєстрі податкових накладних несвоєчасно зареєструвало розрахунки коригування до податкових накладних, податок по яких обчислювався за ставкою 20%, складених на отримувача (покупця) - неплатника податку, на
Суму ПДВ 2891054003,93 грн., у тому числі:
у січні 2019 року - 329 367 946,91 грн.;
у лютому 2019 року - 408 386 269,83 грн.;
у березні 2019 року-296 351 450,55 грн.;
у квітні 2019 року - 339 271 482,96 грн.;
у травні 2019 року - 311 687 911,75 грн.;
у червні 2019 року-338 797 298,14 грн.;
у липні 2019 року - 346 798 028,63 грн.;
у серпні 2019 року - 285 216 013,14 грн.;
у вересні 2019 року - 235 177 602,02 грн.
чим порушено абз. 14 п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку з чим до позивача застосовані штрафні санкції на підставі п.120'.1 ст.1201 ПК України в сумі 559 341 231,46 грн.
На підставі зазначеного акту камеральної перевірки було складено податкове повідомлення-рішення №0000215008 від 04.11.2019 року на суму 559 341 231,46 грн.
Позивач висловлював свою незгоду з висновками акту, а також оскаржував рішення в адміністративному порядку. Втім, заперечення і скарга позивача були залишені без задоволення. Зокрема, позивач отримав рішення про результати розгляду скарги № 1962/6/99-00-08-05-05-06 від 16.01.2020р., яким рішення залишене без змін, а скарга без задоволення.
Суд зазначає, що підставою вище вказаних висновків є твердження відповідача, що АТ «Харківобленерго» були порушені строків реєстрації розрахунків коригувань здійснено. Крім цього спірні податкові накладні та розрахунки коригувань складаються у разі здійснення відповідних операцій в бухгалтерському обліку, за якими у платника податку або виникають податкові зобов'язання або податкові зобов'язання коригуються. В свою чергу, розрахунки коригувань, вказані в акті, були складені на операції з постачання товарів/послуг оскільки аналізуючи інформацію, зазначену у зареєстрованих розрахунках коригування встановлено, що підприємство здійснювало коригування за кодом причини « 102» - зміна кількості.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Так, правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі: дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами (п. 12 Порядку № 1246).
Згідно п.п. 13, 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).
Щодо посилання позивача на помилковість виписування розрахунків коригування що є підставою для звільнення від відповідальності у вигляді штрафу за пунктом 1201.1 ПК України, колегія суддів зазначає, що абз. 2 п. 192.1. cт. 192 ПК України визначає, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
В свою чергу, п. 24 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 р. № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307) визначено, особливості складання розрахунків коригування до зайво виписаних податкових накладних, операція за якими не відбулась.
Так, у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок (ки) коригування до податкової (их) накладної (их), зайво складеної (их) на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна: у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі “Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин” зазначається тип причини “ 20”, при цьому позначка “х” не проставляється.
Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).
Відповідно до Довідника умовних кодів причин коригування, який офіційної опублікований на сайті ДПС України, судом встановлено, що код причини коригування “ 301” - це виправлення помилки (п. 24 Порядку № 1307) - зазначається у випадку складання розрахунку коригування з типом причини “ 20” до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна.
Разом з тим, зі змісту акту перевірки вбачається що підприємство позивача самостійно визначало код причини коригування, які відповідно до Довідника умовних кодів причин коригування є: “ 101” - зміна ціни; “ 102” - зміна кількості; “ 104”- зміна номенклатури, що в свою чергу узгоджується із абз. 2 п. 192.1 ст. 192 ПК України.
Суд погоджується з висновками відповідача викладеними в акті перевірки №59/28-10-54-06-12/00131954 від 04.10.2019 року, що при складанні ПН/РК в ЄРПН потрібно здійснити ряд операцій які визначені Порядком № 1307, зокрема: 1) вказати дату та номер податкової накладної до якої вносяться зміни; 2) вказати виправлені дані, реквізити; 3) накласти електронний цифровий підпис (п. 20 Порядку № 1307).
Вказані обставини спростовують доводи позивача про те, що розрахунки коригування з від'ємним значенням зареєструвались в автоматичному режимі (самостійно зареєстровані), через збій програмного забезпечення в СЕА ПДВ, оскільки вказані розрахунки складалися із врахуванням п. 20, п. 23 Порядку № 1307 та п. 192.1 ст. 192 ПК України.
Крім того, суд вважає, що підтвердженням того, що реєстрація розрахунків коригування не відбувалась помилково, а з метою збільшення ліміту в СЕА ПДВ, що в свою чергу надавало можливість AT “Харківобленерго” реєструвати податкові накладні у ЄРПН, свідчить витяг з СЕА ПДВ та витяг з ЄРПН.
Відповідно до п. 2001 п. 2001.1, п. 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначено, що: складання розрахунку коригування із показником “-”- збільшують ліміт в СЕА ПДВ; складання розрахунку коригування із показником “+”- зменшують ліміт в СЕА ПДВ.
При цьому, судом встановлено, що на “-” розрахунки коригування реєструвались своєчасно, а на “+” - з пропуском строку.
Тобто, з метою недопущення заниження податкових зобов'язань за результатами складених та зареєстрованих розрахунків коригування на “-” та у подальшому не подання уточнюючих податкових декларацій, підприємство позивача одним днем реєструвало розрахунки коригування і на “+” до однієї податкової накладної.
Так, судом встановлено та зазначена обставина не заперечувалась позивачем, що AT “Харківобленерго” до однієї податкової накладної складалось та реєструвалось 8-10 розрахунків коригувань як на збільшення податкових зобов'язань так і на зменшення.
