Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
07 липня 2023 р. справа №520/6377/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Бідонька А.В. розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, буд. 3,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по відмові ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) - в призначенні пенсії за віком.
2. Скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії № 204750014395 від 06.12.2023 року, яким ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком - відмовлено.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області врахувати у страховий стаж ОСОБА_1 період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_2 , дата заповнення 13.01.1982 року, яка завірена підприємством ТОВ «Скайспед Україна» та підтверджена даним реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно яких, звільнений з вищезазначеної організації 15.08.2008 року та - період проходження військової служби з 28.10.1979 по 19.11.1981 року - в зв'язку із чим, призначити пенсію за віком. 4. Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з метою призначення пенсії за віком. Однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає дії відповідача протиправними, та звернувся до суду за захистом свої прав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав відзив, відповідно до якого вказав, що до страхового стажу позивача відповідач не врахував періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 , дата заповнення 13.01.1982 року завірену підприємством ТОВ «Скайспед Україна» та згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування заявник звільнений з вищезазначеної організації 15.08.2008 року та період проходження військової служби з 28.10.1979 по 19.11.1981 року оскільки, у військовому квитку, в даті звільнення в запас, міститься виправлення, у зв'язку з чим позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно Закону № 1058.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України а Тернопільській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 30.11.2022 року звернулась до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії.
Рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області № 204750014395 від 06.12.2023 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до змісту рішення Вік заявника - 61 рік 01 місяць. Страховий стаж обчислений згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та диплому, складає 19 років 03 місяці 15 днів. За доданими документами, до страхового стажу не враховано: Копію трудової книжки НОМЕР_3 , дата заповнення 13.01.1982 року завірену підприємством ТОВ «Скайспед Україна» та згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування заявник звільнений з вищезазначеної організації 15.08.2008 року та період проходження військової служби з 28.10.1979 по 19.11.1981 року оскільки, у військовому квитку, в даті звільнення в запас, міститься виправлення. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приписами статті 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).
Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.
Пенсійні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно із п. 1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (пункт 4.1 Порядку № 22-1). Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Щодо неврахування періодів роботи в ТОВ «Скайспед Україна» з 22.02.2008 по 15.08.2008 року, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія трудової книжки НОМЕР_2 , дата заповнення 13.01.1982 року, відповідно до змісту якої 22.02.2008 року позивача прийнято на роботу до ТОВ «Скайспед Україна» на посаду водія. Відомості щодо звільнення відсутні. Приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем вказано, що згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування заявник звільнений з вищезазначеної організації 15.08.2008 року. Суд зазначає, що ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п.4).
Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Судом враховано, відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, правову позицію викладену Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17), від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18). Тобто ведення трудової книжки покладається саме на керівника підприємства, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про призначення пенсії. Тому відсутність у трудовій книжці відомостей позивача про звільнення з ТОВ Скайспед Україна» не може бути підставою для позбавлення права ОСОБА_1 на призначення пенсії за віком.
Більш того, суд наголошує, що інформація про період роботи позивача в ТОВ «Скайспед Україна», а саме з 22.02.2008 по 15.08.2008 міститься в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджено самим відповідачем в оскаржуваному рішенні.
Окрім того, відповідач не ставить під сумнів відомості, які занесені до трудової книжки щодо трудової діяльності позивача. Судом, в свою чергу, також не встановлено будь- яких виправлень або неточностей у записах трудової книжки.
Отже, за таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не враховано періоди роботи позивача в ТОВ «Скайспед Україна» з 22.02.2008 по 15.08.2008 року. Щодо неврахування проходження військової служби з 28.10.1979 по 19.11.1981 року, суд зазначає наступне.
П. 17 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-IV передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.
Згідно ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Як вбачається з копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 позивач призваний на військову службу і направлений у військову частину 28.10.1979 та звільнений (демобілізований) у запас 19.11.1981 на підставі наказу Міністерства оборони СРСР №244 від 28.09.1981.
Також суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року № 346/1454/17 зроблено правовий висновок, що право позивача на зарахування до страхового стажу періоду перебування на військовій службі прямо передбачено нормами частини другої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і не потребує додаткового підтвердження.
Отже, період проходження військової служби позивача з 28.10.1979 по 19.11.1981 підтверджується основним документом, а саме - копією військового квитка.
При цьому, виправлення у даті звільнення в запас позивача, які відображені у військовому квитку, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на зарахування строку проходження військової служби до страхового стажу та призначення йому пенсії за віком. В цьому випадку суд вважає за необхідним зазначити, що окремі неточності в поданих позивачем документах або неповнота відображеної у них інформації не може бути перешкодою для реалізації особою своїх законних прав, в даному випадку - права на призначення пенсії. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі № 638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.
Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Відповідачі не надали жодного доказу на підтвердження того, що при прийнятті оскаржуваного рішення, в частині не врахування до стажу позивача періоду проходження військової служби з 28.10.1979 по 19.11.1981 року діяли обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, добросовісно, тобто з забезпеченням усіх прав особи.
Крім іншого, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії або у зарахуванні відповідного періоду роботи у стаж, що дає право на призначення пенсії за віком.
Отже, за таких підстав, суд приходить до висновку про скасування рішення № 204750014395 від 06.12.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії. Щодо вимоги позивача про Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по відмові ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) - в призначенні пенсії за віком, суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи. В даному випадку щодо відмови у здійсненні перерахунку суб'єктом владних повноважень були вчинені активні дії, а саме прийнято рішення про відмову, а отже дана вимога задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області врахувати у страховий стаж ОСОБА_1 період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_2 , дата заповнення 13.01.1982 року, яка завірена підприємством ТОВ «Скайспед Україна» та підтверджена даним реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно яких, звільнений з вищезазначеної організації 15.08.2008 року та - період проходження військової служби з 28.10.1979 по 19.11.1981 року - в зв'язку із чим, призначити пенсію за віком, суд зазначає наступне. Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача суд виходить із такого. Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 30.11.2022 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову. Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 139 КАС України. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, буд. 3,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії № 204750014395 від 06.12.2023 року про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 30.11.2022 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у розмірі 268,40 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, буд. 3,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ 14035769) витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у розмірі 268,40 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 07.07.2023 року.
Суддя Бідонько А.В.