07 липня 2023 року м. Рівне №460/2773/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області,
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного України в Рівненській області (далі - відповідач1), Головного управління Пенсійного України у Волинській області (далі - відповідач2) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просила суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, викладену у листі від 17.01.2023 №1700-0214-8/3934;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 10.01.2023 №172650005895 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати орган Пенсійного фонду України, відповідальний за призначення пенсії призначити пенсію відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 5 років із дня подання заяви про призначення пенсії, а саме: з 03.01.2023.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач2 протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, внаслідок чого порушив гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
06.03.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відсутня обов'язкова умова проживання (роботи) не менше 4 років у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993.
Ухвалою від 29.05.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог. Подальший розгляд справи вирішено здійснювати в межах предмета позову із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826).
Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області відзиву на позовну заяву не подало
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Слобідка-Гуменецька Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, є потерпілою особою від Чорнобильської катастрофи особою (4 категорія).
03.01.2023 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та 10.01.2023 прийнято рішення №172650005895 про відмову у призначенні пенсії.
В зазначеному рішенні вказано, що згідно наданих до заяви документів страховий стаж складає 33 роки 22 дні, період проживання (роботи) в зоні посиленого радіологічного контролю станом 01.01.1993 становить 2 роки 4 місяці 25 днів.
Листом від 17.01.2023 №1700-0214-8/3934 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з не підтвердженням факту проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993 не менше 4 років.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону №1058-IV.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 55 Закону №796-XII, визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Відповідно до абз.4 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
В примітці до п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (ч.2 ст.55 Закону №796-XII).
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки (з 26.04.1986 по 01.01.1993) проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, не може перевищувати 5 років.
Суд зазначає, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-XII слугував факт відсутності необхідного періоду проживання (роботи) у зоні радіологічного контролю - 4 роки станом на 01.01.1993.
Згідно з п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Статтею 65 Закону №796-ХІІ визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України (ч.1). Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій (ч.4).
Позивачем до позовної заяви додано посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серії НОМЕР_1 , виданого Рівненською обласною державною адміністрацією, відповідно до якого пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом №796-ХІІ.
Згідно з п.6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (який був чинним на момент видачі позивачу посвідчення) (далі - Порядок №51), особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Відповідно до п.2 Порядку №51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Викладене кореспондується зі змістом частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ, згідно з якою посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №51 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом №796-XII для такої категорії, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2019 у справі №212/12245/13-а (№К/9901/1087/18), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, надаючи особі посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» держава визнає за особою право на пільги, встановленні чинним законодавством для власників такого посвідчення.
Таким чином, наявність у позивача посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) підтверджує той факт, що ОСОБА_1 з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 1 січня 1993 року постійно проживала або постійно працювала чи постійно навчалася у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років, що дає їй право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
Доказів скасування або анулювання виданого позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи до суду надано не було.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч.3 та ч.4 ст.15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Тобто, факт проживання особи на території зони радіоактивного забруднення засвідчує довідка органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18), від 10.04.2019 у справі №162/760/17 (№14-550цс18) та постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №381/3359/17 (№61-16015св18).
Довідкою ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей» від 03.01.2023 №259/12-25 підтверджується, що позивач дійсно навчалася в Сарненському сільському профтехучилищі №1 за спеціальністю «Електромонтер сільської електрифікації і зв'язку» з 01.09.1983 по 19.07.1986.
Згідно з довідкою ТОВ «Високовольтний союз - РЗВА» від 20.12.2022 №9.0-08/1116 позивач з 15.12.1988 по 05.11.1991 працювала на Рівненському заводі високовольтної апаратури ім.50-річчя Рядянської України.
Поряд з цим, у вказаній довідці зазначено, що в період з 08.08.1989 по 13.06.1990 позивач перебувала в частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до 1-го року, з 14.06.1990 по 05.11.1991 - у відпустці без оплати для догляду за дитиною до 3-х років.
Архівною довідкою від 25.07.2022 №515 також підтверджується, що позивач з 28.11.1991 по 31.12.1994 працювала листоношою по доставці письмової кореспонденції та друку в дільниці доставки Сарненського районного вузла зв'язку, з 22.02.1995 по 23.02.2005 - листоношою по доставці письмової кореспонденції ВЗ «Привокзальне» в Сарненському районному вузлі зв'язку ОППЗ «Рівнепошта».
Крім того, за змістом трудової книжки НОМЕР_2 позивач з 13.08.1986 по 12.10.1986 працювала у Сарненському хлібзаводі, з 12.12.1986 по 10.02.1987 - у Сарнеському комбінаті Будіндустрія, з 18.03.1987 по 01.08.1987 - в Оржевському деревообробному комбінаті, з 02.12.1987 по 10.05.1988 - в Сарненському лісгоспі, з 08.08.1988 по 06.10.1988 - в Дитячому саду №4 м.Сарни Рівненської області.
Відповідно до довідки Відділу «Центру надання адміністративних послуг» Сарненської міської ради від 25.07.2022 №226/09-13-08 позивач зареєстрована в АДРЕСА_1 - з 12.08.1986 по 31.10.1986, з 08.12.1986 по (число відсутнє) 11.1988, 09.02.1990 по 08.04.2009, АДРЕСА_2 - з 08.04.2009 по даний час.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, м.Сарни Рівненської області відноситься до 4 зони посиленого радіологічного контролю.
Таким чином, всі зазначені вище факти підтверджують постійне проживання та роботу позивача в м.Сарни, тобто в зоні посиленого радіологічного контролю.
Суд повторно наголошує на тому, що наявність у позивача на момент звернення до відповідача1 із заявою про призначення пенсії дійсного посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та відповідно має право на пільги і компенсації, встановленні Законом №796-ХІІ (категорія 4), свідчить про те, що Рівненською обласною державною адміністрацією було вже визнано, що період проживання (роботи) позивача у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року становить більше 4 років.
З огляду на викладене, судом встановлено факт постійного проживання та роботи у зоні посиленого радіологічного контролю необхідний проміжок часу, що є підставою для зменшення пенсійного віку позивачу, передбаченого положеннями статті 55 Закону №796-ХІІ на 5 років.
Суд зауважує, що другою обов'язковою умовою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII є наявність у особи відповідного страхового стажу, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
В силу статті 26 Закону № 1058-IV, для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку чоловіки мають право за наявності страхового стажу, зокрема у період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідачами не заперечується та не ставиться під сумнів, що у позивача наявний страховий стаж 33 роки 22 дні необхідний для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.
Таким чином, в силу вимог Закону №796-XII та Закону №1058-ІV позивач набула право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначенні пенсії за заявою від 03.01.2023 є протиправним та порушує гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.
Відповідно до статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З урахуванням наведеного, а також з метою ефективного захисту права позивача на пенсію зі зниженням пенсійного віку, суд вважає, що пенсія позивачу повинна бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 03.12.2022.
Разом з тим, для відновлення порушених прав та інтересів позивача належним способом захисту, з урахуванням положень ч. 1 ст. 5 КАС України, а також дискреційних повноважень відповідачів, буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03.12.2022.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень в ході розгляду справи не довели правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими остання обґрунтувала позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, тому позов належить задовольнити повністю.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача слід стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії від 10.01.2023 №172650005895.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03.12.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області (вул.Кравчука,буд.22/В,м.Луцьк,43000. ЄДРПОУ/РНОКПП 13358826)
Повний текст рішення складений 07.07.2023.
Суддя Олег ГРЕСЬКО