Таким чином, суд доходить до висновку, що виписані та в подальшому зареєстровані розрахунки коригування не були складені помилково, а фактично складалися для збільшення ліміту в СЕА ПДВ, що давало змогу в подальшому використовувати кошти для реєстрації податкових накладних.
Що стосується доводів позивача про те, що розрахунки коригування, вказані в акті перевірки, не були складені на операції з постачання товарів, послуг, не мали відображення в регістрах бухгалтерського обліку, їх складання не спричинило виникнення податкового зобов'язання або його зменшення, а вони лише були зареєстровані у ЄРПН, то вказане посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки розрахунки коригування, на які посилається AT “Харківобленерго”, були самостійно складені та зареєстровані в ЄРПН з порушенням термінів реєстрації, встановлених законодавством, про що свідчить акт перевірки та розрахунок до нього.
Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Щодо посилання позивача на ту обставину, що складання розрахунків коригувань не підпадає під норми ані ст. 192 ані ст. 201 ПК України, які передбачають складання ПН/РК тільки у разі виникнення будь-якої події: постачання або повернення товару, отримання та повернення коштів тощо. Вказує, що складання та реєстрація у ЄРПН цих розрахунків коригувань не підпадає під жодну норму законодавства, з посиланням на те, що вони можуть бути складені та зареєстровані будь-коли або ніколи, а тому немає у законодавстві і строків для реєстрації у ЄРПН таких розрахунків коригування.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (в редакції ПК України, що діє з 01.01.2017 р).
Відповідальність платника передбачена статтею 1201 ПК України.
Також суд зазначає, що за висновками акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення, що несвоєчасно зареєстровані розрахунки коригування у ЄРПН складались, у зв'язку із зміною кількості поставленої електричної енергії. У графі 2.1 розрахунків коригування підприємство позивача самостійно визначало код причини коригування “ 101”, “ 102”, “ 104”. Під час проведення камеральної перевірки було використано інформацію виключно із баз даних Державної фіскальної служби України, а саме АІС “Податковий блок”, Єдиний реєстр податкових накладних.
На спростування висновків податкового органу позивач не обґрунтував причин складання та реєстрації розрахунків коригування до податкової накладної в ЄРПН таких розрахунків коригування, як на “+” так і на “-” з зазначенням підстав коригування “ 101”, “ 102”, “ 104”.
Що стосується посилань позивача на зміст п. 1201.1 ст. 1201 ПК України, суд зазначає, що штрафні санкції визначені цією нормою не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних:
що не надаються отримувачу(покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або
що не надаються отримувачу(покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому, ПК України не передбачено жодних виключень щодо застосування норм п. 1201.1 ст. 1201 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН для окремих випадків пов'язаних з таким порушенням, у тому числі у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складеної без факту здійснення господарської операції.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 13.08.2019 р. по справі № 2040/7988/18 за позовом AT “Харківобленерго” до Державної податкової служби України про скасування податкової консультації, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди попередніх інстанції виходили з того, що приписи ст. 1201 ПК України містять множинне трактування прав платників податків, проте не звернули уваги, що у разі виникнення таких сумнівів, суди повинні враховувати текстуальне значення норми права (букву закону), обов'язково з'ясувати дійсну легітимну мету законодавця, яка встановлюється, зокрема, через аналіз пояснювальної записки до проекту закону та інформації про його обговорення під час прийняття в парламенті (стенограми пленарних засідань Верховної Ради України, виступ доповідача по цьому проекту під час його розгляду у першому читанні, висновків профільних комітетів та структурних підрозділів апарату парламенту, що здійснювали експертно-економічний аналіз проекту закону, тощо), а також дослідження генезису розвитку відповідних законодавчих змін, дійсної суті проблеми, що підлягає вирішенню на рівні прийняття закону.
Так, до 1 січня 2017 року штрафні санкції застосовувалися за порушення термінів реєстрації податкових накладних виключно тих, які підлягали наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.
З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 р. № 1797-VІІI “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, яким були внесені зміни, зокрема, і до статті 1201 ПК України. Ця норма зазнала змін, зокрема, щодо сфери своєї дії та з 1 січня 2017 року передбачає, що штрафи не застосовуються виключно щодо “податкової накладної, що не видається одержувачеві (покупцеві), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: звільнених від оподаткування або оподатковуваних за нульовою ставкою”.
Для з'ясування дійсної мети законодавця слід звернутися до Пояснювальної записки до проекту Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України”, зміст якої свідчить, що метою зазначеного законопроекту є покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць. Законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України, якими передбачається в частині податку на додану вартість, зокрема, збільшення терміну реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів) із одночасним встановленням штрафу щодо відсутності такої реєстрації у розмірі 50% від суми ПДВ, а також встановлення штрафу при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в тому числі, складених на адресу неплатникам податку за виключенням певних операцій).
Підсумовуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції зазначив, що висновок органу ДФС є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, оскільки статтею 1201.1 ст. 1201 ПК України винятки із загальних правил сформульовано чітко та виходячи з синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця, можна зробити висновок, що внесені Законом № 1797-VIII зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних:
яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування;
яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов'язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.
Антологічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 808/3250/17 від 07.02.2019 р., у справі № 816/1488/17 від 04.09.2018 р., у справі № 820/2298/18 від 11.12.2018 р.
Суд зазначає, що в спірних правовідносинах судом не встановлено випадків звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду.
На підставі наведених вище обставин суд вважає, що висновки акту перевірки №59/28-10-54-06-12/00131954 від 04.10.2019 року є обґрунтованими, а отже і податкове повідомлення-рішення 0001415405 від 20.11.2020р., складене Офісом великих платників податків ДПС у відповідності до положень чинного законодавства України. .
Щодо інших тверджень позивача, то суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149,м. Харків,61037) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 06 липня 2023 року.
Суддя Спірідонов М.О.