про повернення позовної заяви
05 липня 2023 року Справа № 480/6015/23
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Опімах Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.09.2022 № 468 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП";
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області по особовому складу від 15.09.2022 № 352 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді дізнавача сектору дізнання Сумського РУП ГУНП в Сумській області;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 21 червня 2023 року вказана позовна заява була залишена без руху, оскільки позивач не надав докази на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, у зв'язку з чим позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви та запропоновано надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду - протягом десяти днів з дня вручення йому копії ухвали.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху 26.06.2023 представник позивача надав суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду, яка за змістом частково дублює заявлене у позовній заяві клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду, та в якій, однак, не зазначив підстави пропуску строку звернення до суду та не надав доказів поважності причин його пропуску.
Вивчивши зміст поданої заяви, зміст позовної заяви та дослідивши додані до неї документи, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу як таку, недоліки якої не усунено, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить суд скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.09.2022 № 468 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП" та наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області по особовому складу від 15.09.2022 № 352 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновити його на посаді дізнавача сектору дізнання Сумського РУП ГУНП в Сумській області та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу. Тобто, позивач був звільнений зі служби наказом від 15.09.2022 № 352 о/с, відповідно, з 15.09.2022 знав про порушення його прав та інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Як на поважну причину пропуску строку звернення до суду позивач вказує, що 15 вересня 2022 року наказом начальника ГУНП в Сумській області № 352 о/с "По особовому складу" його звільнено зі служби в поліції на підставі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. У зв'язку з цим до винесення Ковпаківським районним судом м. Суми постанови від 07 грудня 2022 року у справі № 592/6010/22 про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення він не міг стверджувати про порушення своїх прав безпідставним звільненням, адже судом при розгляді цієї справи було встановлено відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також зазначає, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. 04.10.2022 згідно з витягом з наказу № 118 ОСОБА_1 було знято з військового обліку в Сумському міському ТЦК та СП та направлено до військової академії НАСВ, ВА м. Одеса, А2900, а тому участі у розгляді справи він не брав та не знав про прийняте рішення. Наказом НВД № 289 від 05.10.2022 він був призначений слухачем курсів Військової академії (м. Одеса) і з того часу і по дату подання позовної заяви він проходить військову службу у Збройних Силах України, приймаючи безпосередню участь у бойових діях.
Таким чином, враховуючи дію карантину через COVID-19, дію воєнного стану в країні, який безпосередньо впливає на реалізацію права звернення до суду у зв'язку з перебуванням позивача в зоні проведення бойових дій, у поданому клопотанні представник позивача просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити позивачу строк звернення до суду.
Однак, обгрунтування заявника, викладені в заяві, суд не вважає обґрунтованими. Так, суд наголошує, що порушення права особи пов'язане саме з актом суб'єкта владних повноважень (діями, бездіяльністю), а не з рішенням, дією чи бездіяльністю, які можуть вказувати на протиправність цього акта (дій, бездіяльності), підтверджувати чи спростовувати таку протиправність. Зокрема, у спірних правовідносинах порушення права позивача пов'язане з наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.09.2022 № 352 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, а не з постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2022 року у справі № 592/6010/22 про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Вважаючи наказ про звільнення протиправним та таким, що порушує права позивача, останній не був позбавлений можливості оскаржити його в судовому порядку незалежно від результату розгляду справи з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності місцевим загальним судом як адміністративним. До того ж позивач не вказує, коли він дізнався про ухвалення Ковпаківським районним судом м. Суми постанови від 07 грудня 2022 року у справі № 592/6010/22 з огляду на те, що він був учасником цієї справи і рішення за результатами її розгляду стосується його прав, свобод та інтересів. У свою чергу, дата отримання постанови не підтверджує та не є тотожною даті, з якої позивач дізнався або міг дізнатися про її ухвалення. Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Постанова Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2022 року у справі № 592/6010/22 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.12.2022, а тому позивач мав можливість ознайомитися з текстом цієї постанови. При цьому суд враховує, що від дня звільнення зі служби в поліції до дня звернення до суду з цим позовом пройшло дев'ять місяців. До того ж доказів на підтвердження того, що існували будь-які обставини, які створили перешкоди та заважали заявнику вчасно звернутися до суду за захистом прав, ним не надано.
Отже, позивач пропустив місячний строк звернення до суду. Причин пропуску строку позивачем не наведено.
Приймаючи рішення про відмову в поновленні позивачу строку звернення до суду з позовом, суд враховує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На переконання суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно з частиною другою якої якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У спірних правовідносинах з дня ознайомлення з наказом про звільнення зі служби в поліції позивач вважається таким, що дізнався про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача чи прийняття рішення іншим суб'єктом. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Так, доводи заявника щодо виникнення підстав для звернення до суду з цим позовом з 26.05.2023, коли була отримана постанова Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2022 року у справі № 592/6010/22, не можуть вважатись обґрунтованими та розцінюватись як належна та поважна підстава для поновлення строку звернення до суду, оскільки день отримання такої постанови не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через вісім місяців після звільнення зі служби в поліції у вересні 2022 року.
У свою чергу, приймаючи рішення щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку суд враховує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Обставини, вказані позивачем, не є такими, які можна вважати об'єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи.
Таким чином, всупереч вимогам ч. 5 ст. 122 КАС України представник позивача звернувся до суду з позовом здавши його на пошту, 14.06.2023 (дата реєстрації позовної заяви в суді - 16.06.2023), тобто після спливу встановленого строку звернення до суду. У свою чергу, обставини, на які представник позивача вказує як на поважну причину пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд визнає необгрунтовними. Будь-якого іншого обґрунтування поважності причин пропуску строку ним не зазначено.
За змістом ч. 2 ст. 123 КАС України якщо вказані особою підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 293, 295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.
Суддя Л.М. Опімах