06 липня 2023 року Справа № 480/5082/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №480/5082/23
за позовом ОСОБА_1
до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправними та скасування постанов,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову №71331433 від 21.03.2023 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 13 400 грн.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову №71331251 від 21.03.2023 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 13 400 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21 березня 2023 року державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Писарєвим В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71331433 щодо: “зобов'язати ОСОБА_1 , котрий є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою, шляхом зміни ОСОБА_1 у своєму будинку системи відведення продуктів згоряння на систему вертикальної вентиляції або зміни розташування димоходу (горизонтальної труби) для відведення продуктів згоряння, через зовнішню стіну будинку, котра не межує з територією домоволодіння ОСОБА_2 ”.
Крім цього, 21 березня 2023 року державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Писарєвим В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71331251 щодо: “зобов'язати ОСОБА_1 , котрий є власником будинку адресою: АДРЕСА_1 , перенести споруду для утримання собаки на відстань не менше п'ятнадцяти метрів від стіни будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та не менше 1 метра від межі земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ”.
Боржник рішення Зарічного районного суду м. Суми по справі №591/8509/21 виконав ще до відкриття виконавчого провадження в добровільному порядку, що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 19.03.2023 про облаштування димовідвідного каналу опалювального приладу.
30 березня 2023 року представник боржника звернувся до державного виконавця з клопотаннями про закінчення виконавчих проваджень у зв'язку із тим, що рішення Зарічного районного суду м. Суми по справі №591/8509/21 боржник виконав ще до відкриття виконавчого провадження в добровільному порядку.
13 квітня 2023 року державний виконавець вийшов на місце проживання боржника та встановив факти виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми по справі №591/8509/21, про що склав відповідні акти.
14 квітня 2023 року державний виконавець виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень щодо стягнення з боржника виконавчого збору, а саме:
- постанова про відкриття виконавчого провадження №71574598 від 14.04.2023 року;
- постанова про відкриття виконавчого провадження №71574512 від 14.04.2023 року.
Постановою від 14.04.2023 року вказані виконавчі провадження об'єднані в зведене виконавче провадження під єдиним номером 71576081.
Позивач вважає, що оскільки рішення Зарічного районного суду м. Суми по справі №591/8509/21 було виконано ще 19.03.2023 року в добровільному порядку, а тому постанови про стягнення виконавчого збору по даним провадженням підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 05.06.2023 поновлено позивачу строк звернення до суду із даним позовом, відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 21.06.2023, встановлено відповідачу для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, надавши заперечення проти позову, зазначив, що дійсно на виконанні в Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 71331251 з примусового виконання виконавчого листа № 591/8509/21, виданого 10.03.2023 року Зарічним районним судом м. Суми, яким зобов'язано ОСОБА_1 , котрий є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , перенести споруду для утримання собаки на відстань не менше п'ятнадцяти метрів від стіни будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та не менше 1 метра від межі земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
30.03.2023 представник ОСОБА_1 подав заяву, де вказує, що рішення суду боржник виконав ще до відкриття виконавчого провадження в добровільному порядку.
13.04.2023 року державним виконавцем за результатами перевірки виконання рішення складено Акт державного виконавця, у якому зафіксовано наступне: “Боржник прибрав від межі з стягувачем собачу будку. Разом з тим, вольєр знаходився на місці. Вольєр розташований біля межі зі стягувачем, зроблений з вертикальних труб, огороджених сіткою. Боржник погодився прибрати вольєр шляхом демонтажу сітки та зрізання труб. Після демонтажу залишилась площадка. Споруда для утримання собаки демонтована під час перевірки виконання рішення”. Акт підписаний боржником, представником боржника, зауважень та заяв від них не надходило. Від підпису акту відмовилась стягувачка та ОСОБА_4 , вважаючи, що рішення виконано частково, про шо зазначено в акті.
13.04.2023 року, керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, копії якої разом з виконавчим документом надіслано по виконанню до суду, копії постанов про закінчення виконавчого провадження сторонам для відома.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, пункту 8 розділу III Інструкції з організації Примусового виконання рішень державним виконавцем постанова про стягнення виконавчого збору від 21.03.2023 року зареєстрована автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ.
14.04.2023 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 71574512. Також державним виконавцем постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.03.2023 року зареєстрована автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ.
14.04.2023 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 71574719.
Крім цього, на виконанні в Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 71331433 з примусового виконання виконавчого листа № 591/8509/21, виданого 14.03.2023 року Зарічним районним судом м.Суми яким зобов'язано ОСОБА_1 , котрий є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою, шляхом зміни ОСОБА_1 у своєму будинку системи відведення продуктів згорання на систему вертикальної вентиляції або зміни розташування димоходу (горизонтальної труби) для відведення продуктів згорання, через зовнішню стіну будинку, котра не межує з територією домоволодіння ОСОБА_2 .
