вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
06 липня 2023 року Справа № 480/937/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/937/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Укртрасбезпеки про визнання протиправними та скасування постанови та рішення,-
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Укртрансбезпеки, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 342214 від 09.01.2023 відносно ФОП ОСОБА_1 та рішення Державної служби України з безпеки на транспорті про результати розгляду скарги, викладене у вигляді, листа від 23.01.2023 № 577/3.1/15-23.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.10.2022 державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) та складено акт № 314616, в якому вказано порушення: При перевезенні вантажу відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, передбачений ст.35 Закону України "Про дорожній рух", чим порушено ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" абз. 3 ч. 1- перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний рух", а саме у водія відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу (далі - ТЗ). 09.01.2023 за результатами розгляду справи по складеному акту №314616, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Укртрансбезпеки винесено постанову № 342214 (далі - постанова № 342214), якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на суму- 17 000 грн.
Не погодившись із постановою № 342214, позивачем 13.01.2023 подано скаргу до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), за результатами розгляду якої 01.02.2023 отримано рішення, у вигляді листа № 577/3.1/15-23 від 23.01.2023. з якого вбачається, що постанова залишається без зміни, а скарга без задоволення.
Позивач вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 342214 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
Позивач зазначає, що такого нормативно-правового акту, як Закон України «Про автомобільний рух» не існує, а Укртрансбезпека, як орган державної влади і суб'єкт владних повноважень, не має права посилатись на неіснуючі нормативно-правові акти.
Позивач зазначає, що відсутній нормативно-правовий акт, яким би було затверджено форму, зміст та назву такого документа, як протокол перевірки технічного стану ТЗ.
Також позивач наголошує, що ст.ст. 4-10 Закону України «Про дорожній рух», визначена компетенція учасників, які підпадають під дію цього Закону, при цьому відсутня компетенція Укртрансбезпеки, як центрального органу виконавчої влади.
Позивач стверджує, що на момент перевірки транспортний засіб не був великогабаритним, великоваговим чи транспортним засобом, що здійснює дорожнє перевезення небезпечних вантажів. Відповідно, на момент перевірки транспортний засіб не підпадав під дію підпункту г) пункта 2.1 Правил дорожнього руху. В Законі України "Про автомобільний транспорт" відсутні нормативно-правові норми, які б давали повноваження Укртрансбезпеці здійснювати контроль технічного стану транспортного засобу у сфері внутрішніх перевезень, тобто в межах території України.
Крім того, позивач вважає, що датою виявлення порушення є 06.10.2022, розгляд справи проведено 09.01.2023, тобто розгляд справи проведено з порушенням строків встановлених п.25 Порядку № 1567.
Ухвалою суду від 24.02.2023 відкрито провадження у цій справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник відповідачів надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що: державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2); органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3). Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 (далі - Порядок №137). Відповідно до п. 1 Порядку №137 періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.
Представник відповідачів зазначає, що долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред'явлення всіх визначених вище документів на момент складання акта про проведення перевірки. Відсутність необхідних документів, визначеного положеннями ст. 48 Закону України № 2344-ІІІ та Порядку № 1567, на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від № 314616, де зазначено, що під час перевірки виявлено порушення; «при перевезенні вантажу згідно ТТН №2 від «соняшник» відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу передбачений ст. 35 Законом України «Про дорожній рух» чим порушено ст 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Також представник відповідачів стверджує, що розгляд справи позивача з перевищенням двомісячного строку, встановленого Порядком № 1567, не є тим порушенням, яке має тягнути обов'язкове скасування прийнятої за результатами розгляду постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, оскільки такий штраф накладено з дотриманням строків, встановлених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України, а саме: протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення.
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідачів не погоджується та наполягає на позовних вимогах (а.с. 60 - 64).
Представник відповідачів надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06 жовтня 2022 року о 14.40 державними інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області державної служби України з безпеки на транспорті Белокур С.В. та Петриченко О.М., на підставі графіку проведення рейдових перевірок та направлення на рейдову перевірку від 03.10.2022 №0/5927 (а.с. 74, 76), на автодорозі Н-07 Київ - Суми - Юнаківка 292 км +490м було здійснено перевірку транспортного засобу марки «DAF», номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , з причіпом (н.з НОМЕР_3 ), які належать ОСОБА_2 , згідно ТТН №2 від 06.10.2022 використовує ФОП ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 , водій - ОСОБА_3 .
За наслідками перевірки складено Акт №314616 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: «При перевезенні вантажу згідно ТТН №2 від 06.10.2022 «Соняшник» відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, передбачений ст. 39 Закону України «Про дорожній рух», чим порушено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність передбачена абз. 3 ч.1. ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.10).
Листом від 20.10.2022 №36308/38/24-22 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті о 10 год 00 хв. 01.11.2022 (а.с. 50), лист відправлено 21.10.2022 та позивачем отримано 24.10.2022 (а.с. 50 зворотній бік).
01 листопада 2022 року начальник відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області на підставі зазначеного акту перевірки виніс постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу №342096, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у сумі 17 000 грн. за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність абц.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 54).
Позивач оскаржив зазначену постанову №342096 до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю,.
За наслідками розгляду скарги Державною службою України з безпеки на транспорті було прийнято рішення (наказ № 597 від 28.11.2022, з урахуванням наказу №620 від 06.12.2022) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.11.2022 № 342096, матеріали справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт було направлено на повторний розгляд до Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області (а.с. 53, 57).
Як пояснив у відзиві представник відповідача, підставою для скасування постанови від 01.11.2022 № 342096 стала технічна помилка, а саме в постанові вказано порушника ФОП ОСОБА_2 при цьому код згідно ЄДРПОУ вказано-2764415013 ФОП ОСОБА_1 .
Враховуючи зазначене, начальником відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області було повторно призначено розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті та листом від 19.12.2022 №47574/38/24-22 позивача було запрошено для участі у розгляді справи о 10 год. 00 хв. 09.01.2023, лист відправлено 19.12.2022, позивачем отримано 27.12.2022 (а.с. 52).
09 січня 2022 року начальник відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області на підставі зазначеного акту перевірки виніс постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу №342214, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000 грн. за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність абц.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 55).
Позивач скористувався правом на оскарження постанови №342214 (а.с. 8-9), але Державною службою України з безпеки на транспорті у задоволенні скарги було відмовлено (а.с. 19 - 20).
Не погодившись із зазначеною постановою про застосування адміністративно- господарського штрафу №342214 та результатами розгляду скарги на неї, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт», нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Частинами 1 - 2 ст. 16-1 Закону України «Про транспорт» визначено, що державний нагляд (контроль) за діяльністю суб'єктів господарювання, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів (у тому числі небезпечних), юридичних та фізичних осіб проводиться шляхом планових, позапланових, рейдових перевірок (перевірка на дорозі). Планові та позапланові перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами (на автомобільному транспорті - також фізичними особами - суб'єктами господарювання) та юридичними особами вимог законодавства про транспорт проводяться на підставі переліку питань, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено:
- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
- вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;
- рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про автомобільний транспорт», цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник, зокрема, повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут.
Згідно ст.23 Закону України «Про автомобільний транспорт», контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов'язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками.
Перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов'язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб'єкти господарювання, визначені відповідно до Закону України "Про дорожній рух" в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.
У період між обов'язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, зокрема, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», водій, зокрема, зобов'язаний: своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковому технічному контролю, на такий контроль.
Згідно ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
В той же час, пунктом 2 частини другої статті 35 цього Закону визначено, що обов'язковому технічному контролю не підлягають: вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Також ч.7 ст.35 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.
Отже аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають, зокрема, вантажні автомобілі вантажопідйомністю більше 3,5 тонни. Підтвердженням проходження такого технічного контролю є протокол перевірки технічного стану автомобіля, який повинен мати автомобільний перевізник і водій та пред'являти його особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
При цьому, суд зазначає, що перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним, оскільки цією нормою передбачено вимогу щодо обов'язкової наявності і інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
- перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Так, положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що:
- державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2);
- органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3);
- державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4);
- рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12);
- рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14);
Крім того, пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, виключно: - наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; - виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
З матеріалів справи суд вбачає, що в акті №314616 від 06.10.2022 відображено що під час перевірки виявлено порушення: «При перевезенні вантажу згідно ТТН №2 від 06.10.2022 «Соняшник» відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу» (а.с.10).
Згідно товарно-транспортній накладній №2 від 06.10.2022 автомобільним перевізником є фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 , перевезення здійснювалося автомобілем DAF TE 95XF 380, НОМЕР_1 (повна маса згідно тех. паспорту F.1 18000, маса без навантаження згідно тех.паспорту G 7600) з причіпом/напівпричпом WILCOX 601752 спеціалізований напівпричіп - спеціалізований н/пр самоскид - Е, НОМЕР_3 (повна маса згідно тех. паспорту F.1 37500, маса без навантаження згідно тех.паспорту G 6000) (а.с. 13)
Враховуючи те, що позивач є автомобільним перевізником, який здійснює перевезення вантажів автомобілем вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, суд вважає правомірним висновок відповідача про необхідність наявність у водія цього вантажного автомобіля протоколу перевірки технічного стану такого транспортного засобу.
При цьому, суд також враховує, що позивач не заперечує факту відсутності на час перевірки протоколу перевірки технічного стану зазначеного транспортного засобу.
Суд, звертає увагу, що винесення відповідачем «припису» за відсутність документів відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» законодавством не передбачено, а тому відповідач не мав законних підстав для винесення останнього.
Щодо твердження позивача про відсутність в його діях складу адміністративного порушення, суд зазначає, що штрафна санкція застосована до позивача, передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та є адміністративно-господарським штрафом. Суд зауважує, що адміністративно-господарський штраф застосовується виключно за порушення тих правил здійснення господарської діяльності, що встановлені в законах України, зокрема в Законі «Про автомобільний транспорт».
Оскільки на момент проведення спірної перевірки протокол перевірки технічного стану транспортного засобу був відсутній, то виявлене та зафіксоване в акті перевірки №314616 порушення становить склад адміністративно-господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке тягне накладання штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також щодо посилання позивача на те, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбувся після спливу двомісячного терміну, встановленого Порядком № 1567, суд зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи суд вбачає, що датою виявлення вказаного порушення є 06.10.2022, а розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та прийняття відповідачем оскаржуваної постанови відбувся 09.01.2023.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Натомість, відповідно до частини першої статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що розгляд відповідачем-2 вказаної справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з перевищенням двомісячного строку, встановленого Порядком № 1567, не є тим порушенням, яке має тягнути обов'язкове скасування прийнятої за результатами розгляду постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, оскільки такий штраф накладено з дотриманням строків, встановлених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України, а саме: протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення.
Щодо посилання позивача на те, що в акті перевірки зазначено Закон України "Про автомобільний рух", а такого закону не існує, суд зазначає, що вказане є очевидною механічною помилкою, що не вплинула на кваліфікацію правопорушення. При цьому, суд враховує, що в оскаржуваній постанові, відповідачами вірно вказано норми законодавства, які порушені позивачем та які передбачають відповідальність за зазначені правопорушення.
Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено допущення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд доходить висновку, що оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставним та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Укртрасбезпеки про визнання протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 342214 від 09.01.2023 відносно ФОП ОСОБА_1 та рішення Державної служби України з безпеки на транспорті про результати розгляду скарги, викладене у вигляді, листа від 23.01.2023 № 577/3.1/15-23 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек