06 липня 2023 року м. Рівне №460/51575/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом справи за позовом
ОСОБА_1
доРівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022 за посадою, яку він обіймав на дату звільнення з військової служби;
- зобов'язати Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 09.04.1992 №2262-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022 ОСОБА_1 за посадою, яку він обіймав на дату звільнення з військової служби.
Ухвалою суду від 11.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 26.05.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування, надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначеної ухвали від позивача 30.06.2023 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, обґрунтована введенням в Україні воєнного стану та проходженням позивачем військової служби у Збройних Силах України. Позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.
Розглянувши заяву, дослідивши письмові докази, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатися".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19.
З урахуванням положень ст.ст.122, 123 КАС України, обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Позивач у позовній заяві просить зобов'язати відповідача підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, 01.01.2021, 01.01.2022 для перерахунку розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, однак до суду за захистом свої прав, свобод та інтересів звернувся 21 грудня 2022 року.
При цьому, підставами позову, як вбачається зі змісту позовної заяви, є те що зазначені довідки повинні видаватися у зв'язку із зміною грошового забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704).
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Зміст пунктів 2 та 3 Порядку №45 вказує на те, що видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій, визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII
Як передбачено п.4 Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Отже, грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватися щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.
Відтак, позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.
Суд зауважує, що отримання позивачем листа відповідача від 15.11.2022 №12/1/2467 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення його прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідок і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.
Такий висновок суду узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Крім того, вирішуючи питання щодо поновлення позивачу строку звернення до суду, суд враховує правовий висновок, що викладений у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.
Суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух
З цього приводу у ЄСПЛ склалася стала практика, відповідно до якої відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа "Салов проти України"), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа "Сутяжник проти Росії", п. 38).
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного:
1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Загалом, при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").
Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б перешкоджали йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а причини, на які позивач посилається у своїй заяві від 30.06.2023, не можуть вважатися поважними для поновлення такого строку в частині позовних вимог щодо надання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, введено в Україні з 05:30год. 24 лютого 2022 року воєнний стан, який продовжувався надалі Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023 і триває донині.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у зв'язку з мобілізацією проходить військову службу у Збройних Силах України, починаючи з 26.02.2022. Це підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 №1454/132.
Суд вважає такі обставини об'єктивно непереборними, такими, що не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами й труднощами для своєчасного подання позовної заяви до суду в частині позовних вимог щодо надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022.
У сукупності викладеного, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з цією позовною заявою, та вказані у заяві причини для поновлення судом строку звернення визнаються неповажними в частині позовних вимог, суд дійшов висновку про повернення позову в частині позовних вимог щодо надання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021.
Одночасно, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 поважними та необхідність поновлення такого строку.
Керуючись статтями 121-123, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій в частині позовних вимог щодо надання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 та 01.01.2021 повернути позивачу.
Визнати поважними причини пропуску строку та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині позовних вимог щодо надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в частині повернення позовних вимог може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала в частині поновлення строку звернення до суду окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу у цій частині можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено 06 липня 2023 року.
Суддя О.М. Дудар