30.03.2023 представник ОСОБА_1 подав заяву, де вказує, що рішення суду боржник виконав ще до відкриття виконавчого провадження в добровільному порядку.
13.04.2023 року державним виконавцем за результатами перевірки виконання рішення складено Акт державного виконавця, у якому зафіксовано наступне: “Боржник переніс горизонтальний вихід труби відведення продуктів згорання в прибудові до будинку - кухні, на вертикальний вихід. Димохід труби розташований вертикально та знаходиться приблизно до межі стягувача 1 м та висотою біля 3 м від землі”. Акт підписаний сторонами та особами присутніми під час перевірки виконання рішення. До акту внесені зауваження сторін. Так на думку стягувача боржник виконав рішення з порушенням ДБР, представник боржника вказав, що рішення виконано 19.03.2023р., стягувач вказав, що боржник виконав рішення на початку квітня 2023 р.
13.04.2023 року, керуючись вимогами п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, копії якої разом з виконавчим документом надіслано по виконанню до суду, копії постанов про закінчення виконавчого провадження сторонам для відома.
Відповідно до ч.3 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”, пункту 8 розділу III Інструкції з організації Примусового виконання рішень державним виконавцем постанова про стягнення виконавчого збору від 21.03.2023 року зареєстрована автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ.
14.04.2023 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 71574598. Також державним виконавцем постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.03.2023 року зареєстрована автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ.
14.04.2023 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 71574881.
Відповідно до ст.30 Закону України “Про виконавче провадження” виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
14.04.2023 року, керуючись статтею 30 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем винесена постанова про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Виконавчі провадження №71574512, №71574598, №71574719, №71574881 у зведене виконавче провадження №71576081.
24.04.2023 року, керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем винесені постанови про закінчення виконавчого провадження 71574719 та 71574881 після повної сплати боргу за справами.
Виконавчі провадження 71574719 та 71574881 виведені зі складу зведеного.
Державним виконавцем у день отримання клопотань про закінчення виконавчого провадження від представника ОСОБА_1 було здійснено телефонний дзвінок до стягувачки, яка повідомила, що судове рішення по справі боржником не виконано, про що було повідомлено представника ОСОБА_1 .
Разом з тим, у відповідному клопотанні, як і у скарзі, не міститься доказів виконання рішення суду боржником у добровільному порядку до відкриття провадження по справі.
Більш того, рішення по справі за ВП 71331251 фактично виконувалось боржником під час перевірки виконання рішення державним виконавцем, що відображено у акті від 13.04.2023 року.
Щодо виконання рішення по ВП 71331433 боржник не надав жодних доказів, що підтверджують час виконання рішення. Стягувач зазначав, що рішення виконувалось після відкриття провадження у справі.
Державний виконавець, діючи на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством, не мав підстав для закінчення провадження у справі.
Враховуючи зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 29-31).
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 21 березня 2023 року державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Писарєвим В.В. винесено постанови:
- про відкриття виконавчого провадження №71331433 щодо: “зобов'язати ОСОБА_1 , котрий є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою, шляхом зміни ОСОБА_1 у своєму будинку системи відведення продуктів згоряння на систему вертикальної вентиляції або зміни розташування димоходу (горизонтальної труби) для відведення продуктів згоряння, через зовнішню стіну будинку, котра не межує з територією домоволодіння ОСОБА_2 ” (а. с. 8).
- про відкриття виконавчого провадження №71331251 щодо: “зобов'язати ОСОБА_1 , котрий є власником будинку адресою: АДРЕСА_1 , перенести споруду для утримання собаки на відстань не менше п'ятнадцяти метрів від стіни будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та не менше 1 метра від межі земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ” (а.с. 7).
Крім цього, державним виконавцем 21.03.2023 винесено постанови про стягнення виконавчого збору у ВП № 71331251 у розмірі 13400,00 грн. та у ВП №71331433 у розмірі 13400,00 грн. (а. с. 9, 10).
30.03.2023 року представник боржника звернувся до державного виконавця з клопотаннями про закінчення виконавчих проваджень у зв'язку із тим, що рішення Зарічного районного суду м. Суми по справі №591/8509/21 боржник виконав ще до відкриття виконавчого провадження в добровільному порядку (а.с. 11, 12).
13 квітня 2023 року державний виконавець вийшов на місце проживання боржника та встановив факти виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми по справі №591/8509/21, про що склав відповідні акти.
Позивач вважає, що оскільки рішення Зарічного районного суду м. Суми по справі №591/8509/21 було виконано ще 19.03.2023 року в добровільному порядку, а тому постанови про стягнення виконавчого збору по даним провадженням підлягають скасуванню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі за текстом - Закон №1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої цієї статті).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Положеннями ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 3 цієї статті за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Положеннями ч. 4 цієї ж статті встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Приписами ч. 9 ст. 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Аналізуючи наведені норми права, суд зазначає, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, а тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звертаючись до суду із позовом зазначав, що на момент винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору від 21.01.2023 позивачем (боржником у виконавчому провадженні) виконавчі листи по справі 591/8509/21 було виконано в повному обсязі.
Проте, суд не погоджується із такими доводами позивача, виходячи з наступного.
Так, зі змісту виконавчого листа (ВП №71331433) по справі 591/8509/21 позивача було зобов'язано ОСОБА_1 , котрий є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою, шляхом зміни ОСОБА_1 у своєму будинку системи відведення продуктів згоряння на систему вертикальної вентиляції або зміни розташування димоходу (горизонтальної труби) для відведення продуктів згоряння, через зовнішню стіну будинку, котра не межує з територією домоволодіння ОСОБА_2 .
На підтвердження факту виконання рішення суду в наведеній частині позивачем надано до суду акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 19.03.2023 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 про виконання робіт щодо облаштування димовідводного каналу опалювального приладу «Protherm».
Проте, суд не приймає в якості доказу виконання робіт до початку відкриття виконавчого провадження наведений акт, виходячи з наступного.
Так, в судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_2 , яка зазначила, що бачила особисто, що облаштування димовідвідного каналу опалювального приладу «Protherm» відбулося 31.03.2023.
Також, суд зазначає, що допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не змогли назвати конкретну дату виконання рішення суду, а тому суд не приймає до уваги їх пояснення.
Крім того, суд бере до уваги, що на пропозицію суду надати будь-які первинні документи щодо розрахунку за виконані роботи позивачем не було надано.
Також, судом встановлено, що 30.03.2023 представником позивача було подано заяву до Зарічного ВДВС у м. Суми СХ МРУМЮ клопотання про закриття виконавчого провадження у зв'язку із виконанням рішення суду (а.с.12)
Проте, дослідивши зміст наведеного клопотання суд звертає увагу, що представником позивача не було надано жодних доказів фактичного виконання рішення суду, зокрема не зазначено і про існування акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.03.2023 .
Таким чином, суд приходить висновку, що позивачем не доведено факту виконання рішення суду в частині зобов'язання ОСОБА_1 , котрий є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою, шляхом зміни ОСОБА_1 у своєму будинку системи відведення продуктів згоряння на систему вертикальної вентиляції або зміни розташування димоходу (горизонтальної труби) для відведення продуктів згоряння, через зовнішню стіну будинку, котра не межує з територією домоволодіння ОСОБА_2 до прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.
Крім цього, судом встановлено, що 21 березня 2023 року державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Писарєвим В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71331251 щодо: “зобов'язання ОСОБА_1 , котрий є власником будинку адресою: АДРЕСА_1 , перенести споруду для утримання собаки на відстань не менше п'ятнадцяти метрів від стіни будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та не менше 1 метра від межі земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ”.
Зі змісту Акту державного виконавця ВП 71331251 судом встановлено, що станом на 13.04.2023 боржник прибрав від межі зі стягувачем собачу будку. Разом з тим, вольєр знаходиться на місці. Вольєр розташований біля межі зі стягувачем, зроблений з вертикальних труб, обгороджений сіткою. Боржник погодився прибрати вольєр шляхом демонтажу сітки та зрізання труб. Після демонтажу залишилася площадка. Споруда для утримання собаки демонтовано під час перевірки виконання рішення (а.с.45).
Так, в судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_2 , яка зазначила, що бачила особисто, що ОСОБА_1 демонтував будку 10.04.2023. Інші елементи вольєру були демонтовані під час виходу державного виконавця для встановлення факту виконання рішення суду.
Також, суд зазначає, що допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не змогли назвати конкретну дату виконання рішення суду, а тому суд не приймає до уваги їх пояснення.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що виконавчі листи були виконані боржником в повному обсязі після відкриття виконавчого провадження.
З урахуванням зазначених обставин державний виконавець мав усі правові підстави для відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.
Таким чином, суд приходить висновку, що приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, державний виконавець діяв правомірно відповідно до норм чинного законодавства.
Крім того, ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною третьою цієї статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина четверта наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Отже, в силу приписів ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII, момент стягнення виконавчого збору законодавець безальтернативно пов'язує саме з фактом винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, незалежно від вчинення ним заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Аналізуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання.
Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Суд вважає, що фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору.
Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.
Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.
Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом № 1404-VІІІ не передбачено.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 р. у справі № 750/7624/17.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору ґрунтуються на приписах Закону № 1404-VIII, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук