07 липня 2023 року Справа № 480/2852/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2852/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2023 № UА805000/2023/000008/2;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2023/000133.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що між позивачем (покупець) та нерезидентом QINHUANDAO MAIKA INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD., (CHINA) (постачальник) укладено контракт №0607-2022 від 06.07.2022, відповідно до умов якого позивачем придбано скло безпечне загартоване, тоноване для використання в меблях. 02.03.2023 для здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем подано до Сумської митниці митну декларацію, за якою заявлено митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (операції) - 793 920,90 грн.: ціна товару - 16 342,62 USD (597 626, 73 грн.) та транспортні витрати - 196 294,17 грн. За результатом розгляду вказаної митної декларації відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2023, мотивуючи тим, що рівень митної вартості товару, який заявлений декларантом за митною декларацією значно нижчий митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інформація про які наявна в митного органу. В результаті митним органом зроблено висновок, що основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, тому відповідно до ч. 6 ст. 54, ч.2. ст.58 Митного кодексу України підлягає застосуванню резервний метод. На думку позивача, прийняте митним органом рішення є протиправним, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Ухвалою суду від 05.04.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позову.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд ухвалою від 10.04.2023 відкрив провадження у справі, розгляд якої ухвалив проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сумська митниця у відзиві на позов зазначає, що Автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» згенеровано наступний профіль ризику:
Код 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» з коментарем: "Учасник ЗЕД ФОП ОСОБА_1 недавно взятий на облік. Товар(и) №1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів". Під час проведення перевірки документів, наданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, було виявлено, що рівень митної вартості товару, який заявлений декларантом за митною декларацією, значно нижчий митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інформація про які наявна в митного органу, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Оскільки застосувати основний метод визначення митної вартості товарів та інші методи було неможливо, митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості товарів. На інформаційних ресурсах митниці (єдина автоматизована інформаційна система митних органів України) наявна інформація щодо митного оформлення товару імпортованих, у час, максимально наближений до часу імпорту оцінюваних партій товару, на 2,28 дол. США/кг (митна декларація від 23.06.2022 №UА401020/2022/25985).
Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (покупець) уклав з нерезидентом QINHUANDAO MAIKA INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD., (CHINA) (постачальник) контракт №0607-2022 від 06.07.2022, відповідно до умов якого постачальник поставляє і передає у власність покупця за цим контрактом товар. Постачання здійснюється згідно із специфікаціями товару відповідно до додатків до контракту, які узгоджуються і затверджуються сторонами і є невід'ємною частиною цього контракту
Відповідно до умов вказаного зовнішньоекономічного контракту позивачем придбано у QINHUANDAO MAIKA INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD скло безпечне загартоване, тоноване, колір бронза, краї скла притуплені, з отворами для кріплення, для використання в меблях.
02.03.2023 для здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем подано до Сумської митниці митну декларацію, за якою заявлено митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (операції) - 793 920,90 грн.: ціна товару - 16 342,62 USD (597 626, 73 грн.) та транспортні витрати - 196 294,17 грн.
За результатом розгляду вказаної митної декларації відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2023 № UА805000/2023/000008/2, мотивуючи тим, що рівень митної вартості товару, який заявлений декларантом за митною декларацією значно нижчий митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інформація про які наявна в митного органу. Тому митним органом зроблено висновок, що основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, у зв'язку з чим був застосований резервний метод визначення митної вартості товарів.
Вважаючи рішення митного органу протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що склалися між сторонами врегульовані Митним кодексом України (далі по тексту МК України).
Так, відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з ч.1 ст.51, ч.1 ст. 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою ст. 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 2, 3 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме: пакувальний лист від 29.12.2022, рахунок-проформа від 29.12.2022, рахунок-фактури (інвойс) від 29.12.2022, коносамент від 05.01.2023, автотранспортна накладна №105254 від 22.02.2023, сертифікат про походження товару від 06.01.2023, банківський платіжний документ №2 від 04.01.2023, рахунок-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 17.02.2023, рахунок-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 23.02.2023, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг (оплата морського фрахту 1325) від 17.02.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2302 від 23.02.2023, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 15.12.2022, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-37/02-2023 від 25.02.2023, розрахунок ціни (калькуляція) від 01.12.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 29.12.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №0607-2022 від 06.07.2022, договір про надання послуг митного брокера №05/01/23 від 05.01.2023, договір (контракт) про перевезення №18/01/2023 від 18.01.2023, бухгалтерська документація від 25.02.2023, заявка від 30.01.2023, каталог товарів від 29.12.2022, креслення від 30.09.2022, копія митної декларації країни відправлення № 021720230000003761 від 03.01.2023.
За результатами дослідження поданих документів митний орган не вбачає розбіжностей або недоліків у документах щодо підтвердження митної вартості товару.
Разом з тим, посадовими особами митного поста «Суми» до спеціалізованого підрозділу було надіслано запит про те, що встановлено ризики заниження митної вартості товарів, заявлення декларантом митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка на час митного оформлення у митниці (цінова бази єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби).
Декларант листом від 06 березня 2023 року №03/06-1 повідомив, що згідно ст.53 Митного кодексу України, усі документи були надані до митного оформлення митної декларації №UА805020/2023/002044, додатково документи надаватися не будуть.
Тому, відповідач, як на підставу винесення спірного рішення, послався на ненадання декларантом додаткових документів та на те, що рівень митної вартості товару, який заявлений декларантом за митною декларацією, значно нижчий митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інформація про які наявна в митного органу.
Суд вважає такі висновки митного органу необгрунтованими з огляду на таке.
Як уже зазначалося судом, відповідач за результатами дослідження поданих документів не вбачає розбіжностей або недоліків у документах щодо підтвердження митної вартості товару.
Отже, подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
В даному випадку, відсутність якихось додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Такі висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, висловленими у зокрема у постановах від 12.07.2022 у справі №814/2172/16, від 15.02.2023 у справі №815/2552/16, від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2023 № UА805000/2023/000008/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2023/000133.
Щодо заявленого представником позивача клопотання про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн та сплату судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України). Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката надано копію договору про надання правничої допомоги від 24.03.2023 укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Святослава Халабурдіна", копію акта наданих послуг від 27.03.2023 до договору про надання правничої допомоги від 24.03.2023 та копію платіжної інструкції № 1271 від 28.03.2023 про сплату позивачем 5000 грн за надання послуг правової допомоги згідно з договором від 24.03.2023.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява та подані в ході її розгляду клопотання підписані адвокатом Халабурдіним С.В., як представником позивача. Зазначене свідчить про проведену адвокатом роботу.
У зв'язку із задоволенням позову, оцінюючи складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Також, враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в сумі 5386,82 грн., що сплачені згідно з квитанцією від 28.03.2023 № 1269 (а.с. 52) та квитанцією від 28.03.2023 № 1270 (а.с.53).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 44017631) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.03.2023 № UА805000/2023/000008/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2023/000133.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 5386,82 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 44017631).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар